Постанова

від 13.06.2017 по справі 808/1353/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року , о 14:35 годині, Справа № 808/1353/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., за участю секретаря Передерій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до комунального підприємства «Мирненський комунальник» Мирненської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг по надходженню рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлового-комунального господарства в розмірі 10244,32 гривень та рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 13102,87 гривень, що виник внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань. Позивач просить стягнути зазначені суми боргу.

У судове засідання представник ГУ ДФС не з'явився, до його початку надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився з неповажної причини, про час, дату і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Судову повістку направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, та отримано його уповноваженою особою 30.05.2017, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, форма №119.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов належить задовольнити з огляду на таке: згідно зі ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно з п.п. 14.1.217 п. 14.1 ст. 14 ПК, рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати за третій квартал 2016 року № 9201910570 від 24.10.2016. в якій самостійно визначив податкове зобов'язання за спеціальне використання води в розмірі 6795,62 гривень (а.с.10-11); також подано декларацію з рентної плати за четвертий квартал 2016 року №9268465376 від 26.01.2017, в якій самостійно визначив податкове зобов'язання за спеціальне використання води в розмірі 6058,53 гривень (а.с.12-13).

Судом встановлено, що відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати за третій квартал 2016 року № 9201910577 від 24.10.2016, в якій самостійно визначив податкове зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі 7227,61 гривень (а.с.14-15), податкову декларацію з рентної плати за четвертий квартал 2016 року №9268465380 від 26.01.2017, в якій самостійно визначив податкове зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі 6574,34 гривень (а.с.16-17). Відповідачу нараховано пеню на підставі пп. 129.1.1 ст. 129 ПК України у розмірі 0,92 гривні, яка виникла внаслідок несвоєчасної сплати рентної плати до контролюючого органу по вищевказаній декларації.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 ПК, "платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом".

Підпунктом 129.1.1 ст. 129 ПК зазначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з пп. 258.1.1. п. 258.1 ст. 258 ПК, на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Судом встановлено, що відповідачу нараховано податкове зобов'язання на підставі декларацій: за III квартал 2016 року №9201910570 з рентної плати за спеціальне вико-ристання води в cумі 4185,79 гривень (частково сплачено 2609,83 гривень); за четвертий квартал 2016 року №9268465376 з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 6058,53 гривень; за III квартал 2016 року №9201910577 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 6527,61 гривень (частково сплачено 700 гривень), за четвертий квартал 2016 року №9268465380 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 6574,34 гривень й за несвоєчасну сплату нарахованого зобов'язання по декларації - пеню в розмірі 68,07 гривень.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкового зобов'язання КП «Мирненський комунальник», визначена ним самостійно і не сплачена у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом по надходженню рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлового-комунального господарства в розмірі 10244,32 гривень й рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загаль-нодержавного значення в розмірі 13102,87 гривень, який виник внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що контролюючий орган вживав заходи стягнення податкового боргу у встановленому законом порядку: 09.12.2016 на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ю» №438-23 від 08.12.2016 на суму 4985,79 гривень, яку отримано уповноваженою особою відповідача 13.12.2016, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.20).

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Відповідно до абз. 1 п. 59.3 ст. 59 ПК, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилалась.

Отже, оскільки наявними у справі доказами підтверджено, що обставиною, яка зумовила звернення контролюючого органу до суду, є наявність у відповідача податкового боргу та сплив 60-ти денного терміну з моменту направлення/вручення податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підстави для висновку про обґрунтованість позову.

Оскільки на момент судового розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, суд вважає, що борг необхідно стягнути у судовому порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках комунального підприємства «Мирненський комунальник» Мирненської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (ЄДРПОУ 40161427, адреса: 70560, с. Мирне Оріхівського району Запорізької області, вул. Виноградна, буд. 2-А) податковий борг: по надходженню рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлового-комунального господарства в розмірі 10244 (десять тисяч двісті сорок чотири) гривні 32 копійки та рентній платі за користування над-рами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 13102 (тринадцять тисяч сто дві) гривні 87 копійок на р/р 33111359700211, одержувач – УК у Оріхів. р-ні/Оріхів. р-н/, ОКПО 38025629, банк ГУДКСУ в Оріхівському районі Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш