Справа № 685/1406/16-ц
Провадження № 2/685/48/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2017 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі
головуючого судді Самойловича А.П.,
за участі секретаря Дондель Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаврилівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В :
08 листопада 2016 року ОСОБА_2, діючи в інтересах позивача ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, заявивши вимогу визнати за позивачем право власності на житловий будинок по вул. Колгоспна, 21 в с. Гаврилівка Теофіпольського р-ну з господарськими будівлями та спорудами, успадкований за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 05 травня 2009 року. Необхідність визнання права власності на спадковий будинок через суд викликана неможливістю отримання свідоцтва про право на спадщину, так як спадкодавець за життя не виготовила правовстановлюючих документів на будинок.
Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання своїх позовних вимог.
Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений, в судове засідання представника не направив, заперечень не подав.
Справа розглянута за відсутністю сторін та без здійснення фіксації судового засідання звукозаписувальним технічним засобом відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову.
Позивач прийняла у спадщину за заповітом майно після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 05 травня 2009 р. в м. Шепетівка Хмельницької області.
Зазначені обставини підтверджуються:
- свідоцтвом про народження серії ЯЖ № 203686, виданим 26 лютого 1955 року Гаврилівською сільською радою Теофіпольського району, згідно якого батьками ОСОБА_4, яка народилася 09 січня 1955 року в с. Гаврилівка Теофіпольського району Хмельницької області, є ОСОБА_5 та ОСОБА_6;
- свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-БВ № 348747, виданим 12 серпня 1979 року Гаврилівською сільською радою Теофіпольського району Хмельницької області, згідно якого ОСОБА_4 після укладення шлюбу змінила прізвище на Адамець ;
- заповітом ОСОБА_3, посвідченим секретарем Гаврилівською сільської Ради народних депутатів Теофіпольського району ОСОБА_7 20 липня 1998 року, відповідно до якого спадкодавець зробила заповітне розпорядження про те, що належний їй на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями в селі Гаврилівна, все те майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1;
- витягом зі Спадкового реєстру № 45828439, зробленим 18 листопада 2016 року Теофіпольською державною нотаріальною конторою, відповідно до якого даний заповіт є чинним;
- свідоцтвом про смерть серії І-БВ № 111697, виданим 07 травня 2009 року Гаврилівською сільською радою Теофіпольського району Хмельницької області, відповідно до якого ОСОБА_3 померла 05 травня 2009 року в м. Шепетівка Хмельницької області у 79-річному віці;
- довідкою виконавчого комітету Гаврилівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області від 05 вересня 2016 року № 597 про те, що на день смерті ОСОБА_3 із нею проживала її дочка ОСОБА_1;
- рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 12 січня 2017 року, яким ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3;
- довідкою Теофіпольської державної нотаріальної контори від 26 травня 2017 року № 415/02-14, відповідно до якої спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_1, інших спадкоємців немає;
- свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 25 травня 2017 року державним нотаріусом Теофіпольської державної нотаріальної контори за № 928 на земельну ділянку з кадастровим номером 6824781500:05:001:0153, яку після смерті ОСОБА_3 успадкувала її донька ОСОБА_1.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.
Статтями 1216 та 1268 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а також належність спадщини спадкоємцю з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до статей 1258, 1261 та 1262 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки, у другу чергу - рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до п. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 р. Про право громадян на придбання і будівництво індивідуальних житлових будинків , побудовані або придбані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх особистою власністю.
Порядок правової реєстрації будинків та господарських будівель і споруд, а також домоволодіння в містах та селищах міського типу був врегульований в Україні Інструкцією про порядок реєстрації будівель в містах, робочих, дачних і курортних селищах України від 23/25 грудня 1947 року, Інструкцією про порядок реєстрації будинків і домоволодінь в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року Мінкомгоспом УРСР.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону УРСР Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР від 2 червня 1968 року, зі змінами від 13 грудня 1979 р., кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім'я та по батькові глави сім`ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.
Таким чином, запис в реєстраційній книзі про належність домоволодіння на праві особистої власності певній особі є офіційним доказом права власності даної особи на це домоволодіння.
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, виготовленого Теофіпольським районним бюро технічної інвентаризації, спірний житловий будинок по вул. Колгоспна, 21 в с. Гаврилівка Теофіпольського району був побудований в 1965 році.
Як вбачається з вищезазначених виписок із погосподарських книг по спірному господарству головою двору була ОСОБА_3 до своєї смерті.
Таким чином, покійна ОСОБА_3 була главою сім'ї господарства по вул. Колгоспна, 21 в с. Гаврилівка Теофіпольського району.
Згідно довідки Шибенської сільської ради від 16 червня 2016 р. № 535 спірний житловий будинок не є об'єктом комунальної власності територіальної громади сільської ради.
Як вбачається з довідки Теофіпольської державної нотаріальної контори від 18 листопада 2016 року № 1402/01-16, підставою для відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на будинок після смерті матері ОСОБА_3 є відсутність правовстановлюючого документу на цей будинок.
Оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що спадкодавець за життя набула право власності на спірний житловий будинок відповідно до закону, який діяв на час його набуття, проте не зареєструвала це право відповідно до закону, який почав діяти пізніше, зокрема, на час її смерті.
Після смерті спадкодавця позивач, успадкувавши її майно за законом, набула у порядку спадкування право власності на будинок, який входить до складу спадщини, а також на господарські будівлі та споруди, як приналежність.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 392, 1217, 1218, 1223, 1273 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, яка народилася 09 січня 1955 року в селі Гаврилівка Теофіпольського району Хмельницької області, право власності на житловий будинок, що розташований по вулиці Колгоспна, 21 в селі Гаврилівка Теофіпольського району Хмельницької області з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 05 травня 2009 року в місті Шепетівка Хмельницької області.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Самойлович А.П.
Суд | Теофіпольський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2017 |
Оприлюднено | 20.06.2017 |
Номер документу | 67179194 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
Самойлович А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні