Рішення

від 14.06.2017 по справі 922/1797/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р.Справа № 922/1797/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна", Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ про стягнення 117987,20 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 за угодою від 16.03.2015р.;

відповідача - ОСОБА_1 довіреність №112/1 від 01.12.2016р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Матімекс Україна" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 117987,20 грн., інфляційні у розмірі 44109,29 грн., 3% річних у розмірі 6128,87 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору купівлі - продажу №14031 від 05.03.2014р., який був укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2523,39 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка надана ним через канцелярію суду 14.06.2017р. за вх.№19591, в якій позивач користуючись правами наданими йому ст. 22 ГПК України просить стягнути з відповідача тільки суму основного боргу у розмірі 117987,20 грн.

Враховуючи, що згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував, суму боргу перед позивачем визнав, але просив розстрочити виконання даного рішення строком на 10 місяців, про що надав до суду відзив на позовну заяву за вх.№19592, який долучений судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача господарським судом встановлено наступне.

05.03.2014р., між ПрАТ "Матімекс -Україна", правонаступником якого є ТОВ "Матімекс Україна" (далі по тексту - позивач), в особі Голови правління ОСОБА_3, та ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", (далі по тексту - відповідач), в особі директора ОСОБА_4, укладено договір купівлі - продажу № 14031.

05.03.2014р. до вказаного договору укладено додаткову угоду, згідно з якою внесені зміни до п. 7.2 основного договору, згідно з яким спори між сторонами мають вирішуватись у господарському суді, згідно з чинним законодавством України.

Згідно з умовами вказаного договору, позивач (продавець) зобов'язувався передавати у власність відповідача (покупець) товар (пряно-ароматичні суміші, термоусадкові пакети, петлі та кліпси), а відповідач (покупець) зобов'язувався приймати та оплачувати в повному обсязі товар, визначений у вказаному договорі.

Точне найменування, ціна та кількість товару вказувалися у видатково- прибуткових накладних, які підписувалися сторонами.

Згідно з п. 2.1 договору, покупець зобов'язувався здійснювати повну (100%) передоплату за товар, не менш ніж за три дні до запланованого приймання-передачі товару.

На виконання договору, позивачем відвантажено відповідачеві товару на загальну суму 242 305, 86 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-4671 від 12.12.2014р. на суму 86494, 80 грн.; №РН- 4783 від 2212.2014р. на суму 13935, 60 грн.; №РН-22 від 08.01.2015р. на суму 84007, 44 грн.; №РН -279 від 03.02.2015р. на суму 57868,02 грн.

В подальшому, частину відвантаженого товару було повернуто продавцю, що підтверджується видатковою накладною № ВМцб000014 від 31.03.2015р. на суму 59452, 26 грн.

Отриманий на підставі вказаного договору товар частково оплачений покупцем, а саме на суму 55866,4 грн.

Актом звірки розрахунків підписаним між позивачем та відповідачем сторонами погоджено заборгованість ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" за отриманий за вказаним договором товар у сумі 117987,20 грн.

У зв'язку з цим, 15.07.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу №14031 від 05.03.2014р., якою внесені зміни до п. 2.1 основного договору і викладено його у такій редакції:

"2.1 Покупець зобов'язується оплатити товар, одержаний від продавця по договору купівлі-продажу № 14031 від 05.03.2014 року на суму 117 987, 20 грн., не пізніше 31 серпня 2015 року".

Відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №14031 від 05.03.2014р. та додатковою угодою до нього від 15.07.2015р. не виконав, оплату отриманого товару на суму 117987,20грн. не здійснив, що підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач суму боргу визнає в повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 117987,20 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню

Відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення строком на 10 місяців, посилаючись на те, що відповідачем не здійснюється випуск продукції.

Присутній представник позивача у судовому засіданні проти надання розстрочки виконання рішення відповідачу не заперечував.

Згідно п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем сума боргу визнається та те, позивач проти розстрочення виконання рішення не заперечує, а також те, що строк розстрочення не є надто тривалим, суд вважає за необхідне заяву відповідача про розстрочення виконання рішення задовольнити та розстрочити виконання рішення у даній справі про стягнення з відповідача 117987,20 грн. строком на 10 місяців, рівними частинами щомісяця.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (62503, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 32447115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс Україна" (01001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 25389499) заборгованість у розмірі 117987,20 грн. та судовий збір у розмірі 1769,81 грн.

Розстрочити виконання рішення у справі №922/1797/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна", Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ про стягнення 117987,20 грн. строком на 10 місяців, рівними частинами щомісяця.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_5