Рішення

від 13.06.2017 по справі 910/5882/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.2017Справа №910/5882/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/5882/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Танір , с. Довжик Житомирського району Житомирської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мелон , м. Київ,

про стягнення 163 136,05 грн.,

без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Танір (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мелон (далі - Торговий дім): 132 636 грн. основної заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням умов договору постачання від 18.04.2016 №16/04/10 (далі - Договір); 18 577,28 грн. 15% річних; 11 922,77 грн. втрат від інфляції, а всього 163 136,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 16.05.2017.

16.05.2017 позивач подав пояснення по справі та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 розгляд справи відкладено на 13.06.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Представники сторін у судове засідання 13.06.2017 не з'явилися, вимоги ухвал суду не виконали, відповідач відзив на позов не подав.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Крім того, до матеріалів справи долучено конверти з ухвалами суду, які повернуто з адреси Торгового дому з відмітками пошти неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача і за закінченням встановленого строку зберігання .

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.04.2016 Товариством (постачальник) і Торговим домом (покупець) було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукти харчові на умовах, визначених в Договорі (пункт 1.1 Договору);

- найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару (пункт 1.2 Договору);

- ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується у видаткових накладних (пункт 2.1 Договору);

- вартість однієї партії товару являє собою вартість товару зазначену у видатковій накладній, за якою ця партія поставляється (пункт 2.2 Договору);

- поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця окремим партіями протягом строку дії Договору (пункт 3.1 Договору);

- заявки покупця повинні бути зроблені останнім в усній або письмовій формі за допомогою телефонного або факсимільного зв'язку; в заявці повинні бути зазначені: найменування, асортимент та кількість товару (пункт 3.2 Договору);

- поставка здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з дати узгодження заявки, а якщо сторони домовились про попередню оплату товару - протягом 3 (трьох) робочих днів з дати оплати; сторони вправі під час узгодження заявки збільшити строк поставки (пункт 3.6 Договору);

- датою поставки партії товару є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної або іншого товаросупроводжувального документу, який був пред'явлений до підпису під час приймання-передачі товару (пункт 3.7 Договору);

- розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки такої партії (пункт 4.1 Договору);

- за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 15% річних від суми заборгованості (підпункт 7.3.1 пункту 7.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016, а відносно грошових зобов'язань - до повного їх виконання; після закінчення терміну дії Договору, якщо сторони погоджують виконання його умов, договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону за один місяць у письмовій формі (пункт 10.2 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме: від позивача директором Дергуновим А.В., який діяв на підставі статуту, та від відповідача директором Чубіним І.В., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками сторін.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору постачальником було поставлено відповідачу товар на загальну суму 132 636 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 18.04.2016 №РН-0000403 на суму 85 000 грн. і від 25.04.2016 №РН-0000415 на суму 47 636 грн.

Вказані накладні, належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи, підписано повноважними представниками сторін, скріплено печатками, та приймаються судом як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Отже, позивач належним чином виконав умови Договору та здійснив поставку товару, що підтверджується документами, долученими до справи.

11.05.2016 позивачем було надіслано відповідачу претензію від 07.05.2016 №07/05/16-1, в якій Товариство вимагало сплатити заборгованість у сумі 132 636 грн.

Надіслання вказаної претензії підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 11.05.2016 і фіскальним чеком від 11.05.2016 №3000061043.

Відповідач відповіді на претензію від 07.05.2016 №07/05/16-1 позивачу не надіслав, борг не сплатив.

За таких обставин позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 132 636 грн. є обґрунтованою і тому підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 18 577,28 грн. 15% річних і 11 922,77 грн. втрат від інфляції.

Позивач визначає період прострочення за видатковою накладною від 18.04.2016 №РН-0000403 з 28.04.2016 по 06.04.2017, а за видатковою накладною від 25.04.2016 №РН-0000415 з 05.05.2016 по 06.04.2017.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 Договору сторонами визначено, що за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику 15% річних від суми заборгованості.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні.

За перерахунком суду суми 15% річних і втрат від інфляції та періоди їх нарахування становлять:

- за видатковою накладною від 18.04.2016 №РН-0000403 з 29.04.2016 (оскільки 28.04.2016 останній день оплати заборгованості на суму 85 000 грн.) по 06.04.2017 (дата, визначена позивачем у розрахунку) сума 15% річних становить 11 981,51 грн.; втрат від інфляції - 9 502,73 грн.;

- за видатковою накладною від 25.04.2016 №РН-0000415 з 06.05.2016 (оскільки 05.05.2016 останній день оплати заборгованості на суму 47 636 грн.) по 06.04.2017 сума 15% річних становить 6 577,68 грн.; втрат від інфляції - 5 325,55 грн.

Таким чином, сума 15% річних становить 18 559,19 грн., а втрат від інфляції - 14 828,28 грн.

Проте пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення втрат від інфляції, а тому стягненню з відповідача підлягає 11 922,77 грн. втрат від інфляції за розрахунком позивача і 18 559,19 грн. 15% річних за розрахунком суду; у стягненні ж решти суми (18,09 грн.) 15% річних слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мелон (02156, м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, буд. 2А; ідентифікаційний код 39857897) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Танір (10004, Житомирська область, Житомирський район, с. Довжик, вул. Шевченка, буд. 4; ідентифікаційний код 38741892): 132 636 (сто тридцять дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. основної заборгованості; 11 922 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн. 77 коп. втрат від інфляції; 18 559 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 19 коп. 15% річних і 2 446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 77 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 15.06.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук