Справа № 139/327/17
РІШЕННЯ
іменем України
15 червня 2017 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
та секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю МТС-Агромаш" смт Муровані Курилівці про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
З 01 квітня 1986 року позивач прийнятий електрогазозварником 2 розряду в Мурованокуриловецьке РТП (правонаступник сьогодні - ТОВ "МТС-Агромаш" смт Муровані Курилівці) і звільнений з цієї роботи за власним бажанням 25 червня 2002 року. Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Професія електрогазозварника, зайнятого на різанні та ручному зварюванні, завжди була передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
За результатами проведеної на Мурованокуриловецькому РТП "Агромаш" (попередник ТОВ "МТС-Агромаш") атестації робочих місць за умовами праці, директором видано наказ № 48 від 22 вересня 1994 року, пунктом 2 якого затверджено робочі місця зі шкідливими умовами праці за Списком № 2, в тому числі професію електрозварювальника ручного зварювання.
20 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про підтвердження трудового стажу роботи для призначення пільгової пенсії, однак 30 березня 2017 року отримав відповідь про неможливість видачі такої довідки, оскільки у трудовій книжці та наказі Про результати атестації робочих місць за умовами праці та додатках до нього виявлено розбіжності у назві посади та відсутні первинні документи, які містять інформацію про характер виконуваної роботи.
Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 19 квітня 2017 року звернувся з відповідним позовом до суду (а.с. 2-6). 16 травня 2017 року представник позивача за довіреністю (а.с. 18) ОСОБА_5 до початку з'ясування обставин у справі подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 58-61). Зокрема, позивач просить: 1) визнати протиправною відмову ТОВ "МТС-Агромаш" в наданні йому уточнюючої довідки про спеціальний стаж роботи та її характер на посаді електрогазозварника, зайнятого на різанні та ручному зварювальні; 2) зобов'язати ТОВ "МТС-Агромаш" видати йому уточнюючу довідку про спеціальний стаж роботи та її характер на посаді електрогазозварника, зайнятого на різанні та ручному зварювальні за період з 01 квітня 1986 року до 25 червня 2002 року.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовну вимогу і суду пояснив: З 1986 до 2002 року він працював у ТОВ МТС-Агромаш та його попередників електрогазозварником. Весь цей час отримував пільги, передбачені законодавством за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці (спецодяг, спеціальне харчування і т.п.). Працювали повний робочий день і понаднормово, роботу виконував і в майстерні підприємства, і в інших місцях, відповідно до нарядів керівництва. Пам'ятає, що в 1994 році була проведена атестація робочих місць, приїжджали спеціалісти, робили на робочих місцях якісь заміри, однак, йому не відомо, які рішення по тому приймалися. Знає, що троє його колег уже перебувають на спецпенсії, а йому відмовляють у видачі уточнюючої довідки.
Представник позивача за довіреністю (а.с. 18) ОСОБА_2 суду пояснив: 30 листопада 1986 року ОСОБА_1 отримав кваліфікацію газоелектрозварник третього розряду . З 01 квітня 1986 року ОСОБА_1 працював у відповідача на посаді електрогазозварник 2 розряду . 12 грудня 1989 року Мурованокуриловецьке ремонтно-транспортне підприємство перейменовано у Мурованокуриловецьке районне підприємство Агромаш , куди ОСОБА_1 переведено на посаду газоелектрозварника 4-го розряду . Наказом директора від 22 вересня 1994 року затверджено робочі місця зі шкідливими умовами праці відповідно до Списку № 2 та підтверджено право на пільгову пенсію за віком робітникам на роботах зі шкідливими умовами праці, де у п. 2 зазначено професію газоелектрозварник . 01 вересня 2000 року позивача було звільнено з посади газоелектрозварника 4-го розряду по переводу у ТОВ ТОРГ-Агромаш і цього ж числа прийнято на посаду електрогазосварщик 4-го розряду . 04 січня 2001 року ОСОБА_1 було звільнено по переводу в ТОВ МТС-Агромаш і прийнято на посаду електрогазозварник 4-го розряду по переводу з ТОВ ТОРГ-Агромаш . На підставі наказу № 29-к від 25 червня 2002 року ОСОБА_1 звільнено з роботи від відповідача за власним бажанням. 14 березня 2017 року він отримав право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення . Однак при зверненні до УПФУ йому було рекомендовано надати уточнюючу довідку для підтвердження пільгового стажу роботи. 20 березня 2017 року він звернувся до ТОВ МТС-Агромаш із заявою про видачу відповідної довідки, однак листом від 30 березня 2017 року йому відмовлено у видачі довідки через те, що у трудовій книжці та наказі Про результати атестації робочих місць за умовами праці та додатках до нього виявлено розбіжності у назві посади, а також відсутні первинні документи які містять інформацію про характер виконуваних робіт. Зокрема, Списками котрі були чинні на період роботи позивача, передбачено професію електрогазозварник, зайнятий на різанні та ручному зварюванні . Таких професій, які зазначені у трудовій книжці ОСОБА_1 не передбачено. Посилаючись на Конституцію України та Рішення КС України, просив захистити інтереси ОСОБА_1 від безвідповідальності відповідальних осіб відповідача, які мали б забезпечити зберігання документів та діяти у межах і на підставі законодавства, задовольнивши його позов у повному об'ємі.
