Постанова

від 30.03.2017 по справі 640/932/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/932/17

н/п 3/640/608/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді - Шмадченко С.І., за участю секретаря Черниш О.М., прокурора Купар Д.Ю., особи щодо якої складено протокол ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне корупційне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, колишнього директора Комунального закладу охорони здоров'я Харківський обласний клінічний онкологічний центр , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- ч. 2 ст. 172-7 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 7 від 20.01.2017 р., ОСОБА_1 працюючи на посаді директора КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення реального конфлікту інтересів, що виразилося у укладенні договорів поставки протягом періоду з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. з ТОВ АПТЕКА № 288 (ЄДРПОУ 14073014), де 51% статутного капіталу належало його доньці ОСОБА_3, яка також працювала на посаді лікаря-стажиста з онкології денного стаціонару КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто вчинив дії, які містять ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 з протоколом не погодились, просили провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 зазначив, що протягом вказаного у протоколі періоду між ним як директором КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр та ТОВ АПТЕКА № 288 в особі директора ОСОБА_5 було укладено ряд договорів постачання ліків. Відповідно до умов договору аптека зобов'язувалася передавати КЗОЗ ліки в асортименті, кількості за цінами, які зазначені у специфікаціях що додавалися до договорів. Ціна за ліки визначалася відповідно до постанови КМУ Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення від 17.10.2008 р. Тобто ніякого реального конфлікту інтересів при укладанні договорів постачання він не мав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, свідків, думку прокурора, яка просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ч.2 ст.172-7 КУпАП та ЗУ Про запобігання корупції , дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку:

Згідно ст. ст. 245 , 280 КУпАП , суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б однієї ознаки складу адміністративного правопорушення, виключає його наявність.

Відповідальність за ч.2 ст.172-7 КУпАП настає в разі вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно примітки до ст.172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України Про запобігання корупції (далі - Закону), а під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у вчиненні дій чи прийнятті рішень особою, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків, тому зобов'язана була утриматися від вчинення таких дій або прийняття рішень, однак не зробила цього.

Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Об'єктивність прийняття рішення означає здатність розглянути питання, що є предметом вирішення, відсторонено, незважаючи на особисті уподобання, вигоду чи заборони, а також на обставини, що не стосуються предмета справи. Об'єктивність передбачає також сукупність неупередженості, чесності і незалежності суджень від ситуації, що можуть спровокувати конфлікт інтересів.

Під неупередженістю прийняття рішень розуміється прийняття їх на користь тієї або іншої сторони, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання (ст.41 Закону).

Виходячи з вищевказаних положень законодавства, особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч.1 ст. 3 Закону, зобов'язані утримуватися від вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення реальний конфлікт інтересів у ОСОБА_1 у даному випадку виник саме при укладенні договорів поставки протягом періоду з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року з ТОВ АПТЕКА № 288 , де 51% статутного капіталу належало його донці ОСОБА_6, яка також працювала на посаді лікаря-стажиста з онкології денного стаціонару КЗОЗ.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 07.10.2008 р. № 380-к, ОСОБА_1 був призначений на умовах контракту на посаду головного лікаря Харківського обласного клінічного онкологічного диспансеру терміном на пять років, з 07.10.2008 р. по 07.10.2013 р. Розпорядженням Харківської обласної ради №58 від 19.05.2009 року ОСОБА_1 переведено на посаду директора КЗОЗ. Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 08.10.2013р. № 577-к, з ОСОБА_1 були продовжені трудові відносини на умовах контракту до 07.10.2018 р.

ОСОБА_3 (донька ОСОБА_1О.) призначена на посаду лікаря-хірурга-онколога наказом директора КЗОЗ ОСОБА_1 №181-к від 09.12.2014 року.

При цьому, на вказану посаду ОСОБА_3 була призначена за погодженням та з дозволу Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації № 04/798 від 26.09.2014 року та відповідно до листа Міністерства охорони здоров'я України №11.02-10/50/27769 від 25.09.2014 року.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 та його представника, ОСОБА_3 як лікар-хірург-онколог безпосередньо підпорядкувалась заступнику директора та керівнику відповідного структурного підрозділу і не перебувала у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_1

Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується, що у період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року між КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ АПТЕКА № 288 в особі директора ОСОБА_5 був укладений ряд договорів постачання, відповідно до умов яких вказане підприємство як Постачальник зобов'язалося передавати у власність КЗОЗ (Покупця) медикаменти, лікарські засоби, вироби медичного призначення, а Покупець приймати та сплачувати за Ліки в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікаціях, що додаються до цих договорів.

Відповідно до п. п. 2 п.1 постанови КМУ Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення від 17.10.2008 року за № 955 на лікарські засоби (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) і вироби медичного призначення, оптово-відпускні ціни на які внесені до реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, а граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків. При цьому фактичний розмір оптово-відпускної ціни на кожну лікарську форму, дозування, споживчу упаковку лікарського засобу, усі типи, види, марки виробів медичного призначення не повинен перевищувати розміру внесеної до зазначеного реєстру оптово-відпускної ціни у гривні.

Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що укладені КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр в особі директора ОСОБА_1 договори постачання не відповідали вимогам вказаної постанови КМУ або іншим нормативно-правовим актам, які регулюють дані правовідносини, а визначені у договорах оптово-відпускні ціни були б необґрунтовано завищені порівняно з встановленими у реєстрі оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона на час укладання зазначених договорів займала посаду заступника директора КЗОЗ з лікувальної справи та була відповідальна за закупівлю ліків. ОСОБА_1не впливав на закупівлю лікарських препаратів. Сферою діяльності щодо укладання договорів вона сама займалася. Ціна за ліки зазначалася у договорах відповідно до діючої на той час постанови КМУ №955 від 17.10.2008 р. Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення .

Також матеріали справи не містять даних проте, що ОСОБА_1 мав будь-яку матеріальну або іншу вигоду від укладених з ТОВ АПТЕКА № 288 договорів постачання у відповідний період.

Вищевказані обставини в їх сукупності, на думку суду, вказують на те, що ОСОБА_1 не мав будь-якого приватного інтересу, як майнового так і немайнового, пов'язаного з укладенням таких договорів постачання.

З матеріалів справи не вбачається, що дії ОСОБА_1 щодо укладення вищевказаних договорів були явно незаконними або ж вчиненими всупереч його повноваженням.

Таким чином, відсутні докази того, що укладаючи договори постачання з ТОВ АПТЕКА № 288 , директор ОСОБА_1, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з ними можливості, діяв упереджено чи не об'єктивно, мав мету одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Належними та допустимими доказами не доведено, що укладаючи вказані договори, ОСОБА_1 діяв незаконно та у зв'язку з укладенням договорів постачання у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, поняття якого визначено ст.1 Закону України Про запобігання корупції

З огляду на відсутність у ОСОБА_1 у даному випадку реального конфлікту інтересів, відсутній обов'язок й утримуватися від вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, встановлений ст.28 вказаного закону.

Суб'єктивнасторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП характеризується прямим умислом.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

В матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючі, що колишній директор КЗОЗ ОСОБА_1, укладаючи відповідні договори постачання з ТОВ АПТЕКА № 288 , мав умисел на вчинення адміністративного правопорушення, тобто, усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачав її шкідливі наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків.

В ході розгляду справи не доведено умислу ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП .

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9 , 10 , 172-7 , 247 , 283 , 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення , Законом України Про запобігання корупції , суд, - , -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності колишнього директора Комунального закладу охорони здоров'я Харківський обласний клінічний онкологічний центр ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-7 КпАП України - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня винесення постанови, через Київський районний суд м. Харкова.

Суддя