Постанова

від 09.06.2017 по справі 903/1160/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2017 р. Справа № 903/1160/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від апелянта - Пилипчук І.Ю.;

від кредиторів - не з'явились;

від боржника - не з'явився;

арбітражний керуючий - не з'явився,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 19.04.17 р. у справі № 903/1160/14

за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горохівзернопрод"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.04.2017 р. у справі № 903/1160/14 (суддя Гарбар І.О.) відмовлено в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на дії ліквідатора Василюка Ігоря Миколайовича.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, кредитор ПАТ Креді Агріколь Банк подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права. В обгрунтування скарги зазначає, що дії ліквідатора з продажу майна банкрута не відповідали нормам Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Зокрема, в порушення вимог ст. 42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, було включено до складу цілісного майнового комплексу та реалізовано на другому повторному аукціоні. Таким чином, внаслідок продажу майна одним лотом, до якого було включено майно трьох різних заставних кредиторів, є незрозумілим та непрозорим принцип розподілу отриманих коштів між кредиторами. Також зазначає, що в порушення ч. 1 ст. 58 Закону ліквідатор не повідомив кредитора про проведення повторного та другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу. Окрім цього, в порушення вимог п. 8 ч. 8 ст. 26 Закону ліквідатор не вчинив дій заходів по скликанню засідання комітету кредиторів перед проведення реалізації майна банкрута. Звертає увагу, що відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Виходячи з положень вказаної норми ліквідатор зобов'язаний був погоджувати з забезпеченим кредитором початкову вартість заставного майна. Відсутність такого погодження свідчить про порушення порядку підготовки до аукціону. Разом з цим, кредиторами під час проведення засідання комітету кредиторів за місцезнаходженням банкрута було виявлено відсутність оголошення про продаж на нерухомому майні банкрута, яке підлягає реалізації. Даний факт свідчить про порушення ліквідатором вимог ч. 3 ст. 58 Закону. Відтак, з огляду на допущені ліквідатором порушення, просить задоволити апеляційну скаргу та прийняти нове рішення, яким визнати неналежним виконання ліквідатором Василюком І.М. обов'язків з продажу рухомого та нерухомого майна банкрута, що перебуває в заставі ПАТ Креді Агріколь Банк ; зобов'язати учасника провадження у справі про банкрутство ТОВ Горохівзернопрод - ТОВ Аукціонний дім Крес скасувати другий повторний аукціон з продажу майна банкрута, що відбувся 21.04.2017 р.; зобов'язати ліквідатора ТОВ Горохівзернопрод Василюка І.М. провести оцінку майна банкрута, яке перебуває в заставі ПАТ Креді Агріколь Банк , погодити її з кредитором та здійснювати продаж заставного майна окремим лотом.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Ліквідатор ТОВ Горохівзернопрод Василюк І.М. в поданих до суду письмових запереченнях вважає доводи апелянта безпідставними. Вказує, що позиція скаржника вказує на довільне трактування положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Твердження скаржника про неможливість застосування у відношенні до майнових активів банкрута поняття "цілісний майновий комплекс" є хибним, як і невірним є визначення самого поняття ЦМК. З огляду на специфіку та особливості наявних у банкрута майнових активів, реалізація зазначеного майна, очевидно є доцільною як цілісного майнового комплексу. При цьому реалізація майнових активів товариства як відділених окремих одиниць може мати негативні наслідки у вигляді непривабливості майна як такого для потенційних покупців та кінцеву реалізацію майнових активів за низькою вартістю. Поділ майна на частини становило б ризики у вигляді ймовірності продажу однієї частини та гальмування продажу іншої частини майна, що призвело б до затягування строку ліквідаційної процедури, збільшення витрат процедури, тощо. Вважає безпідставним посилання апелянта на порушення ч. 1 ст. 58 Закону в частині відсутності повідомлення кредитора про проведення повторного та другого повторного аукціонів, оскільки такі обов'язки покладаються на організатора аукціону, а не ліквідатора. Також необгрунтованим є посилання скаржника на відсутність протоколу комітету кредиторів про визначення порядку продажу майна банкрута, оскільки норми закону, якими апелянт обгрунтовує дане порушення, застосовуються під час продажу майна частинами. В даному випадку реалізація активів банкрута відбувалась як ЦМК. Заперечує також проти твердження скаржника про порушення положень ч. 2 ст. 42 Закону в частині непогодження з кредиторами початкової вартості майна перед проведення повторного та другого повторного аукціону. В даному випадку отримання згоди на продаж заставного майна відбулось за згодою суду та закон не вимагає отримання такого погодження за кожним наступним аукціоном. Надуманим є твердження скаржника про відсутність оголошення на нерухомому майні банкрута щодо його продажу, оскільки таке оголошення було наявне, свідченням чого є відповідні публікації на офіційних веб-сайтах уповноважених органів. За наведених обставин просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Кредитор - ТОВ "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції" у поданому до суду відзиві повністю погоджується з твердженнями апелянта та просить задоволити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Інші учасники провадження письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судове засідання не забезпечили.

Зважаючи, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Волинської області від 19.04.2017 р. у справі № 903/1160/14 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою господарського суду від 17.10.2016р. процедуру санації у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Горохівзернопрод" та повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича було припинено, товариство з обмеженою відповідальністю "Горохівзернопрод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича.

07 квітня 2017 року на адресу господарського суду надійшла скарга публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" №13206/211 від 06.04.2017р. на дії ліквідатора ТОВ "Горохівзернопрод" Василюка І.М. Скажник просив визнати неналежним виконання ліквідатором ТзОВ "Горохівзернопрод" Василюком І.М. обов'язків з продажу рухомого та нерухомого майна банкрута, що перебуває в заставі ПАТ "Креді Агріколь Банк"; зобов'язати учасника провадження у справі - ТзОВ "Аукціонний дім "Крес" скасувати другий повторний аукціон з продажу майна ТзОВ "Горохівзернопрод", що має відбутись 21.04.2017 р. об 11:00 год; зобов'язати ліквідатора ТзОВ "Горохівзернопрод" Василюка І.М. провести оцінку майна банкрута, яке перебуває в заставі ПАТ "Креді Агріколь Банк", погодити її з кредитором та здійснювати продаж заставного майна ПАТ "Креді Агріколь" окремим лотом.

Скарга мотивована тим, що в порушення норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ч. 4 ст. 42 Закону, ліквідатором включено до одного лоту з продажу цілісного майнового комплексу банкрута майно трьох різних кредиторів; в порушення ч. 1 ст. 58 Закону відсутнє повідомлення кредитора про проведення повторних та других повторних торгів (аукціону) з продажу ЦМК; в порушення п. 8 ч. 8 ст. 26 Закону відсутнє рішення комітету кредиторів про визначення порядку продажу майна банкрута; в порушення абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону не погоджено з кредитором початкову вартість майна перед проведенням повторних та других повторних торгів (аукціону) з реалізації майна (ЦМК) банкрута; в порушення ч. 3 ст. 58 Закону відсутнє оголошення на нерухомому майні банкрута, яке підлягає реалізації.

Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції в задоволенні скарги ПАТ "Креді Агріколь Банк" відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 11 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Як визначено ч.1 ст. 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону та продажу майна безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Статтею 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначеної норми Закону арбітражним керуючим з метою пошуку торгуючої організації для реалізації майна банкрута подано оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" (від 05.01.2017р. №2). За результатами проведеного конкурсу ліквідатором визначено переможця - ТОВ "Аукціонний дім "КРЕС" (м.Рівне, вул.Драганчука, 9/30).

27.02.2017р. ліквідатором банкрута до господарського суду Волинської області подане клопотання про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний дім "КРЕС" учасником (організатором аукціону з продажу майна боржника).

Ухвалою суду від 27.02.2017р. визнано організатора аукціону з продажу майна банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "Горохівзернопрод" (Волинська область, Горохівський район, с. Мар'янівка, вул. Привокзальна 17, код 31016749), товариство з обмеженою відповідальністю "Аукціонний дім "КРЕС" (м.Рівне, вул.Драганчука, 9/30, код ЄДРПОУ 33082185) учасником провадження у справі №903/1160/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Горохівзернопрод" (Том 4 а.с. 19-20).

Ухвалою господарського суду від 27.02.2017р. надано згоду на продаж заставного майна банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "Горохівзернопрод" (Волинська область, Горохівський район, с. Мар'янівка, вул. Привокзальна 17, код 31016749) (Том 4, а.с. 17-18).

Відповідно до ст. 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. Згідно ст. 43 Закону початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому Законом порядку вимог кредиторів.

06 березня 2017 року організатором аукціону на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розміщено оголошення №40896 про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Горохівзернопрод" 10 квітня 2017 року. Зокрема в оголошенні зазначено, що аукціон буде проведено 10 квітня 2017 року о 11 год. 00 хв. по 12 год. 00 хв., за адресою - м. Рівне, вул. Драгоманова, 27, вид майна: цілісний майновий комплекс, загальна вартість майна: 20 920 962,01 грн.

Заяви на участь в аукціоні приймалися організатором з моменту опублікування оголошення про проведення аукціону на веб-сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України по 13.03.2017р. по 17 год. 00 хв.

14 березня 2017 року організатором аукціону на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розміщено повідомлення №41092 про те, що аукціон визнаний таким, що не відбувся з причини відсутності заявок на участь в аукціоні.

14 березня 2017 року організатором аукціону на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розміщено оголошення №41098 про проведення повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Горохівзернопрод", призначеного на 19.04.2017р.

21 березня 2017 року організатором аукціону на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розміщено повідомлення №41333 про те, що повторний аукціон визнаний таким, що не відбувся з причини відсутності заявок на участь в аукціоні (заявки приймалися до 20.03.2017р. 17 год. 00 хв.).

22 березня 2017 року організатором аукціону на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розміщено оголошення №41370 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Горохівзернопрод", призначеного на 21.04.2017р. (заявки приймалися до 31.03.2017р. 17 год. 00 хв.).

Згідно ст.65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Частинами 3-4 статті 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості. Так, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

Як передбачено ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим та підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.

Відповідно до ч.1 ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

Згідно ч. 4 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

З огляду на вищевикладене суд першої інстанції правомірно відзначив, що продаж майна частинами здійснюється лише у випадку, коли не вдалося реалізувати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.

Також судом першої інстанції підставно вказано, що повторний та другий повторний аукціони передбачені у Законі для того, щоб запобігти ситуаціям, коли майно неможливо продати із-за його завищеної початкової вартості. Слід мати на увазі, що оцінка майна, зокрема цілісного майнового комплексу, це всього лише певний прогноз щодо ціни, яку, можливо, можна виручити за майно.

При цьому, заниження початкової вартості майна, що продається на аукціоні, не створює небезпеки. Якщо виконані всі вимоги Закону, особливо щодо оприлюднення інформації про аукціон та щодо строків його проведення, то покупці на аукціоні самі у конкурентній боротьбі визначать справедливу ціну.

Натомість, якщо початкова вартість майна завищена, то єдиним способом подолання такої вади є проведення аукціону з можливістю зниження податкової вартості. Це є особливо актуальним для продажу цілісного майнового комплексу.

Відтак, продаж цілісного майнового комплексу одному покупцю дозволить отримати вищу ціну, ніж в разі продажу цього майна як окремих речей різним покупцям.

У ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" надано визначення поняття "цілісний майновий комплекс", яким є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс. Крім наведеного, цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує проведення окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виокремлюються в самостійні об'єкти. (Національний банк, Постанова "Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями" від 25.01.2012 р. N 23).

Місцевим господарським судом правомірно вказано, що майнові активи боржника використовуються для здійснення господарської діяльності відповідно до статуту товариства, а тому аналіз наведених правових норм та визначень дає підстави для висновку про те, що спірне майно боржника може вважатись цілісним майновим комплексом.

Колегією суддів відмічається, що включення для реалізації у складі цілісного майнового комплексу майна банкрута, що є предметом забезпечення, не суперечить вимогам закону, оскільки згідно абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" таке майно продається в порядку, передбаченому цим Законом.

Оскільки окремого порядку для продажу майна, що є предметом забезпечення, закон не визначає, відповідно реалізація його у складі цілісного майнового комплексу є цілком законною.

Отримані від реалізації цілісного майнового комплексу кошти в даному випадку підлягають розподілу пропорційно визнаним вимогам кредиторів.

Щодо посилання скаржника про ненадання банком згоди на продаж цілісного майнового комплексу на проведення повторних та других повторних торгів (аукціону), суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що функції з оцінки та продажу майна, в тому числі яке перебуває у заставі, здійснює виключно ліквідатор, і відповідно погодження умов оцінки та продажу такого майна з заставним кредитором нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено.

З огляду на положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що надання згоди кредитором, вимоги якого забезпечені майном боржника, на реалізацію такого майна повинно здійснюватись одноразово перед початком процедури продажу та не передбачає права кредитора обмежувати можливість зниження початкової вартості, якщо це передбачено Законом, а також не передбачає обов'язку ліквідатора погоджувати порядок реалізації заставного майна на повторному і другому повторному аукціоні, оскільки цей порядок також передбачений Законом.

З приводу порушення порядку підготовки до аукціону, а саме ненадання вичерпної інформації про майно, що підлягає продажу на аукціоні, судом першої інстанції вірно встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Аукціонний дім "КРЕС" у відповідності до ст. ст. 58, 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розміщено оголошення щодо продажу майна ТОВ "Горохівзернопрод" з детальним описом об'єктів продажу та їх характеристик, про що свідчать тексти оголошень розміщених на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України.

Твердження апелянта про відсутність оголошення про продаж нерухомого майна безпосередньо на нерухомому майні жодним чином не підтверджені. Щодо відсутності протоколу комітету кредиторів про визначення порядку продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута на які посилається апелянт, судом першої інстанції підставно не прийняті до уваги, оскільки здійснювалась реалізації не частини майна, а цілісного майнового комплексу.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно та обгрунтвано зазначив, що заявником не доведено ті обставини на які він посилається, а тому в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" на дії ліквідатора Василюка Ігоря Миколайовича, слід відмовити.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області від 19.04.2017 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Креді Агріколь Банк" від 24.04.2017 р. № 206/359 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 19.04.2017 р. у справі № 903/1160/14 залишити без змін.

3. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Юрчук М.І.