Представники відповідача позов не визнали. Представник відповідача за довіреністю (а.с. 29) ОСОБА_3 суду пояснив: Комплексний аналіз законодавства дає підстави дійти висновку про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Оскільки відповідачем не проводилась атестація робочого місця за умовами праці позивача до 07 травня 2003 року, у відповідача відсутні підстави для видачі довідки, уточнюючої особливий характер роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії. Крім того, позивачем не надано жодного документа, який би підтверджував, що він працював на посаді, яка передбачена у Списку № 2, а пропозицію відповідача встановити юридичний факт позивач ігнорує. Щодо посилання позивача на наказ № 48 від 22 вересня 1994 року, стверджує, що він був скасований протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ МТС-Агромаш від 18 лютого 2011 року через невиконання вимог щодо проведення атестації робочих місць, як це вимагалось згідно положень постанови КМУ № 442 від 01 серпня 1992 року. Зокрема, не було проведено вимірів шкідливих та небезпечних факторів, які впливають на здоров'я працівників, не було зроблено карт умов праці та інше. Атестація у відповідності з вимогами закону була проведена лише у 2003 році. Одночасно, у відповідача відсутні будь-які первинні документи, на підставі яких можна було б видати уточнюючу довідку, оскільки їх не передано від попереднього керівництва теперішньому. А згідно балансу відпрацьованого часу ОСОБА_1 протягом 1995-2002 років відпрацював менше 80 % робочого часу встановленого для працівників ТОВ МТС - Агромаш . Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши справу в судовому засіданні та дослідивши всі подані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
Так, із паспорта (а.с. 7) громадянина України вбачається, що 14 березня 2017 року ОСОБА_1 виповнилося 55 років.
Судом встановлено, що з 01 квітня 1986 року позивач ОСОБА_1 прийнятий електрогазозварником 2 розряду в Мурованокуриловецьке РТП і звільнений з цієї роботи за власним бажанням 25 червня 2002 року. Цей факт стверджується поясненнями сторін в судовому засіданні та записами у трудовій книжці позивача (а.с. 9-11). Цією ж трудовою книжкою стверджується, що загальний трудовий стаж позивача складає понад 30 років.
Відповідно до статті 5 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058 винятково цим Законом визначається, зокрема, пенсійний вік чоловіків і жінок, після досягнення якого особа має право на призначення пенсії за віком. Із запровадженням пенсійного страхування замість пенсійного забезпечення збережено право на пенсію за віком після досягнення пільгового пенсійного віку (встановлений розділом ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV). Так, відповідно до Прикінцевих положень Закону № 1058-IV після досягнення пільгового пенсійного віку пенсії призначаються, в тому числі, застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, - за нормами Закону № 1058-IV після досягнення пенсійного віку за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення від 05.11.91 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них
не менше 10 років на зазначених роботах.
Як правило, основним документом, що визначає де, ким і протягом якого часу працювала особа, є трудова книжка.
У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі - підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками № 1 та № 2, такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. Обов'язковість подання такої довідки під час звернення за пенсією за віком передбачена пп. б п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Із метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, Міністерством праці та соціальної політики України розроблено Порядок застосування Списків № 1 і № 2, затверджений наказом від 18.11.2005 № 383.
Цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів а і б ст. 13 та ст. 100 Закону № 1788-ХІІ.
Зокрема, визначено, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, протягом не менше 80 % робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням працівниками своїх трудових обов'язків.
Під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні в період роботи особи. Зазначені Списки були затверджені постановами: Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 р. № 1173; Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 р. № 10; Кабінету Міністрів України від 11.03.94 р. № 162.
У Списках № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, завжди були передбачені професії, зокрема: електрозварника ручного зварювання (постанова КМУ № 162, розділ XXXIII Загальні професії ,23200000-19906), газозварника (постанова КМУ № 162, розділ XXXIII Загальні професії ,23200000-11620), електрогазозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні (постанова КМУ № 162, розділ XXXIII Загальні професії ,23200000-19756).
Допитані судом свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ствердили, що вони в різні роки працювали із позивачем у ТОВ МТС-Агромаш , а тому їм достеменно відомо, що він працював електрогазозварником. Обидва свідки підтвердили, що зайнятість такого працівника була повний робочий день, а то і понад норму, в залежності від замовлень.
Таким чином, суд вважає доведеним факт, що незалежно від того, як записано у трудовій книжці посаду позивача, він беззаперечно має право претендувати на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якщо доведе зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше дванадцяти з половиною років.
Суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ, наданий відповідачем на ствердження своїх заперечень проти позову розрахунок балансу робочого часу, відпрацьованого ОСОБА_1 у 1996-1998 роках та 1998-2002 роках (а.с. 34, 76).
Зокрема, як уже було зазначено, відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2, затвердженого наказом від 18.11.2005 р. № 383, визначено, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, протягом не менше 80 % робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням працівниками своїх трудових обов'язків.
Баланс робочого часу - система показників, які характеризують рівень використання персоналом підприємства, організації, об'єднання робочого часу відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку за певний календарний період (місяць, квартал, рік). Баланс робочого часу - це сума всіх виходів і невиходів на роботу незалежно від причин (відпустка, святкові, вихідні дні). Визначається множенням середньоспискового числа працюючих на повне календарне число днів у періоді. Щоб одержати баланс робочого часу у людино-годинах, отриману величину множать на встановлену тривалість робочого дня.
Враховуючи пояснення представників відповідача про те, що на підприємстві відсутні будь-які первинні документи, на підставі яких можна було б видати позивачу уточнюючу довідку (а.с. 17), у суду виник сумнів щодо достовірність такого доказу.
Крім того, він суперечить іншим, здобутим у судовому засіданні доказам, зокрема: поясненнями позивача, свідків, представника відповідача за довіреністю (а.с. 28) ОСОБА_4 про те, що оплата праці позивача носила прямий відрядний характер, при якому виплата заробітної плати прямо пропорційна кількості виробленої продукції чи виконаної роботи.
Встановлення представником відповідача ОСОБА_3 в цьому судовому засіданні часу, протягом якого позивач був зайнятий безпосередньо зварюванням, не має значення, оскількиПорядком застосування Списків № 1 і № 2, затвердженим наказом від 18.11.2005 № 383, визначено, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, протягом не менше 80 % робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням працівниками своїх трудових обов'язків.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року, тобто після дати набрання чинності постановою КМУ від 1 серпня 1992 р. № 442, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Отже, період роботи позивача ОСОБА_1 з 01 квітня 1986 року до 21 серпня 1992 року у будь-якому випадку має бути зараховано до пільгового стажу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, а також встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до п. 4 Порядку, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. До проведення атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держгідротехнагляду (п. 5 Порядку).
Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Відповідно до п. 9 Порядку, витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
В судовому засіданні доведено, що керівник підприємства-відповідача належним чином не виконав покладений на нього обов'язок по своєчасному та якісному проведенню атестації робочих місць.
Зокрема, представники відповідача не заперечують, що вперше атестація робочих місць на підприємстві була проведена лише в 1994 році, а рішенням загальних зборів учасників ТОВ МТС-Агромаш від 18.02.2011 наказ про її результати було скасовано як такий, що прийнятий без врахування положень постанови КМУ № 442 від 01.08.1992 про необхідність проведення вимірів шкідливих та небезпечних факторів, про виготовлення карт умов праці тощо. Представник відповідача ОСОБА_3 стверджує, що належним чином атестація робочих місця на підприємстві була проведена лише у 2003 році.
Натомість:
1) наказом директора ТОВ МТС-Агромаш № 51 від 20 липня 1993 року (а.с. 56) доведено створення атестаційної комісії для проведення атестації робочих місць за умовами праці;
2) із наказу № 48 від 22 вересня 1994 року директора Мурованокуриловецького РП Агромаш слідує, що пунктами 1 і 2 затверджено робочі місця зі шкідливими умовами праці відповідно до Списку № 2 та підтверджено право на пільгову пенсію за віком робітникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці (а.с. 15).
3) у переліку професій з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, затвердженим директором Мурованокуриловецького РП Агромаш та погодженим із профкомом, в пункті 2 значиться професія електрогазозварювальник ручного зварювання (а.с. 14);
4) до списку працівників РП Агромаш , які мають право на пільгове пенсійне забезпечення, під номером 10 включено електрогазозварювальника ОСОБА_1;
5) актом проведення атестації робочих місць з шкідливими умовами праці (а.с. 57) стверджується, що робоче місце електрозварника та газоелектрозварника атестовано;
6) довідкою директора ТОВ МТС-Агромаш № 36 від 16 грудня 2003 року (а.с. 36) стверджується, що ОСОБА_1 дійсно працював газоелектрозварником, а також зазначено, що його професія передбачена постановою КМУ № 162, розділ XXXIII Загальні професії за23200000-19756;
7) висновками № 06-04 від 26.07.2001 року та № 06-88 від 23.10.2002 року (а.с.50-55) головного експерта з умов праці управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької райдержадміністрації та приписів № 06-04 від 26.07.2001 року та № 06-88 від 23.10.2002 року, з яких слідує, що, починаючи з 2001 року керівнику ТОВ МТС-Агромаш вказувалося на необхідність проведення чергової атестації робочих місць, оскільки термін дії попередньої закінчився;
8) до трудової книжки позивача внесено відомості про його право на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с. 37).
Факт проведення атестації робочих місць у ТОВ МТС-Агромаш в 1994 році перед судом довели також допитані свідки.
Твердження представника відповідача ОСОБА_3 про скасування протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ МТС-Агромаш від 18 лютого 2011 року (а.с. 32-33) наказу № 48 від 22 вересня 1994 року та про його нечинність станом на день виникнення спору, суд не може прийняти як належний доказ на заперечення вимог ОСОБА_1
Зокрема, скасування через шістнадцять років після його прийняття наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці, не скасовує саму подію атестації робочих місць та її результати, за якими професію електрозварника (електрогазозварника ручного зварювання), на якій працював ОСОБА_1 (а.с. 14, 16) віднесено до професій зі шкідливими і важкими умовами праці.
Крім того, відповідач не довів беззаперечно перед судом факт існування рішення загальних зборів учасників ТОВ МТС-Агромаш від 18.02.2011. Так, по-перше, до суду надано ксерокопію із копії протоколу № 1 (а.с. 32-33); по-друге, у своїй відмові ОСОБА_1 за № 32 від 30.03.2017 (а.с. 17) відповідач посилається на наказ № 48 від 22.09.1994 як на чинний і як на підставу для відмови у видачі уточнюючої довідки.
Отже, у суду не виникає сумніву в тому, що в серпні 1994 року на підприємстві, де працював позивач ОСОБА_1, було проведено атестацію робочих місць і його професію електрогазозварника внесено до списку професій зі шкідливими умовами праці.
Атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Результати атестації (як проведеної вперше, так і чергової) застосовуються під час обчислення стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, протягом 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на цьому підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Таким чином, період роботи позивача ОСОБА_1 з 22 вересня 1994 року до 22 вересня 1999 року має бути також зараховано до пільгового стажу на роботі зі шкідливими умовами праці.
Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 4.3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року за N 383, у разі підтвердження права пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Тобто, період роботи позивача в Мурованокуриловецькому ТОВ МТС-Агромаш на посаді електрогазозварника за період з 21 серпня 1992 року (день набрання чинності постановою КМУ від 1 серпня 1992 р. № 442, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці) по 22 вересня 1994 року (день видачі наказу про затвердження результатів проведеної атестації (а.с. 15)) також має бути зарахований до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Що стосується вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ТОВ "МТС-Агромаш" смт Муровані Курилівці видати йому довідку про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці за період його роботи за професією електрогазозварника, зайнятого на різанні та ручному зварювальні за період з 23 вересня 1999 року до 25 червня 2002 року, суд прийшов до висновку, що вона є безпідставною і недоведеною в суді, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Так, відповідно до діючого на сьогодні законодавства, пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію Закону № 1788 (до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, регулює стаття 100 цього ж Закону, а право на пенсію за віком на пільгових умовах, для зарахування до стажу, який дає право на цю пенсію, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, необхідно підтвердити за результатами атестації.
У судовому засіданні встановлено, в тому числі поданими представником позивача документами (а.с. 50-55), що з 1994 року до 2003 року в ТОВ МТС-Агромаш атестація робочих місць не проводилася. За таких обставин, не вбачається за можливе підтвердити роботу позивача у шкідливих та важких умовах праці з 23 вересня 1999 року до 25 червня 2002 року.
Як зазначалося вище, обов'язковість подання довідки про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці під час звернення за пенсією за віком передбачена пп. б п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1. Така довідка видається підприємством та організацією.
Позивач 20 березня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про підтвердження пільгового стажу, а 30 березня 2017 року отримав відповідь виконувача обов'язки директора ТОВ МТС-Агромаш № 32 (а.с. 17) про неможливість видачі такої довідки у зв'язку з тим, що у трудовій книжці та наказі Про результати атестації робочих місць за умовами праці № 48 від 22 вересня 1994 року та додатках до нього, виявлено розбіжності у назві посади і відсутні первинні документи, які містять інформацію про характер виконуваних робіт.
У судовому засіданні належними доказами спростовано таке твердження відповідача і доведено, що ОСОБА_1 на роботі із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, має безперервний стаж, який підтверджується результатами атестації робочих місць за умовами праці, в Мурованокуриловецькому ТОВ МТС-Агромаш на посаді електрогазозварника зайнятого на різанні та ручному зварюванні з 01 квітня 1986 року і до моменту закінчення чинності результатів атестації робочих місць, проведеної у 1994 році (до 22 вересня 1999 року).
У відповідності до ч. 3 ст.23 Загальної Декларації прав людини та п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини ( Спорронг та Льонрот проти Швеції ) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном .
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
За встановлених обставин справи, відповідачем не було враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не дотримано вимог добросовісності, розсудливості, пропорційності, тобто необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи.
А тому, відповідач протиправно відмовляє позивачу у видачі довідки про пільговий стаж, чим порушує його законне Конституційне право на пільгове пенсійне забезпечення. Порушене право має бути поновленим.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При зверненні до суду із цим позовом позивачем було сплачено 1280 гривень судового збору (а.с. 1, 1 а ), а тому саме така сума судових витрат має бути компенсована ОСОБА_1 за рахунок відповідача.
Керуючись п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постановою від 1 серпня 1992 р. N 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці", постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, ст.ст. 10, 57, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково. Визнати неправомірною відмову ТОВ "МТС-Агромаш" смт Муровані Курилівці у видачі ОСОБА_1 довідки про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Зобов'язати ТОВ "МТС-Агромаш" смт Муровані Курилівці видати ОСОБА_1 довідку про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці за період його роботи за професією електрогазозварника, зайнятого на різанні та ручному зварювальні, з 01 квітня 1986 року до 22 вересня 1999 року.
ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову про зобов'язання ТОВ "МТС-Агромаш" смт Муровані Курилівці видати йому довідку про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці за період його роботи за професією електрогазозварника, зайнятого на різанні та ручному зварювальні за період з 23 вересня 1999 року до 25 червня 2002 року.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю МТС-Агромаш смт Муровані Кирилівці (код ЄДРПОУ 30805154) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,судові витрати в сумі 1280 (тисяча двісті вісімдесят) гривень.
На рішення протягом десяти днів з моменту його проголошення може бути подано апеляцію до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області.
Суддя:
Суд | Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2017 |
Оприлюднено | 20.06.2017 |
Номер документу | 67183602 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ступак Ольга В’ячеславівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ступак Ольга В’ячеславівна
Цивільне
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
Тучинська Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні