Рішення

від 14.06.2017 по справі 179/1553/15-ц

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/1553/15-ц

провадження № 2/179/538/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення збитків за незаконне використання земельної частки (паю) ,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заяваОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення збитків за незаконне використання земельної частки (паю).

Позивач посилається на те, що 08 лютого 2005 року створено ФГ Володар-Д , головою якого обрано ОСОБА_3. Зазначене фермерське господарство зареєстровано 11.01.2007 року та 11.03.2007 року отримало дозвіл на складання проекту відведення земельних ділянок у власність. Розпорядженням голови Магдалинівської райдержадміністрації від 15.04.2008 року зазначені ділянки передано у власність членам ФГ Володар-Д . Факт того, що позивач є власником земельної ділянки розміром 5,4763 га з 29.12.2008 року він дізнався у 2011 році. Саме з цього часу і виник спір між позивачем та відповідачем щодо володіння та розпорядження майном.

Позивач зазначає, що мав бажання обробляти земельну ділянку, яка належить йому на праві власності, однак виявив, що вона засіяна озимою пшеницею, вважав, що ФГ Володар-Д виплатить плату за користування земельною ділянкою, але з ним так і не розрахувалися. Вважає, що ФГ Володар-Д здійснило самовільне зайняття земельної ділянки.

Оскільки відповідач ухиляється від виплати грошових коштів, позивач вважає, що має право на стягнення збитків від використання його земельної ділянки. Згідно статуту господарства саме відповідач - ОСОБА_3 є розпорядником коштів, тому позовні вимоги пред'являються до нього.

З огляду на викладене, позивач прохає суд стягнути з відповідача у зв'язку із використанням його земельної ділянки у період з 29.12.2008 року збитки в розмірі 162 000 грн., відповідно до розрахунку на підставі довідок управління агропромислового розвитку щодо урожайності та ціни сільськогосподарської продукції.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Позивач зазначив, що саме відповідач - ОСОБА_3 завдав йому збитків, у зв'язку із використанням земельної ділянки, відмовився від залучення в якості співвідповідача Фермерського господарства Володар-Д , головою якого є відповідач. Позивач відмовився уточнювати позовну заяву та замінювати на належного відповідача, оскільки він вважає, що саме ОСОБА_3, як фізична особа повинен відшкодувати збитки за використання його земельної ділянки.

Представник відповідача заперечив проти позову, зазначивши, що особа до якою заявлено позов є неналежним відповідачем та не може нести відповідальність за зазначеним спором.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що Фермерське господарство Володар-Д 11.03.2007 року отримало дозвіл на складання проекту відведення земельних ділянок у власність, у тому числі ОСОБА_1 (а. с. 10-11).

У відповідності до ст. 13 Закону України Про фермерське господарство , члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Розпорядженням голови Магдалинівської райдержадміністрації від 15.04.2008 року позивачеві передано у власність земельну ділянку розміром 5,4763 га за рахунок земель Фермерського господарства Володар-Д (а. с. 12-13).

Статтею 125 Земельного кодексу України, встановлено, що виникнення права на земельну ділянку право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка розміром 5,4763 га, для ведення фермерського господарства, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 43207922 від 03.09.2015 року, виданого на заміну втраченого державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 918356, виданого 29 грудня 2008 року відділом Держкомзему у Магдалинівському районі (а. с. 22) .

Відповідно до ст. 12 Закону України Про фермерське господарство , землі фермерського господарства можуть складатися із: земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Згідно ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель є самовільне зайняття земельної ділянки. Це будь які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування /оренду/ або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За змістом ст. ст. 211, 212 Земельного Кодексу України, громадянин та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок, знищення межових знаків.

У відповідності до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала, у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі. А також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина друга статті 22 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Можливість звернення до суду за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів пов'язується як процесуальним, так і матеріальним законом, з порушенням, оспорюванням, а також невизнанням цих прав іншими особами, виникненням у них сумнівів у належності, зокрема майна позивачеві, чим створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності.

Виходячи з матеріалів справи та пояснень учасників процесу вбачається, що позивачем не наведено обставин і доказів, які б свідчили про порушення його матеріального права відповідачем у справі, що унеможливлює здійснення його судового захисту саме від цього відповідача. Доказів, що відповідач здійснив самовільне зайняття земельної ділянки, яка належить позивачеві та доказів того, що відповідач завдав позивачеві збитки суду не надано, у зв'язку із чим право вимоги до відповідача заявлено необґрунтовано. Таким чином суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 11, 22 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення збитків за незаконне використання земельної частки (паю) - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук