ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2017 р. Справа № 909/1160/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Дубник О.П.
суддів Матущака О.І.
ОСОБА_1
при секретарі Мокрій А.В.
розглянув апеляційну скаргу Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату (далі - Релігійна громада УПЦ КП) "Всіх святих землі української" б/н від 19.04.2017р. (вх. № 01-05/2019/17 від 03.05.2017р.)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2017р.
у справі № 909/1160/16 (суддя Фрич М.М.)
за позовом: Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Релігійної громади УПЦ КП "Всіх святих землі української", м. Івано-Франківськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність у матеріалах справи);
від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність у матеріалах справи);
від третьої особи: не з`явився (належно повідомлений).
Відводів складу суду в порядку ст.20 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) не заявлялось.
Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв'язку з чим хід судового засідання фіксується у протоколі.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 р. скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 18.05.2017 року.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суд від 18.05.2017р. відкладено розгляд справи на 07.06.2017р.
Третя особа у судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечила, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про вручення ухвали суду апеляційної інстанції про порушення провадження у справі, списком згрупованих рекомендованих відправлень від 22.05.2017 р.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2017р. у справі №909/1160/16 (суддя Фрич М.М.) позов задоволено. Укладено договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та релігійною громадою УПЦ КП "Всіх святих землі української" в редакції фінансового управління згідно резолютивної частини рішення.
Стягнуто з Релігійної громади УПЦ КП "Всіх святих землі української" на користь фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради судовий збір в розмірі 1 378 грн.
Судове рішення у справі мотивоване ст. 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 11, 14, 648 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI ) і зроблено висновок, що участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної інфраструктури населеного пункту є обов'язковою для замовника будівництва у відповідному населеному пункті, що обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов'язку щодо пайової участі.
Релігійна громада УПЦ КП "Всіх святих землі української" не погоджується з ухваленим рішенням суду і вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права та неповністю досліджених доказів. Апелянт зазначає, що в первісній редакції позовної заяви проект договору про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська передбачав розмір пайового внеску 3 563 901,21 грн., не заперечує щодо обов'язку укладення договору, а заперечує проти його редакції. Стверджує, що умови договору в частині площі, яка бралася при здійсненні розрахунків не відповідають вимогам законодавства, оскільки за державними програмами забезпечення громадян житлом було придбано 5 квартир площею 299,6 кв.м. Посилається на те, що до розрахунку розміру пайового внеску були безпідставно включені суми на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2012 року, яким стягнуто з відповідача заборгованість по договору №95 в розмірі 1 901 890,34 грн. Зазначає, що прийнятим рішенням позбавлено відповідача права на позасудовий порядок укладення договору. Стверджує, що заборгованість відповідача повинна складати лише 40% від зазначеної позивачем суми, а саме 1 900 454,02 грн. Апелянт просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2017р. у справі №909/1160/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи апеляційної скарги, звертаючи увагу, що ним подано до місцевого суду в ході розгляду справи розрахунок розміру пайової участі відповідача з урахуванням будівництва соціального житла та суми відповідно до судового рішення від 05.12.12 р. Просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2017р. у справі №909/1160/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа не скористалася своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, та не надала відзиву на апеляційну скаргу.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані по справі докази, та дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, при цьому, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 року №1231-38 затверджено Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста". Положенням визначено порядок та умови залучення коштів для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська, врегульовано організаційно-правові відносини, пов'язані з оформленням договорів про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (а.с. 27-36).
Відповідно до п. 2.2.22 Положення про фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, затверджене рішенням Івано-Франківської міської ради №42-2 від 22.012.2015р. Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради здійснює роботу пов'язану з укладанням договорів та проведенням розрахунків пайових внесків у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, веде оперативний облік надходжень (а.с. 37-40).
Згідно сертифікату готовності об'єкта до експлуатації №ІУ 164150060058 від 06.01.2015 року об'єкт будівництва "культова споруда "Храм" Парафіяльного управління з релігійно-просвітницьким та житлово-господарським комплексом на вул. ОСОБА_4(2-й пусковий комплекс - багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення)" в м. Івано-Франківську введено в експлуатацію (а.с. 23).
06.09.2016 року Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулось до Релігійної громади УПЦ КП "Всіх святих землі української", як замовника будівництва культової споруди "Храм" Парафіяльного управління з релігійно-просвітницьким та житлово-господарським комплексом на вул. ОСОБА_4 (2-й пусковий комплекс - багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (II черга), щодо необхідності надання сертифікату готовності об'єкта до експлуатації та технічного паспорту на об'єкт для розрахунку розміру пайової участі (а.с. 18).
25.11.2016 року Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулось Релігійної громади УПЦ КП "Всіх святих землі української" з листом №30/16.5-15/25в, з пропозицією укласти договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, надавши проект такого договору з Додатком розрахунком розміру пайової участі, складеного відповідно до типового договору, передбаченого Положенням "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста" (а.с. 19-21).
Згідно листа-відповіді №12/16 від 08.12.2016р. Релігійної громади УПЦ КП "Всіх святих землі української" релігійна громада здійснює підготовку технічної документації для введення об'єкту будівництва до експлуатації, уточнюються показники і площа об'єкта, з зв'язку з чим релігійна громада не готова укласти договір про пайову участь (а.с. 22).
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив суд визнати укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та релігійною громадою УПЦ КП "Всіх святих землі української" в редакції фінансового управління, через ухилення релігійної громади від укладання договору, що є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачене чинними законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст.181 ГК України.
Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст.187 ГК України та ст.649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов.
Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Позивач звернувся до Релігійної громади УПЦ КП "Всіх святих землі української" з пропозицією (офертою) укласти договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, надавши проект такого договору, однак відповідачем надіслано відповідь на лист у якому зазначено, що релігійна громада здійснює підготовку технічної документації для введення об'єкту будівництва до експлуатації, уточнюються показники і площа об'єкта, з зв'язку з чим не готова укласти договір про пайову участь.
Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року № 687-XIV під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI замовником є фізична або юридична особа, що має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку відповідну заяву.
Враховуючи вищевказане, Релігійна громада УПЦ КП "Всіх святих землі української" є замовником культової споруди "Храм" Парафіяльного управління з релігійно-просвітницьким та житлово-господарським комплексом на вул. ОСОБА_4 (2-й пусковий комплекс - багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (II черга), а отже, на відповідача поширюється дія Закону № 3038-VI.
Відповідно до ч.ч. 2- 3 ст. 40 Закону № 3038-VI, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Згідно абз. 1 ч. 9 ст. 40 Закону № 3038-VI договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до сертифікату готовності об'єкта до експлуатації №ІУ 164150060058 від 06.01.2015 року об'єкт будівництва "культова споруда "Храм" Парафіяльного управління з релігійно-просвітницьким та житлово-господарським комплексом на вул. ОСОБА_4(2-й пусковий комплекс - багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення)" в м. Івано-Франківську введено в експлуатацію (а.с. 23). Даний сертифікат виданий на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 15.12.2014р.
Отже, Релігійна громада УПЦ КП "Всіх святих землі української" не виконала покладеного на нього Законом № 3038-VI обов'язку щодо укладення договору про пайову участь і не зверталася до позивача з приводу укладення такого договору.
Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено законодавством. Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Відповідна правова позиція наведена у постановах судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.11.2016р. №922/5937/15, від 30.11.16 р. № 922/6409/15.
Відповідно до ч.1 ст. 111 28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Згідно абз. 2, 3 ч. 9 ст. 40 Закону № 3038-VIІ істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (ч. 5 ст. 40 Закону № 3038-VI).
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 року №1231-38 затверджено Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста" (надалі - Положення) (а.с. 27-36).
Згідно п. п. 1.2 та 1.3 Положення замовники будівництва залучаються до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста виключно на підставі укладених з виконавчим комітетом та фінансовим управлінням договорів про пайову участь. Для укладення такого договору замовник зобов'язаний повідомляти виконавчий комітет про будь-які вчинені ним дії щодо забудови земельної ділянки, відповідно до діючого законодавства та звернутися про укладення Договору про пайову участь.
Відповідно до абз. 2 п. 3.1 Положення замовник зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених пунктом 6.6, 6.7 цього положення.
Згідно п. 4.4 Положення договір про пайову участь укладається на підставі звернення замовника будівництва на ім'я першого заступника міського голови.
Відповідно до абз. 2 пункту 7.3 Положення в разі відсутності звернення замовника щодо укладення договору про пайову участь в строк, передбачений п. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконавчий комітет або фінансове управління вживає всіх необхідних заходів щодо укладення договору, в тому числі і після введення об'єкту в експлуатацію.
В разі, якщо замовник не звернувся про укладення договору та не підписав у встановлений термін виконавчий комітет або фінансове управління вправі подати позовну заяву про укладення договору в судовому порядку (п. 1.4 Положення).
Як вбачається з позовної заяви позивачем визначено розмір пайової участі у сумі 3 563 901,21 грн.
Однак в подальшому заявою (вх. №4144/17 від 09.03.2017р.) позивачем подано новий розрахунок пайової участі у сумі 3 069 046,52 грн (а.с. 72). З урахуванням нового (остаточного) розрахунку судом прийнято оскаржуване рішення.
Розрахунок проведено на основі показника опосередкованої вартості спорудження 1 м. кв. об'єкту будівництва.
Згідн п. 12.4.1 Положення опосередкована вартість 1 м 2 об'єкту нерухомого майна (житлове/нежитлове приміщення, без урахування ПДВ), який передається територіальній громаді м. Івано-Франківська, доведена Мінрегіонбудом та визначається в договорі, який укладений та діє на момент передачі вказаного об'єкту.
Згідно ч. 6 ст. 40 Закону № 3038-VIІ встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
Відповідно до п. 6.2 Положення розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та порядок її сплати визначається в залежності від категорії об'єктів містобудування та відповідно до типового договору укладеного з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури) (додаток №1) та на основі вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування.
Вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування не може бути нижчою за загальну кошторисну вартість будівництва об'єкту: 7 відсотків вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків (п.п. 6.2.1, 6.2.2 Положення).
70 % поступлень спрямовуються на соціальну інфраструктуру міста та 30 % - на інженерно-транспортну інфраструктуру міста (п. 6.2 Положення).
Згідно п. 6.4. Положення у випадку будівництва об'єкта забудови з житловими та нежитловими приміщеннями, розмір та величина пайової участі має визначатись пропорційно з урахуванням вартості таких приміщень з врахуванням пункту 6.2 Положення.
Розрахунок пайової участі у сумі 3 069 046,52 грн (а.с. 72) не перевищує граничний розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, передбачений ч. 6 ст. 40 Закону № 3038-VIІ, та здійснений з врахуванням 4% вартості будівництва для житлових приміщень та 7 % вартості будівництва для нежитлових на підставі п.п. 6.2.1, 6.2.2 Положення. Також розрахунок проведений з урахуванням п. 6.2 Положення та спрямуванням 70 % поступлень на соціальну інфраструктуру міста (2 148 332,57 грн.) та 30 % - на інженерно-транспортну інфраструктуру міста (920 713, 96 грн.).
Скаржник у апеляційній скарзі стверджує, що умови договору в частині площі, яка бралася при здійсненні розрахунків не відповідають вимогам законодавства, оскільки за державними програмами забезпечення громадян житлом було придбано 5 квартир площею 299,6 кв.м.
Відповідно до п.3 ч.4 ст. 40 Закону № 3038-VIІ до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла.
Так, згідно листа Івано-Франківського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву №01-12/07 від 24.02.2017р. за державними програмами забезпечення громадян житлом було придбано 5 квартир площею 299,6 кв.м. (друга черга будівництва) (а.с. 68). Однак доводи апелянта є безпідставними, оскільки у розрахунку позивача врахована відповідна площа шляхом зменшення житлової площі об'єкта будівництва з 9 705,90 кв.м. до 9 406,30 кв.м. (а.с. 72).
Скаржник також посилається на те, що до розрахунку розміру пайового внеску були безпідставно включені суми на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2012 року у справі №5010/1269/2012-П-26/34, яким стягнуто з відповідача заборгованість в розмірі 1 901 890,34 грн. Дані доводи є необґрунтованими, оскільки з поданого розрахунку вбачається зменшення розміру пайової участі на 415 051,20 грн. несплаченої заборгованості згідно рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2012 року, що було враховано судом першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та укладення договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та релігійною громадою УПЦ КП "Всіх святих землі української" в редакції фінансового управління.
Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального права.
Усе викладене дає підстави для залишення без задоволення апеляційної скарги, у зв'язку із чим згідно із ст. 49 ГПК України на апелянта покладаються судові витрати.
Керуючись ст. ст. 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2017р. у цій справі без змін.
2. Судові витрати покласти на Релігійну громаду УПЦ КП "Всіх святих землі української".
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 12.06.2017р.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддя Матущак О.І.
Суддя Скрипчук О.С.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2017 |
Оприлюднено | 20.06.2017 |
Номер документу | 67157389 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Дубник О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні