Постанова

від 14.06.2017 по справі 802/666/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 червня 2017 р. Справа № 802/666/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:          Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України про накладення арешту на кошти та інші цінності

в с т а н о в и в :

27.04.2017 року Головне управління ДФС у Вінницькій області звернулося в суд з адміністративним позовом до Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 32759,03 грн., в тому числі 31569,03 грн. – основного платежу, 1190,00 грн. – штрафні санкції, однак враховуючи, що майно яке б стало джерелом погашення вказаної заборгованості у відповідача відсутнє, позивач керуючись п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності платника податку, які знаходяться на рахунках Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України у банках.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав клопотання (вх. №12888 від 14.06.2017 року) про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про одержання повістки суду.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із наступного.

Судом встановлено, що Подільське управління капітального будівництва МО України зареєстроване, як юридична особа 17.06.2003 року (код ЄДРПОУ 26245199) та перебуває на податковому обліку як платник податків з 03.09.2003 року за №1057, що підтверджується даними копії витягу з ЄДР (а.с.6-8).

Відповідно до ідентифікаційних даних у Подільського управління капітального будівництва МО України наявні наступні рахунки в установах банків: р/р 26000055304958, 26004055300958, 26045060122038, 26055055301393 в Вінницькій філії ПАТ КБ “Приват Банк” м. Вінниця, МФО 302689 (а.с.9).

Судом з'ясовано, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 32759,03 грн., в тому числі 31569,03 грн. – основного платежу, 1190,00 грн. – штрафні санкції.

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги форми «Ю» № 2175-25 від 07.05.2014 року (а.с.24). Однак, податкова вимога залишилась без виконання.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року у справі №802/2644/14-а за поданням Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про стягнення коштів за податковим боргом з Подільського управління капітального будівництва МО України, стягнуто з Подільського управління капітального будівництва МО України до Державного бюджету кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 31569,03 грн. (а.с. 16-17).

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, в результаті чого складено Акт опису № 117 від 16.05.2014 року на загальну вартість описаного майна 2705,45 грн. (а.с. 18-19).

Згідно фінансового звіту відповідача за 2016рік, у підприємства відсутнє майно для погашення податкового боргу у розмірі 32 759,03 грн. (а.с. 20).

Відповідно до листа ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області №08/679 від 06.03.2017 року , станом на 23.02.2017 року за Подільським управлінням капітального будівництва МО України, в реєстрі машин сільськогосподарська техніка не зареєстрована (а.с. 15).

Окрім того, 22.09.2016 року Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області вручено відповідачу повідомлення, що відповідно до вимог п.91.3 ст.91 розділу ІІ ПК України, 03.10.2016 року буде здійснено перевірку стану збереження майна описаного у податкову заставу згідно акту №117 від 16.05.2014 року, на що відповідач надав Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області лист №368/ДУ-16 від 26.09.2016 року, із якого слідує, що описане актом №117 від 16.05.2014 року майно втрачено, тому перевірка стану його збереження не може бути проведена (а.с. 12).

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 32759,03 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України (вул. 600-річчя, 68, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 24980188), що знаходяться у банках.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Дончик Віталій Володимирович