Рішення

від 06.06.2017 по справі 922/1271/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р.Справа № 922/1271/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Харківський завод дискових колес", смт. Пісочин до Публічне акціонерне товариство "Уманьферммаш", м. Умань , ПП "Деталь-Авто", м. Харків про стягнення коштів за участю представників :

позивача - не з'явився

1 відповідача - не з'явився

2 відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод дискових колес" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Уманьферммаш" (перший відповідач) та до Приватного підприємства "Деталь - Авто" (другий відповідач) в якому просить суд :

- стягнути з першого відповідача на користь позивача 217800,00 грн. заборгованості за договором поставки №325 від 11.07.2016;

- стягнути солідарно з першого та другого відповідачів на користь позивача 2200,00 грн. в межах договору поруки №1 від 23.01.2017

- судові витрати просить покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 18 квітня 2017 року було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 03 травня 2017 року.

Перший відповідач в судове засідання, призначене на 03 травня 2017 року, свого представника не направив, звернувся до суду з клопотанням (вх. №14350 від 03.05.2017) про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювання спору мирним шляхом. Також, в своєму клопотанні перший відповідач повідомив суд про часткове погашення заборгованості в розмірі 110000,00 грн. платіжним дорученням №4716 від 26.04.2017.

Розгляд справи було відкладено на 17 травня 2017 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

Перший відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №1100 від 16.05.2017) про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювання спору мирним шляхом.

Розгляд справи було відкладено на 29 травня 2017 року.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 29 травня 2017 року не з'явилися.

Перший відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №1186 від 26.05.2017) про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювання спору мирним шляхом.

Позивач звернувся до суду з клопотанням (вх. №17529 від 29.05.2017) про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювання спору мирним шляхом.

Розгляд справи було відкладено на 06 червня 2017 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, вимоги ухвал суду не виконали.

Приймаючи до уваги, що сторони, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

ТОВ Харківський завод дискових колес (позивач по справі) було укладено з ПАТ Уманьферммаш (перший відповідач по справі) договір № 325 від 11.07.2016р. (Договір поставки) на поставку преса кривошипного РК 1.500.1. Згідно умов даного договору, а саме п. 3.2. - передбачено 50% передплату за товар. Інші 50% оплати здійснюються покупцем в день відвантаження товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання даного пункту договору, позивачем було здійснено передплату за товар в розмірі 50% - що складало 220000,00 (двісті двадцять тисяч) грн., що підтверджується випискою по рахунку та платіжними дорученнями на сплату. Проте, відповідач - ПАТ Уманьферммаш не виконало взяті на себе зобов'язання з його поставки.

Даний факт не оспорюється ПАТ Уманьферммаш .

22.12.2016р. позивачем було направлено першому відповідачу лист з проханням виконати умови вищезазначеного договору та поставити товар, з пропозицією оплати остаточної суми згідно вимог Договору.

Листом від 25.01.2017р. № 11 перший відповідач відмовив позивачу у поставці товару, посилаючись на п. 5.3. Договору (щодо необхідності 100% передоплати за товар).

Надаючи оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає, що п. 3.2. Договору поставки, сторонами було передбачено, що передплата за товар складає 50% його вартості, а інші 50% сплачуються в день отримання товару.

Зважаючи на вищевикладене, а також на те, що п. 3.2. укладеного між сторонами договору прямо суперечить п. 5.3. цього ж Договору, суд дійшов висновку, що Договір в цій частині є неукладеним, оскільки сторони даного Договору не досягли згоди по його істотним умовам (зокрема - по умовам щодо порядку оплати).

17 лютого 2017 року позивачем було направлено на адресу першого відповідача претензію - вимогу №1 про повернення грошових коштів в сумі 220 000 грн., які були сплачені позивачем в якості попередньої оплати за товар.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - є порушенням зобов'язання.

З викладеного виходить, що перший відповідач порушив свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення сплаченого авансу.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача до господарського суду Харківської області першим відповідачем було сплачено на користь позивача 110 000 грн. в якості повернення сплаченого позивачем авансу, що підтверджується самим позивачем.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Оскільки, першим відповідачем були сплачені на користь позивача грошові кошти в розмірі 110 000 грн., що були предметом спору провадження по справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що перший відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, доказів сплати решти заборгованості не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 107 800 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також, судом було встановлено наступне.

Договором поруки № 1 від 23.01.2017 р., укладеним між позивачем та другим відповідачем (поручителем), поручитель (відповідач-2) поручився перед позивачем за виконання першим відповідачем власних зобов'язань за договором № 325 від 11.07.2016р., в частині виконання обов'язку останнього з повернення коштів у разі невиконання ним власних обов'язків по Договору № 325, в межах 2200,00 грн.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку за Договором, поручитель зобов'язався в строк до 10 календарних днів з дня настання строку виконання зобов'язань за договором, сплатити позивачу визначену договором поруки грошову суму.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Зважаючи на те, що станом на день подання даного позову, сплачені позивачем на рахунок першого відповідача грошові кошти повернуті не були як з боку першого відповідача, так і з боку поручителя (другого відповідача), другий відповідач зобов'язаний солідарно з з першим відповідачем сплатити на користь позивача згідно до договору поруки № 1 від 23.01.2017 р. грошову суму у розмірі 2200, 00 грн.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 2200 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно п. 4, 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходити, зокрема, з такого. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру. Судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, судовий збір, що підлягав сплаті за розгляд даної справи становить 3300 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідачів пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Уманьферммаш (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, 21, код ЄДРПОУ 05765888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський завод дискових колес (62416, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Колгоспна, 9, код ЄДРПОУ 37846532) - 107800,00 грн. заборгованості з повернення авансу та 3267,00 грн. судового збору.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства Уманьферммаш (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, 21, код ЄДРПОУ 05765888) та з Приватного підприємства Деталь-Авто (61044, м. Харків, пр. Московський, 257, оф. 1110, код ЄДРПОУ 34757988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський завод дискових колес (62416, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Колгоспна, 9, код ЄДР 37846532) - 2200 грн. заборгованості з повернення авансу та 33,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Провадження по справі в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства Уманьферммаш 110 000,00 грн. заборгованості з повернення авансу припинити.

Повне рішення складено 12.06.2017 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя ОСОБА_1