Рішення

від 31.05.2017 по справі 210/321/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/321/17

Провадження № 2/210/921/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"31" травня 2017 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Чайкіної О.В.,

за участі секретарі: Семко Н.А.,

особи, які беруть участь у розгляді справи: представник позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Національної металургійної академії в особі відокремленого структурного підрозділу Криворізький технікум Національної металургійної академії України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулась до суду із позовною заявою до Національної металургійної академії в особі відокремленого структурного підрозділу Криворізький технікум Національної металургійної академії України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позову зазначила, що вона сумлінно працювала на посаді викладача в Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України на умовах строкового трудового договору. 14 червня 2016 року наказом директора технікуму №23 була звільнення з посади за власним бажанням за статтею 39 Кодексу законів про працю України у зв'язку з порушенням навчальним закладом законодавства про працю. В день звільнення зі нею не був проведений повний розрахунок заробітної плати, а саме, не була виплачена щорічна грошова винагорода за сумлінну працю за 2015 рік, на яку вона мала права у відповідності до статті 57 Закону України Про освіту . Після неодноразового звернення Позивача до керівництва навчального закладу стосовно проведення повного розрахунку, Відповідач визнав за собою порушення трудових прав щодо оплати праці викладача та за наказом т.в.о. директора технікуму від 15 грудня 2016 року №56 виплатив грошову винагороду за сумлінну працю за 2015 рік у розмірі ставки 3 255,00 гривень, яка була перерахована 27 грудня 2016 року на її картковий рахунок, відкритий у ПАТ КБ ПриватБанк . Спір щодо розміру виплаченої суми між сторонами відсутній. Таким чином, остаточний розрахунок при звільненні 14 червня 2016 року Відповідач провів лише 27 грудня 2016 року. При проведенні остаточного розрахунку 27 грудня 2016 року Відповідач повинен був сплатити ОСОБА_4 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 15 червня 2016 року по 26 грудня 2016 року. Але, Відповідач відмовився провести виплату середнього заробітку за вказаний період. Відповідно до довідки Відповідача від 24.01.2017 року №11 середній одноденний заробіток ОСОБА_4 на день звільнення 14.06.2016 року складав 355,78 гривень. Затримка повного розрахунку при звільненні складає 135 робочих днів (червень - 10 днів, липень - 21 день, серпень - 22 дня, вересень - 22 дня, жовтень - 20 днів, листопад - 22 дня, грудень - 18 днів).Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає : 355,78 гривень (середній одноденний заробіток) х 135 робочих днів (кількість днів затримки розрахунку при звільненні) = 48 030,30 гривень.

Суму в розмірі 48 030,30 гривень просить стягнути з відповідача .

Представник позивача ОСОБА_5в судовому засіданні позовні вимоги підтрималав повному обсязі, просилазадовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3, проти позовних вимог заперечувала,просила відмовити, та зазначила, що технікум фінансується за рахунок коштів державного бюджету, тому грошва винагорода була виплачена тоді, коли були кошти на рахунках. Задоволення позову може призхвести до погіршення майнового стану навчального закладу.

Заслухавши думку сторін, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, за таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно довідки № 11 від 24.01.2017 року працювала у Криворізькому Технікумі Національної металургійної Академії України на посаді викладача, за основною формою працевлаштування ( а.с. 11 )

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Криворізький Технікум Національної металургійної Академії України є відокремленим підрозділом юридичної особи Національної металургійної академії України (а.с.13-19). Як вбачається з матеріалів справи 14 .0 6 .201 6рокуКляцька ОСОБА_6 звільнена за власним бажанням ст.3 9КЗпП України, у зв'язку з невиконанням навчальним закладом законодавства про працю , наказ № 23від 14 .0 6 .201 6 року (а.с.7) .

Положеннями ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України Про оплату праці передбачено порядок та умови виплати заробітної плати.

Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст.117 КЗпП України відповідальність.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таке ж роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу.

Положеннями ст.58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.ч.1,2,3 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації кошти у визначені ст. 116 КЗпП України строки, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною 1 статті 57 Закону України Про освіту передбачено, що держава забезпечує педагогічним працівникам надання щорічної грошової винагороди у розмірі до одного посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання службових обовязків.

Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Закону України Про Державний бюджет на 2015 рік , норми і положення статті 57 Закону України Про освіту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фонду загальнообовязкового державного соціального страхування.

Крім того, Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України за №76-У111 від 28.12.2014 року (п.9 Прикінцевих положень), зобов"язано всіх керівників органів виконавчої влади та інших державних органів, з метою забезпечення раціонального використання бюджетних коштів, вжити заходів щодо зменшення або скасування стимулюючих виплат, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах.

Отже, виплата щорічної винагороди, яка передбачена статтею 57 Закону України Про освіту , можлива за наявності для цього коштів у місцевому бюджеті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав вимоги ст. 57 Закону України "Про освіту", та виплатив позивачу належну останній щорічної грошову винагороду у розмірі до одного посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання службових обовязкі

Так, згідно наказу № 56 від 15.12.2016 року у зв'язку з поданою заявою викладача спеціальних дисциплін ОСОБА_4, надано викладачу ОСОБА_4 грошову винагороду за сумлінну працю за 2015 рік у розмірі ставки - 3255,00 грн., з фонду економії заробітної плати по загальному фонду (а.с.8).

Таким чином, відповідач погодився з тим, що ОСОБА_4 має право на отримання грошової винагороди за сумлінну працю на підставі ст. 57 Закону України " Про освіту"

Разом із тим, передбачена ст. 57 Закону України "Про освіту" позивачу виплачено не в день звільнення, а лише через 135 днів.

Відповідно до довідки № 11 від 24.01.2017 року середній одноденний заробіток на день звільнення 14.06.2016 року складав 355,78 грн., затримка повного розрахунку при звільненні складає 135 робочих днів (червень - 10 днів, липень - 21 день, серпень - 22 дня, вересень - 22 дня, жовтень - 20 днів, листопад - 22 дня, грудень - 18 днів).

Таким чином, заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні становить 135х355,78 = 48030,30грн.

Враховуючи наведене та межі позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути 48030,30 гривень.

Згідно з ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при сплаті судового збору в сумі 640,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4 Європейської конвенції з прав людини 1950 року, ст. 43 Конституції України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Національної металургійної академії в особі відокремленого структурного підрозділу Криворізький технікум Національної металургійної академії України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Національної металургійної академії в особі відокремленого структурного підрозділу Криворізький технікум Національної металургійної академії України (код ЄДРПОУ 00193269, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Медична, 4) на користь ОСОБА_4, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 червня 2016 року по 26 грудня 2016 року в сумі 48030,30 грн. (сорок вісім тисяч тридцять гривень тридцять копійок).

Стягнути Національної металургійної академії в особі відокремленого структурного підрозділу Криворізький технікум Національної металургійної академії України (код ЄДРПОУ 00193269, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Медична, 4) на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 (шістсот сорок гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 06 червня 2017 року.

Суддя: О. В. Чайкіна