Рішення

від 15.06.2017 по справі 904/6239/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.2017 Справа № 904/6239/17

За позовом Заступника керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області, м. Мена, Чернігівська обл. в інтересах держави в особі: Блистівської сільської ради Менського району Чернігівської області, с. Блистова, Менський р-н, Чернігівська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс", м. Дніпро

про стягнення 2 591,35 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

прокурор - Богомол О.М., посвідчення №036676 від 11.12.15р.;

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Блистівської сільської ради Менського району (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки №40/171 від 21.10.2016 року у розмірі 2330,00грн. та 261,35 грн. пені.

Відповідач надав відзив на позов, за змістом якого вказує, що платіжним дорученням №988 від 19.12.2016 року позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 2330,00 грн., проте ним грошові кошти не повернуто, товар не поставлено. Разом з тим, відповідач просить суд розглянути справу без участі його повноважного представника.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

21.10.2016 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) укладено договір поставки №40/171 (далі - Договір), згідно якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар (п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Замовник зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України).

Пунктами 1.2, 1.3., 1.4., 1.5 Договору встановлено: найменування товару - згідно накладних на товар; одиниця вимірювання - літр; кількість - згідно накладних на товар; відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.

За умовами п. 4.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар, за даними, що діють на момент надходження коштів. Ціна одного літру товару вказується у рахунку та накладній і дійсна протягом дня його виписки.

Відповідно до п.4.4 Договору, після оплати товару на протязі 5-ти робочих днів постачальник зобов'язаний передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.

Згідно п.4.5 Договору постачальник зобов'язується видати довірчі документи представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару, що скріплена підписом та печаткою (за умови її наявності у сторони) покупця, та видаткову накладну на товар.

Передача покупцю товару за Договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-карт (п. 5.2.1 Договору).

Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п.5.2.2 Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони). Даний договір діє до 31.12.2016 року (п.п. 10.1, 10.2 Договору).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає, що на виконання умов Договору, позивачем згідно видаткової накладної №0171/0000263 від 16.12.2016 року сплачено товар, а саме дизпаливо Energy та бензин А-92 Energy на загальну суму 2330,00грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №988 від 19.12.2016 року (а.с.15), проте відповідачем порушено зобов'язання перед позивачем в частині надання довірчих документів на придбану кількість ПММ.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно положень ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених прокурором в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 2330,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.

На підставі п. 7.2. договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 261,35грн.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд вбачає за можливе позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 261,35 грн. за загальний період з 27.12.2016 року по 23.05.2017 року задовольнити.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40-А; код ЄДРПОУ 39726851) на користь Блистівської сільської ради Менського району Чернігівської області (15675, Чернігівська область, Менський район, с. Блистова, вул. Мацуєва, 1, код ЄДРПОУ 04414106) суму 2330,00 грн. заборгованості та 261,35 грн. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40-А; код ЄДРПОУ 39726851) на користь Прокуратури Чернігівської області (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114) 1 600, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 15.06.2017

Суддя ОСОБА_2