Ухвала

від 08.06.2017 по справі 803/3706/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року м. Київ К/800/24986/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою Волинської митниці ДФС

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року

у справі № 803/3706/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ровер ЛТД

до Волинської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ровер ЛТД (далі - ТОВ Ровер ЛТД ) звернулось до суду з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29 вересня 2015 року № 205000011/2015/000083/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 вересня 2015 року № 205070000/2015/00069; рішення про коригування митної вартості товарів від 13 жовтня 2015 року № 205000011/2015/000095/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 жовтня 2015 року № 205070000/2015/00093.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, залишеною без змін Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги мотивовані правомірністю оспорюваних рішень, оскільки надані декларантом документи щодо вартості транспортних витрат, які включаються до митної вартості товарів, містили розбіжності та не давали можливості перевірити відповідну складову митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами установлено, що 21 вересня 2015 року між Westfleish SCE mbН (продавець) і ТОВ Ровер ЛТД (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 44 (далі - Договір). Відповідно до умов вказаного Договору продавець продає, а покупець купує товар, вказаний у Специфікації, яка є додатком до Договору і є його невід'ємною частиною. Розділом 2 вказаного Договору визначено, що продаж товару здійснюється на умовах CIP, CRT, DAР, EXW, FCA. До вказаного Договору застосовуються умови Інкотермс 2010. Розділ 3 Договору регулює ціну і порядок розрахунків, зокрема ціна за один кілограм поставленого товару встановлюється згідно із специфікацією. Оплата за поставлений товар проводиться в EURO шляхом банківського переводу грошових коштів. Оплата проводиться на підставі рахунку-фактури. Умови оплати згідно з рахунком-фактурою.

28 вересня 2015 року позивач ввіз на митну територію України товар морожений свинний тримінг 75/25, без вмісту спецій, солі та інших приправ, без консервування, без харчових добавок, без теплової кулінарної обробки . Вага нетто 20222,50 кг, загальна сума 23001,93 євро, придбаний згідно із Договором.

Для митного оформлення вказаного товару декларантом подав на митний пост Луцьк Митниці наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 24 вересня 2015 року; комерційну пропозицію від 21 вересня 2015 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28 вересня 2015 року № 01206; прейскурант (прас-лист) виробника товару від 21 вересня 2015 року; висновок про вартісні характеристики товару від 28 вересня 2015 року № 19-09/319; розрахунок ціни (калькуляція) від 21 вересня 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 22 вересня 2015 року DR-126449; Договір; специфікацію від 22 вересня 2015 року № 1; договір (контракт) про перевезення від 07 вересня 2015 року № 18; ветеринарні свідоцтва форми Ф-1, Ф-2 ЄРД-00; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; сертифікат про походження товару від 25 вересня 2015 року А 403053; вантажно-митну декларацію від 28 вересня 2015 року № 205070000/2015/015629 (далі - ВМД-1); та інші документи, перелічені в графі 44 ВМД.

У графах 12, 45 ВМД-1 вказано митну вартість товару морожений свинний тримінг 75/25 у розмірі 526 438,42 грн., що є еквівалентом 21840,30 євро, тобто 1,08 євро за 1 кг, а також 28000 грн. транспортних витрат.

За ВМД-1 посадовою особою Митниці встановлено наступні розбіжності та неточності: відповідно до правил Інкотермс 2010 умови поставки FCA передбачають обов'язкове зазначення географічного пункту завантаження товару у договорі купівлі-продажу, проте у специфікації до контракту не зазначено пункт завантаження, отже дана розбіжність не дає можливості ідентифікувати момент переходу ризиків на сторону покупця; відповідно до довідки про транспортування від 28 вересня 2015 року № 0106 немає даних про відстань перевезення, що унеможливлює перевірити достовірність декларування транспортних витрат.

Декларантом супровідним листом від 29 вересня 2015 року №656/2015 на вимогу митного органу надано наступні додаткові документи: довідка про транспортування із зазначенням відстані перевезення вантажу в кілометрах від 29 вересня 2015 року № 0107; договір на перевезення вантажу від 02 вересня 2015 року № 45; заявка-договір на перевезення вантажу від 23 вересня 2015 року № 1256; проформа-інвойс від 21 вересня 2015 року № 13334; експортна декларація від 25 вересня 2015 року № DE505625492679E2; платіжне доручення в іноземній валюті від 28 вересня 2015 року № 134.

За вказаною ВМД-1 позивачу було відмовлено у прийнятті митної декларації, у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 29 вересня 2015 року № 205000011/2015/000083/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 вересня 2015 року № 205070000/2015/00069.

У рішенні від 29 вересня 2015 року № 205000011/2015/000083/2 Митниця визначила митну вартість товару морожений свинний тримінг 75/25 за ціною 1,8232 євро за 1 кг., що становить 36869,662 євро за партію товару вагою 20222 кг., за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, а саме МД від 17 серпня 2015 року № 209120000/2015/832420.

Отже, різниця між митною вартістю, задекларованою позивачем за основним методом, та митною вартістю, визначеною Митницею, товару морожений свинний тримінг 75/25 становить 13867,73 євро за всю партію товару.

Також, 12 жовтня 2015 року позивач ввіз на митну територію України товар морожений свинний тримінг 75/25, без вмісту спецій, солі та інших приправ, без консервування, без харчових добавок, без теплової кулінарної обробки вагою нетто 20147,50 кг. на загальну суму 22905,71 євро, придбаного згідно із Договором.

Для митного оформлення вказаного товару декларантом подані на митний пост Луцьк Митниці наступні документи: міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 08 жовтня 2015 року; комерційна пропозиція від 02 жовтня 2015 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 08 жовтня 2015 року № 0054; прейскурант (прас-лист) виробника товару від 02 жовтня 2015 року; висновок про вартісні характеристики товару від 12 жовтня 2015 року № 19-09/332; розрахунок ціни (калькуляція) від 02 жовтня 2015 року; рахунок-фактура (інвойс) від 05 жовтня 2015 року DR-126879; Договір; специфікація від 02 жовтня 2015 року № 2; договір (контракт) на перевезення від 01 жовтня 2015 року № 13; ветеринарні свідоцтва форми Ф-1, Ф-2 ЄДР-00 від 12 жовтня 2015 року № 600513; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; ВМД від 12 жовтня 2015 року № 205070000/2015/017799 (далі - ВМД-2); інші документи, перелічені в графі 44 ВМД.

У графах 12, 45 ВМД-2 було вказано митну вартість товару морожений свинний тримінг 75/25 у розмірі 531448,97 грн., що є еквівалентом 21759,30 євро, тобто 1,08 євро за 1 кг., а також 28000 грн. транспортних витрат.

За ВМД-2 посадовою особою митниці встановлено, що відповідно до довідки про транспортування від 08 жовтня 2015 року № 0054 немає даних про відстань перевезення, що унеможливлює перевірку достовірності декларування транспортних витрат.

Декларантом супровідним листом від 12 жовтня 2015 року № 679/2015 на вимогу митного органу надано наступні додаткові документи: заявка-договір на перевезення вантажу від 08 жовтня 2015 року № 0054; проформа-інвойс від 02 жовтня 2015 року № 13338; експортна декларація від 09 жовтня 2015 року № DE5056226247284E5; платіжне доручення в іноземній валюті від 08 жовтня 2015 року № 151008/СОR/03589.

За вказаною ВМД-2 позивачу було відмовлено у прийнятті митної декларації, у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 13 жовтня 2015 року № 205000011/2015/000095/2 та видано картку відмови.

У від 13 жовтня 2015 року № 205000011/2015/000095/2 Митниця визначила митну вартість товару морожений свинний тримінг 75/25 за ціною 1,7603 євро за 1 кг., що становить 35465,64 євро за партію товару вагою 20147,50 кг., за резервним методом, згідно із ст. 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, а саме МД від 17 серпня 2015 року № 209120000/2015/832420 та МД від 07 серпня 2015 року № 209120000/2015/831149.

Різниця між митною вартістю, задекларованою позивачем за основним методом, та митною вартістю, визначеною Митницею, товару морожений свинний тримінг 75/25 становить 12559,93 євро за всю партію товару.

З метою випуску товарів у вільний обіг 29 вересня 2015 року та 15 жовтня 2015 року позивач подав Митниці вантажні митні декларації з уточненою митною вартістю за №205070000/2015/015629 та №205070000/2015/018181. В зазначених митних деклараціях було вказано митну вартість товару, яка була визначена позивачем, однак всі митні платежі сплачено з митної вартості товарів, що була визначена в оскаржуваних рішеннях Митниці про коригування митної вартості товару, що вбачається з графи подробиці розрахунків . Внаслідок коригування митної вартості товарів, позивачем було сплачено донараховану суму мита, додаткового збору, податок на додану вартість.

Також судами установлено, що необґрунтованість посилання митного органу на відсутність в специфікації до Договору місця завантаження, оскільки, при умові поставки FCA DE Hoxter, яка вказана і в заявці на перевезення, і в рахунку-фактурі (інвойсі), пунктом завантаження є Нoxter, відповідно ризики переходять в момент передачі перевізнику на складі продавця в Hoxter.

Щодо відсутності відомостей про відстань перевезення, то згідно з даними довідок про транспортні витрати з доставки вантажу від 28 вересня 2015 року № 0106 та від 08 жовтня 2015 року № 0054 транспортне сполучення за маршрутом м. Нoxter (Німеччина) до п/п Ягодин (Україна) становить 1150 км. та вартість складає 28000 грн.

Вважаючи вказані рішення та картки відмови Митниці незаконними, ТОВ Ровер ЛТД звернулось до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач надав Митниці для митного оформлення імпортованого товару всі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України. Водночас, додатково витребувані та надані позивачем документи щодо транспортних витрат повністю спростовують будь-які сумніви Митниці стосовно правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 вказаного розділу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому, варто зазначити, що митний орган має право витребовувати у декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі № 21-498а15.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач подав всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за першим методом, які передбачено ч. 2 ст. 53 МК України. Водночас, після виникнення у Митниці сумнівів щодо транспортної складової у заявленій митній вартості товару ТОВ Ровер ЛТД додатково надало необхідні документи, які підтверджують правильність визначення митної вартості товару позивачем, зокрема в частині витрат на транспортування, які піддаються обчисленню.

Таким чином, виявлені відповідачем розбіжності та неповнота інформації у наданих документах не відповідають дійсності, у Митниці не було підстав для відмови у визначенні митної вартості товарів не за першим методом, оскільки подані позивачем документи, в тому числі додатково, є недостатніми та такими, що у своїй сукупності спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, не містили ознак підробки, об'єктивно підтверджували всі числові значення складових митної вартості товарів, а наявні в цих документах дані не містили розбіжностей.

Отже, у Митниці об'єктивно були відсутні обґрунтовані підстави для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів за першим методом, а тому суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову та скасування оспорюваних рішень і карток відмови у цій справі.

З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС відхилити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: