Ухвала

від 07.06.2017 по справі 761/4992/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2550/2017 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

представника

ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ» - адвоката ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання ст. слідчого з ОВ другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_7 та накладено арешт на нежитлові приміщення ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ» (код ЄДРПОУ 40704731) в рамках кримінального провадження № 32016100000000141 від 15.12.2016 року, а саме:

- нежитлове приміщення № 202 загальною прощею 162,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, просп. В.Лобановського, 4-Г, що на праві власності належить ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ», реєстраційний номер 403780480000;

- нежитлове приміщення № 203 загальною прощею 51,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, просп. В.Лобановського, 4-Г, що на праві власності належить ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ», реєстраційний номер 403946380000;

- нежитлове приміщення № 204 загальною прощею 51,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, просп. В.Лобановського, 4-Г, що на праві власності належить ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ», реєстраційний номер 315043780000;

шляхом заборони користування, розпорядження, відчуження зазначеного майна.

В прийнятті рішення слідчий суддя дійшов висновку про наявність сукупності підстав вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а тому задовольнив клопотання слідчого з підстав його відповідності вимогам ст. 170 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді та посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали просить її скасувати. В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання старшого слідчого був здійснений без виклику власника майна.

Апеляційні вимоги мотивує тим, що прийняте слідчим суддею рішення не відповідає фактичним обставинам справи, є таким що прийнято з істотним порушенням вимог КПК. Вказує, що накладення арешту на майно товариства накладено необґрунтованого, оскільки, підприємство та його посадові особи не мають ніякого відношення до кримінального провадження що розслідується, а арештоване майно не можу бути доказом факту та обставин вчинення злочину, передбаченого ст.. 218-1 КК України, так само як користування товариством своїм майном не може перешкоджати подальшому розслідування кримінального провадження. Застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт унеможливлює ведення господарської діяльності товариства.

Апелянт також зазначає, що укладені договори купів-продажу приміщень між ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ» та ПАТ КБ «Євробанк» визнані законними в судовому порядку.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів вбачається, що клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 15 лютого 2017року без участі власника майна, за таких обставин, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереженняречових доказів. Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100000000141від 15.12.2016 за фактом доведення банку ПАТ КБ «євробанк» до неплатоспроможності, що завдало великої матеріальної шкоди державі та кредиторам, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 218-1 КК України..

В ході досудового розслідування встановлено, що між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Науково виробниче підприємство «ТЕХВЕСТСЕРВІС» було укладено Генеральний договір вкладу юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №ДЛЮ-833/EUR-GL від 24.10.2012 року, згідно з умовами якого ТОВ «НВП ТЕХВЕСТСЕРВІС» розміщував у банку вкладні транші (депозити) на підставі окремих додаткових договорів. В подальшому, 14.06.2016 року між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «НВП «ТЕХВЕСТСЕРВІС» було укладено ряд договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчених приватним нотаріусом, за умовами яких, ТОВ «НВП «ТЕХВЕСТСЕРВІС» прийняв зобов`язання сплатити за кожне з нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: м.Київ, просп. В.Лобановського, 4-Г грошові кошти у відповідності до вказаної суми за кожен об`єкт. В подальшому депозитні договори були довгостроково розірвано, внаслідок чого Пат КБ «Євробанк» надали ТОВ «НВП «ТЕХВЕСТСЕРВІС» як кредитору переваги, прямо невстановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.

В подальшому, 02.08.2016 року ТОВ «НВП «ТЕХВЕСТСЕРВІС» на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 02.08.2016 року укладений між ТОВ «НВП «ТЕХВЕСТСЕРВІС» та ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ» та протоколу №1 від 29.07.2016 року, придбане у ПАТ «КБ «Євробанк» нерухоме майно: (нежитлове приміщення № 202 загальною прощею 162,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, просп. В.Лобановського, 4-Г; нежитлове приміщення № 203 загальною прощею 51,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, просп. В.Лобановського, 4-Г; нежитлове приміщення № 204 загальною прощею 51,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, просп. В.Лобановського, 4-Г ) внесено в статутний капітал товариства «ЛЕКСМАН КИЇВ», оцінивши вказане нерухоме мано в 122 92534 грн., що є значно нижчою ціною від ціни ПАТ «КБ «Євробанк», після чого на вказане мано було нотаріально оформлено право власності за ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ».

07 лютого 2017 року прокурор ст. слідчого з ОВ другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме нежитлові приміщення, що належать ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ» (код ЄДРПОУ 40704731), з метою недопущення приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна та неналежного зберігання майна, яке постановою ГУ ДФС у м.Києві від 31 січня 2017 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 3201610000000014.

15 лютого 2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт на нежитлове приміщення № 265 загальною площею 162,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_8 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 927729580000), шляхом заборони його відчуження.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на майно, а саме на об`єкти нежитлового приміщення з тих підстав, що вона є речовим доказам в даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, передбаченимст. 98 КПК України, оскільки є предметом кримінального правопорушення.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання в право власностівласників майна з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, щост. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українислідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що нежитлові приміщення, на які просить накласти арешт слідчий, може бути передана або відчужена, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Крім того, відповідно до абзацу другого частини десятоїстатті 170 КПК Українине може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Тому, посилання апелянта на те, що арешт на належніТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ» нежитлові приміщення, слідчим суддею було накладено безпідставно та в суперечст. 170 КПК України, оскільки підприємство та його посадові особи не мають ніякого відношення до кримінального провадження, не може прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане манонакладено з правових підстав, передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимогКПК Українита чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке належить ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ» апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом нормКПК Українине знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі представника власника майна обставини щодо розгляду клопотання без участі власника майна не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині накладення арешту на нежитлові приміщення ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ» (код ЄДРПОУ 40704731) в рамках кримінального провадження № 32016100000000141 від 15.12.2016 року, прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевчінківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання ст. слідчого з ОВ другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_7 та накладено арешт на нежитлові приміщення ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ» (код ЄДРПОУ 40704731) в рамках кримінального провадження № 32016100000000141 від 15.12.2016 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ЛЕКСМАН КИЇВ» - адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4