Рішення

від 12.06.2017 по справі 910/5934/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017Справа № 910/5934/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Моваль Трейдинг

до Товариства з обмеженою відповідальністю Танталсгруп

про стягнення 16 962,76 грн.

за участю представників:

від позивача: Ваколюк О.В.- представник за довіреністю б/н від 28.08.2014 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Моваль Трейдинг (далі - ТОВ Моваль Трейдинг , позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Танталсгруп (далі - ТОВ Танталсгруп , відповідач) про стягнення 16 962,76 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 13/09-2013 від 13.09.2013 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ Моваль Трейдинг просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 15 486,89 грн. та пеню у сумі 1 475,87 грн., а всього - 16 962,76 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позиція відповідача щодо заявленого позову суду невідома.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 13.09.2013 р. між ТОВ Моваль Трейдинг (постачальник) та ТОВ Танталсгруп (покупець) був укладений договір поставки № 13/09-2013 (далі - договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору підтвердженням факту одержання товару є кругла печатка покупця або його штамп на накладній, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що перехід права власності на товар відбувається в момент одержання товару (підписання повноважним представником покупця накладної).

Згідно з п. 5.1 договору постачальник відвантажує товар за цінами, які вказані в накладних, що мають бути оформлені для кожної партії товару.

Умови оплати за товар: відстрочення платежу 14 календарних днів. Днем отримання товару є дата, вказана у товарно-транспортній накладній (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 10.2 договору в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець, на вимогу постачальника, зобов'язаний сплатити пеню за кожен день в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом також встановлено, що на виконання умов договору позивач передав відповідачу товар загальною вартістю 17 631,52 грн., що підтверджується видатковими накладними № 4588 від 30.01.2014 р., № 7217, № 7141, № 7142, № 7216, № 7147, № 7148, № 7150 та № 7151 від 13.02.2014 р., № 9655, № 9656, № 9690 та № 9687 від 27.02.2014 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте, позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов'язання з оплати поставленого товару, у сумі 15 486,89 грн., що не суперечить вимогам чинного законодавства України та є правом позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 15 486,89 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1 475,87 грн., нараховану за прострочення грошового зобов'язання.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

На підставі наведених правових норм, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов'язання, суд дійшов висновку, що у позивача в силу п. 10.2 договору виникло право вимагати від відповідача сплати неустойки, а саме - пені за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (далі - Постанова Пленуму ВГСУ № 14).

Здійснивши власний розрахунок пені, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 1 471,40 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки ним невірно визначений початок періоду нарахування вказаної штрафної санкції (з наступного дня після закінчення 14-денної відстрочки платежу, передбаченої пунктом 6.1 договору).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що даний позов, зважаючи на здійснений судом перерахунок пені, підлягає задоволенню частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України у разі часткового задоволення позовних вимог судові витрати за позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Моваль Трейдинг до Товариства з обмеженою відповідальністю Танталсгруп про стягнення 16 962,76 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Танталсгруп (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, будинок 52, ідентифікаційний код 38620485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Моваль Трейдинг (08161, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Тарасівка, вул. Київська, будинок 1-Б, ідентифікаційний код 36713153) основну заборгованість у сумі 15 486 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 89 коп.; пеню у сумі 1 471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 40 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1 599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 58 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 12 червня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 15 червня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.