Ухвала

від 14.06.2017 по справі 664/2867/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 664/2867/16-ц Головуючий в І інстанції: Никифоров Є.О. Номер провадження: 22-ц/791/1117/17 Доповідач: Вейтас І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1, суддів: ОСОБА_2., ОСОБА_3, секретар - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 25 квітня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства Генгорка про стягнення внесеного вкладу по договору про спільну діяльність,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 01 січня 2009 року між ним та приватним підприємством Генгорка укладено у простій письмовій формі договір про співробітництвостроком на 10 років, за умовами якого, сторони зобов'язались спільно інвестувати кошти в організацію торгівельної діяльності продовольчими товарами, алкогольними напоями та тютюновими виробами в нежитловому приміщенні магазину Океан , розташованого за адресою: Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Польова, буд.60 В з метою отримання прибутку, пропорційно сумі інвестування. Сума внеску позивача у спільну діяльність становить: на ремонт приміщень - 6 553,50 доларів США, на обладнання, матеріали, інвентар - 6 553,50 доларів США. Вся сума спільного інвестування на день підписання договору співпраці була фактично передана позивачем директору ПП Генгорка ОСОБА_6. 12 жовтня 2016 року позивач направив відповідачу лист про припинення договору про співробітництво та повернення суми внеску, однак відповіді не отримав. Позивач просив суд стягнути з приватного підприємства Генгорка на його користь кошти внесені за вказаним договором про співробітництво в розмірі 171500 грн, що в еквіваленті згідно з курсом НБУ на 12 грудня 2016 року становило 6533,50 доларів США та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 25 квітня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість повернення вкладу, внесеного учасником в спільну діяльність якості грошових коштів (грошей), і про те, що грошові кошти не є річчю, оскільки грошам властиві ознаки родових і подільних речей. Вважає, що ним доведено факт внесення вкладу в розмірі 13107 доларів США за договором про співробітництво та використання цієї суми на цілі, визначені договором, а тому висновок суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача внесеного позивачем вкладу є помилковим. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник ПП Генгорка вказує не безпідставність доводів апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін.

Позивач ОСОБА_5 до суду не з'явився двічі, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується підписом в повідомчому листі суду. За таких обставин, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладників учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладників учасників.

Стаття 1133 ЦК встановлює, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання.

Зокрема ч. 1 ст. 1134 ЦК України презюмує, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

За п. 4 ч. 1 ст. 1141 ЦК України у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників договір простого товариства припиняється.

При цьому ч. 2 зазначеної статті регулює порядок повернення учасникам договору простого товариства, у разі його припинення з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 1141 ЦК України , речей, переданих у спільне володіння та (або) користування учасників, які їх надали. Зокрема, у разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом, тобто в порядку поділу спільної часткової власності.

Крім того, учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.

З наявної в матеріалах справи копії договору про співробітництво від 01 січня 2009 року (пункт 2.5) вбачається, що сторони домовились про те, що вони в рівних частках несуть всі витрати, пов'язані із здійсненням співробітництва, у тому числі: - ремонт приміщень магазину Океан , розташованого за адресою: Херсонська область, м.Цюрупинськ, вул.. Польова, 60 В ; закупівля необхідного обладнання та інвентарю; закупівля товару; виплата заробітної плати найманим працівникам; витрати на отримання дозвільних документів (ліцензії, дозволи, патенти, тощо); витрати з оплати податків та інших неподаткових платежів; орендна плата за користування приміщенням; інші витати, пов'язані з виконанням даного договору.

В частині 6 договору учасники передбачили внески сторін: по 6553,50 доларів США на ремонт приміщень та по 6553,50 доларів США на обладнання, матеріали, інвентар.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Під час розгляду справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом, позивачем не доведено здійснення сторонами внесків за вказаним договором, не доведено факт закупівлі обладнання та інвентарю, наявність та обсяг майна товариства.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за змістом ст. 1133, 1134, 1141 ЦК у разі припинення договору простого товариства підлягають поверненню учасниками лише речі, передані ними у спільне володіння та (або) користування учасників, а не вклади учасників, що набувають статусу спільної власності учасників, а тому вимоги про стягнення суми вкладу не ґрунтуються на законі.

Доводи апеляційної скарги про те, що грошові кошти є річчю не ґрунтуються на законі та таких висновків суду не спростовують. Апеляційна скарга не містить посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки рішення суду постановлено правильно у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права, в межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів, досліджених в судовому засіданні.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 25 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий І.В.Вейтас

Судді: А.Г.Колісниченко

ОСОБА_3