Рішення

від 13.06.2017 по справі 910/5929/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.2017Справа №910/5929/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/5929/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгові системи , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Хабід-Україна , м. Київ,

про стягнення 31 781,09 грн.,

за участю представників:

позивача - Коровкіна Д.М. (довіреність від 27.02.2017 № б/н);

від відповідача - не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгові системи (далі - ТОВ Торгові системи ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Хабід-Україна (далі - ТОВ Хабід-Україна ): 29 251,20 грн. основного боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.09.2016 №ТС-2016-В16 про надання послуг (далі - Договір); 2 285,34 грн. пені; 244,55 грн. 3% річних, а всього 31 781,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 було порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 16.05.2017.

11.05.2017 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 розгляд справи було відкладено на 13.06.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 13.06.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Крім того, до матеріалів справи долучено конверти з ухвалами суду, які повернуто з адрес ТОВ Хабід-Україна з відмітками пошти інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення та за закінченням встановленого строку зберігання .

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.09.2016 ТОВ Торгові системи (виконавець) і ТОВ Хабід-Україна (замовник) було укладено Договір, за умовами якого:

- виконавець зобов'язується надавати замовнику обрані в додатках до Договору послуги, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати такі послуги відповідно до умов Договору; всі основні умови надання послуг містяться в Правилах надання послуг (далі - Правила), угодах про рівень сервісу та інших, які є додатками до Договору та становлять його невід'ємну частину (далі - Додатки) (пункт 1.1 Договору);

- виконавець зобов'язаний надати замовнику послуги відповідно до умов Договору, Правил та Додатків (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 Договору);

- замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати послугу виконавця згідно з умовами Договору, Правил та Додатків (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 Договору);

- надання послуг оформлюється актом надання послуг, який підписується повноважними представниками обох сторін; по закінченню кожного розрахункового періоду (поточного місяця) виконавець надсилає замовнику акт в двох примірниках для підписання, але не пізніше 05 (п'ятого) числа місяця наступного за розрахунковим; належним чином оформлений замовником примірник акта надсилається виконавцю, але не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим (пункт 4.1 Договору);

- вартість послуг за Договором визначається в додатку №2/1 до Договору (далі - Додаток №2/1) (пункт 5.1 Договору);

- порядок оплати та інші умови розрахунків визначено в додатках до Договору (пункт 5.2 Договору);

- у випадку порушення замовником строків оплати за надані послуги, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення (пункт 7.2 Договору);

- строк Договору становить 1 (один) рік з дати підписання його сторонами; Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (пункт 9.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Бурдуком Д.Я., який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором Поповою Н.О., яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками сторін.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним, не розірвано.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг.

01.09.2016 сторонами укладено Додаток, за умовами якого щомісячна оплата послуг здійснюється замовником в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця до 20 (двадцятого) числа місяця наступного за звітним на підставі рахунку, який виконавець надсилає замовнику до 05 (п'ятого) числа цього ж місяця (пункт 4 розділу ІІ Додатка №2/1).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач надав відповідачу послуги, а останній їх прийняв без будь-яких зауважень, що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін і скріпленими печатками юридичних осіб актами приймання-передачі робіт (надання послуг), а саме: від 30.09.2016 №189 на суму 7 312,80 грн.; від 31.10.2016 №209 на суму 7 312,80 грн.; від 30.11.2016 №247 на суму 7 312,80 грн.; від 30.12.2016 №270 на суму 7 312,80 грн.

На підставі вказаних актів позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, а саме: від 04.10.2016 №195 на суму 7 312,80 грн. (за вересень 2016 року); від 02.11.2016 №217 на суму 7 312,80 грн. (за жовтень 2016 року); від 06.12.2016 №256 на суму 7 312,80 грн. (за листопад 2016 року); від 30.12.2016 №283 на суму 7 312,80 грн. (за грудень 2016 року).

Вимогою від 01.02.2017 №01 позивач просив відповідача сплатити наявну у останнього заборгованість.

Вказану вимогу було надіслано відповідачу 03.02.2017 та отримано останнім 09.02.2017, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 03.02.2017, фіскальним чеком від 03.02.2017 №1950 і рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на вимогу від 01.02.2017 №01 не надіслав, заборгованість не сплатив.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення боргу у сумі 29 251,20 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 244,55 грн. 3% річних і 2 285,34 грн. пені за такі періоди:

з 21.10.2016 (нарахованих на 7 312,80 грн. згідно з рахунком від 01.10.2016 №195) по 17.03.2017 (дата, визначена позивачем у розрахунку) сума 3% річних становить 88,71 грн.; пені - 830,78 грн.;

з 21.11.2016 (нарахованих на 7 312,80 грн. згідно з рахунком від 02.11.2016 №217) по 17.03.2017 сума 3% річних становить 70,13 грн.; пені - 654,55 грн.;

з 21.12.2016 (нарахованих на 7 312,80 грн. згідно з рахунком від 06.12.2016 №256) по 17.03.2017 сума 3% річних становить 52,14 грн.; пені - 486,72 грн.;

з 21.01.2017 (нарахованих на 7 312,80 грн. згідно з рахунком від 30.12.2016 №283) по 17.03.2017 сума 3% річних становить 33,57 грн.; пені - 313,29 грн.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку порушення замовником строків оплати за надані послуги, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про таке:

- періоди нарахування 3% річних і пені визначені позивачем вірно;

- суми 3% річних і пені розраховані позивачем неправильно.

За перерахунком суду сума 3% річних становить 245,23 грн., а пені - 2 288,51 грн.

Проте пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення 3% річних і пені, а тому стягненню з відповідача підлягає 244,55 грн. 3% річних і 2 285,34 грн. пені за розрахунком позивача.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Хабід-Україна (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 10; адреса для листування: 03045, м. Київ, вул. Плещеєва, 10; ідентифікаційний код 37309800) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгові системи (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 48-А; адреса для листування: 03049, м. Київ, а/с 127; ідентифікаційний код 37717164): 29 251 (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 20 коп. основного боргу; 2 285 (дві тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 34 коп. пені; 244 (двісті сорок чотири) грн. 55 коп. 3% річних і 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 15.06.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук