Рішення

від 12.06.2017 по справі 363/1192/17

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.06.2017 Справа № 363/1192/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1, при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вишгородської міської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно ,

встановив:

позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на факт прийняття спадщини на спадкове майно - земельну ділянку загальною площею 0,0637 га, кадастровий номер 3221810100:01:003:0118 з цільовим призначенням для ведення садівництва, що розташована за адресою Київська область, Вишгородський район, с/т Виноградарь , після смерті 06 січня 2016 року тітки ОСОБА_4. В зв'язку з тим, що за життя спадкодавець не встигла оформити правовстановчі документи на земельну ділянку порушує питання про визнання за нею права власності на це майно в порядку спадкування за заповітом.

У судовому засіданні представник позивача просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи, після смерті 06 січня 2016 року ОСОБА_4 (тітки позивачки) відкрилася спадщина на земельну ділянку загальною площею 0,0637 га, кадастровий номер 3221810100:01:003:0118 з цільовим призначенням для ведення садівництва, що розташована за адресою Київська область, Вишгородський район, с/т Виноградарь .

Вказане майно належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про паво на спадщину за законом від 31 січня 2004 року.

Однак померла ОСОБА_4 не встигла оформити правовстановлюючі документи на успадковане після смерті чоловіка майно й за життя виникле в неї право на нього не зареєструвала.

ОСОБА_4 є тіткою позивачки, якій вона заповіла вказану земельну ділянку, що підтверджується заповітом від 08 жовтня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Позивачка у встановлений ст. 1270 ЦК України строк подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Вказані обставини підтверджується матеріалами спадкової справи №18/2016 від 12 січня 2017 року після померлої ОСОБА_4

30 серпня 2016 року постановою державного нотаріуса Першої київської нотаріальної контори позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно померлої ОСОБА_4

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна.

Згідно ч. 1 ст. 125 ЗК України чинної на момент отримання спадкодавцем свідоцтва на спадщину за законом в грудні 2011 року право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України чинної на момент отримання спадкодавцем свідоцтва на спадщину за законом в грудні 2011 року право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Оскільки померла ОСОБА_4 не встигла оформити правовстановлюючі документи на успадковане після смерті чоловіка майно й за життя виникле в неї право на нього не зареєструвала, зазначене перешкоджає позивачці здійсненню права спадкування на нього і отриманню свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином спадкодавець набула право власності на спадкове майно шляхом отримання його в спадщину після смерті чоловіка на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом.

Вирішуючи цю справу, суд виходить з того, що в порядку спадкування за заповітом позивачка набула право власності на вказане спадкове майно, яке належало її тітці, яка померла і не встигла його оформити, а тому це перешкоджає видачі свідоцтва про право власності на спадщину.

Питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Таким чином, заявлене позивачкою право підлягає захистові, а пред'явлений позов - задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

вирішив:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті 06 січня 2016 року ОСОБА_4 права власності на спадкове майно - земельну ділянку загальною площею 0,0637 га, кадастровий номер 3221810100:01:003:0118 з цільовим призначенням для ведення садівництва, що розташована за адресою Київська область, Вишгородський район, с/т Виноградарь та належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 31 січня 2004 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя