Рішення

від 12.06.2017 по справі 903/389/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2017 р. Справа № 903/389/17

за позовом Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_1 професійного ліцею

до Державного підприємства «Черемський природний заповідник»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 підприємство "ОСОБА_1 лісове господарство"

про звільнення та повернення майна

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача-1 Міністерства освіти і науки України: н/в

від позивача-2 ОСОБА_1 професійного ліцею: ОСОБА_3 - директор

від відповідача: н/в

від третьої особи: н/в

в судовому засіданні взяв участь начальник відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4 (посвідчення № 036292 від 12.11.2015 р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не було заявлено. В судовому засіданні згідно ст.ст. 22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки прокурора, позивача.

В судовому засіданні 12.06.2017р. згідно зі ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Заступник прокурора Волинської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_1 професійного ліцею до Державного підприємства «Черемський природний заповідник" про звільнення та повернення майна, а саме: частини приміщення навчального корпусу № 2 ОСОБА_1 професійного ліцею за адресою: вул.К. Маркса, 48, смт. Маневичі, Волинської області площею 66,67 кв.м., вартістю 113 335,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано таким:

Прокуратурою Волинської області вивчено інформацію, яка надійшла з ОСОБА_1 професійного ліцею щодо безпідставного зайняття ДП "Черемський природний заповідник" приміщення площею 66,67 кв.м. в будівлі навчального корпусу № 2 даного навчального закладу за адресою вул. Карла Маркса, 48, смт. Маневичі, Волинської області.

Вказане приміщення (в той час - контора ОСОБА_1 лісництва) згідно накладної № 114 від 09.07.1991 р. безкоштовно передано ОСОБА_1 лісгоспзагом ОСОБА_1 ПТУ № 28. З того часу приміщення перебуває на балансі навчального закладу та використовується для навчально-виховних цілей.

Директор ДП "Черемський природний заповідник" ОСОБА_5 07.10.2002р. звернувся до директора ОСОБА_1 ПТУ № 28 з проханням виділити йому три кімнати в навчальному корпусі № 2 на короткий термін, поки не буде знайдено іншого приміщення.

Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації листом від 18.12.2002 р. дозволило навчальному закладу передати в оренду частину приміщення строком на один рік при умові, що це не завадить навчальному процесу, проте через проведення реорганізації ОСОБА_1 ПТУ № 28 у професійний ліцей та відсутності печатки, договір оренди приміщення не був укладений. Згодом дирекція Черемського природного заповідника відмовилась укладати договір оренди, мотивуючи це тим, що спірне приміщення належить ОСОБА_1 держлісгоспу.

Починаючи з 2002 року, в порушення вимог Цивільного кодексу та Закону України "Про освіту", договірних відносин щодо цього приміщення у ОСОБА_1 професійного ліцею не існує і воно перебуває в користуванні ДП "Черемський природний заповідник" без будь-якої правової підстави та використовується для цілей, не пов'язаних з навчально-виховним процесом.

Адміністрація ОСОБА_1 професійного ліцею неодноразово зверталася до ДП "Черемський природний заповідник" із вимогою звільнити займане ним приміщення.

11.09.2015 р. здійснено державну реєстрацію права власності і згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником навчального корпусу № 2 ОСОБА_1 професійного ліцею (за адресою: вул. К. Маркса, 48, смт. Маневичі, Волинської області) є Міністерство освіти і науки України.

З метою досудового врегулювання вказаного спору директором ОСОБА_1 професійного ліцею на адресу відповідача направлено листи від 15.08.2016 р. № 342/01-05 та 12.01.2017 р. № 7/01-05, якими запропоновано в добровільному порядку звільнити незаконно займані приміщення, однак вимога залишена відповідачем без задоволення.

Ухвалою суду від 23.05.2017р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України за клопотанням представника відповідача у зв'язку з неподанням відповідачем витребуваних доказів та для надання можливості представнику подати обґрунтовані пояснення по суті позовних вимог. Зобов'язано відповідача подати суду пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; правовстановлюючі документи на частину приміщення навчального корпусу № 2 ОСОБА_1 професійного ліцею за адресою Волинська область, смт. Маневичі, вул. К.Маркса, 48 площею 66,67 кв.м. (договір оренди тощо).

Відповідач у судовому засіданні 30.05.2017р. витребувані докази не подав, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 підприємство "ОСОБА_1 лісове господарство", мотивуючи тим, що фактично речове право на вказане спірне майно як у Міністерства освіти, так і у ОСОБА_1 професійного ліцею відсутнє та матеріально-правові вимоги про його витребування має право заявляти ДП ОСОБА_1 лісове господарство .

Долучив архівні довідки такого змісту:

У архівній довідці Державного архіву області № 340/1-37 від 26.06.2002р., виданої ОСОБА_1 держлісгоспу, зазначено, що в документах ОСОБА_1 лісгоспзагу за 1968 рік міститься План капітального будівництва і вводу в експлуатацію об'єктів на 1968 рік по ОСОБА_1 лісгоспзагу за рахунок нецентралізованих джерел фінансування, в якому значиться будинок лісництва Маневичі кошторисною вартістю 14,5 тис.крб., перехідне будівництво з 1967-1968 p.p. 13,0 тис.крб., введення в експлуатацію III квартал 1968 p.

У архівних довідках Державного архіву області № 422/1-38 від 07.08.2002р. та №659/1-23 від 23.09.2003р., адресованих ОСОБА_1 держлісгоспу, вказується, що в перевірених документах ОСОБА_1 держлісгоспу за періоди: з 1982 по 1990, з 1991 по 1994 та подальші роки, відомості про передачу адміністративних будинків з балансу держлісгоспу на баланс ОСОБА_1 СПТУ-28 (ОСОБА_1 професійного ліцею) відсутні.

Листом № 577 від 23.07.2003 року генеральний директор Волинського державного лісогосподарського об'єднання ВОЛИНЬЛІС запропонував директору ОСОБА_1 ДЛГ у зв'язку із виробничою необхідністю передати Черемському природному заповіднику колишнє приміщення ОСОБА_1 лісництва, що розташоване за адресою: смт. Маневичі, вул. Карла Маркса. 48.

24.07.2003 року директор ОСОБА_1 ДЛГ листом № 254 звертався до директора ОСОБА_1 професійного ліцею ОСОБА_6 із пропозицією в строк до 01.09.2003р. звільнити спірне приміщення для розташування у ньому центральної садиби новоствореного Черемського природного заповідника.

ОСОБА_7 листа ДП ОСОБА_1 лісове господарство № 8/1147 від 30.05.2017р., адресованого ДП Черемиський природний заповідник , будь-які документи, що б засвідчували факт передачі спірної будівлі чи будь-якої іншої ОСОБА_1 професійному ліцею, на підприємстві відсутні, як і відомості про вказаний факт (а.с. 89-91).

Ухвалою суду від 30.05.2017р. відповідно до ст. 27 ГПК України за клопотанням відповідача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 підприємство "ОСОБА_1 лісове господарство", зважаючи на те, що з долучених до справи доказів вбачається, що спірне приміщення було передано позивачу ОСОБА_1 лісгоспзагом та рішення господарського суду може вплинути на його права або обов'язки щодо однієї з сторін; розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 ГПК України; зобов'язано подати суду: позивача - Міністерство освіти і науки України: правовстановлюючі документи на приміщення навчального корпусу № 2 ОСОБА_1 професійного ліцею за адресою Волинська область, смт. Маневичі, вул. К. Маркса, 48 та земельну ділянку для обслуговування (свідоцтво на право власності, державний акт тощо), пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; прокурора, позивача - ОСОБА_1 професійний ліцей: правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно, земельну ділянку (свідоцтво про право власності, зазначене у реєстрі речових прав на нерухоме майно, державний акт); відповідача - правовстановлюючі документи на частину приміщення навчального корпусу № 2 ОСОБА_1 професійного ліцею за адресою Волинська область, смт. Маневичі, вул. К. Маркса, 48 площею 66,67 кв.м. (свідоцтво, договір оренди тощо); третю особу - пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, правовстановлюючі документи на спірне майно, докази правонаступництва ОСОБА_1 лісгоспзагу.

Міністерство освіти і науки України у поясненнях від 02.06.2017р. №9.1-11-177 позовні вимоги підтримало, обґрунтовуючи тим, що Положенням про Міністерство освіти і науки України (далі - МОН), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630 (далі - Положення про МОН), визначено, що МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту ОСОБА_1 професійного ліцею (далі - ліцей), затвердженого заступником державного секретаря Міністерства освіти і науки України ОСОБА_8, ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. Ліцей здійснює підготовку кваліфікованих робітників, як правило, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної загальної середньої освіти, а також професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення.

Пунктами 6.10 та 6.11 Статуту визначено, що об'єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно професійного ліцею є державною власністю, що закріплена Міністерством освіти і науки України за професійним ліцеєм, і перебуває в оперативному управлінні професійного ліцею.

Функції управління майном, закріпленим за професійним ліцеєм, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснює Міністерство освіти і науки України.

Професійний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.

ОСОБА_7 з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником навчального корпусу № 2 ліцею, що розташований за адресою: вул. К. Маркса, буд. 48, смт Маневичі, з 11.09.2015 є МОН.

ОСОБА_9 України, як норми прямої дії, прямо забороняють порушення права власності, що вбачається у незаконному користуванні посадовими особами Державного підприємства Черемський природний заповідник з 2002 року приміщеннями площею 66,67 м 2 , що розташовані у навчальному корпусі № 2 ОСОБА_1 професійного ліцею за адресою: вул. К. Маркса, буд. 48, смт Маневичі.

ОСОБА_7 з частиною п'ятою статті 63 Закону України Про освіту об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про оренду зазначеного вище майна укладений не був, що свідчить про безпідставність користування посадовими особами Державного підприємства Черемський природний заповідник приміщеннями площею 66,67 м 2 , що розташовані у навчальному корпусі № 2 ОСОБА_1 професійного ліцею за адресою: вул. К. Маркса, буд. 48, смт Маневичі (а.с. 105-109).

У судовому засіданні 12.06.2017р. прокурор та представник ОСОБА_1 професійного ліцею позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник ОСОБА_1 професійного ліцею долучив до матеріалів справи копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.09.2015р. №43726263; витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17.05.2017р. №87339650, з Державного земельного кадастру НВ-0702894022017 від 03.04.2017р. про земельну ділянку в підтвердження права постійного користування ОСОБА_1 професійним ліцеєм земельною ділянкою з цільовим призначенням - для обслуговування навчального закладу (а.с. 114-119).

Відповідач у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, на вимогу ухвал суду від 11.05.2017р., 23.05.2017р., 30.05.2017р. не подав суду пояснень (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; правовстановлюючі документи на спірне майно (свідоцтво, договір оренди тощо), хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що стверджується протоколом судового засідання від 30.05.2017р. та розпискою від 30.05.2017р.

ОСОБА_7 ч. 1 п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що отримало копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами лише в кінці робочого дня 08.06.2017р., що унеможливило скласти обґрунтований відзив на позовну заяву. Зазначила, що надіслано запит до Державного архіву Волинської області щодо документального підтвердження та витребування інформації відносно спірного майна.

Прокурор та представник ОСОБА_1 професійного ліцею клопотання заперечили.

Суд, розглянувши клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, ухвалив відхилити останнє, виходячи із такого:

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд зауважує, що ухвалою суду від 30.05.2017р. явка третьої особи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог та витребувані документи третя особа могла відправити поштою.

Суд критично оцінює не обґрунтоване відповідно до вимог ст.ст. 32-34, 38 ГПК України клопотання з посиланням на витребування інформації з Державного архіву, оскільки клопотання відповідача про залучення третьої особи від 30.05.2017р. обґрунтовано архівними довідками щодо спірного майна, отриманими з Державного архіву області на вимогу саме ОСОБА_1 державного лісгоспу, в яких між іншим, зазначено, що будь-які інші відомості щодо спірного майна відсутні (а.с. 84-91).

При цьому судом враховано, що тягар доведення обставин покладається в силу ст. 33 ГПК України на сторони і відповідачу було надано достатньо часу для обґрунтування заперечень.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач та третя особа належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, явку відповідача та третьої особи не було визнано обов'язковою, відповідач мав час для подачі суду доказів, та даною можливістю не скористався, розгляд спору неодноразово відклався,в тому числі за клопотанням відповідача, господарський суд, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача - ОСОБА_1 професійного ліцею, визнав зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

ОСОБА_7 свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.09.2015р. власником навчального корпусу №2 загальною площею 266,9 кв.м, що знаходиться за адресою смт. Маневичі, вул.. Карла Маркса, 48, є Міністерство освіти і науки України, форма власності - державна (а.с. 115).

11.09.2015 р. здійснено державну реєстрацію права власності і згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником навчального корпусу № 2 ОСОБА_1 професійного ліцею за адресою: вул. К. Маркса, 48, смт. Маневичі, Волинської області є Міністерство освіти і науки України (а.с. 12).

Земельна ділянка площею 13,0506 га, на якій знаходиться спірне майно, перебуває у державній власності, що стверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Вид використання земельної ділянки - для обслуговування навчального закладу (а.с. 116-117).

09.07.1991р. ОСОБА_1 лісгоспзаг передав по накладній №114 Маневичі СПТУ-28 контору ОСОБА_1 лісництва (а.с. 16).

ОСОБА_7 п. 1.4 статуту ОСОБА_1 професійного ліцею, прийнятого на загальних зборах трудового колективу ОСОБА_1 професійного ліцею, протокол №3 від 20.12.2002р., затвердженого заступником державного секретаря Міністерства освіти і науки України 28.01.2003р., зареєстрованого в ОСОБА_1 районній державній адміністрації Волинської області 21.02.2003р., ліцей створено згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 04.10.2002р. №558 шляхом реорганізації професійного-технічного училища №28 смт. Маневичі Волинської області і є його правонаступником (а.с. 24-25).

07.10.2002 р. директор ДП "Черемський природний заповідник" звернувся до директора ОСОБА_1 ПТУ № 28 з проханням виділити три кімнати в старому приміщенні ОСОБА_1 лісництва з метою влаштування дирекції Черемського природного заповідника; зобов'язався сплачувати комунальні послуги за використану електроенергію та опалення згідно діючих тарифів по мірі поступлення коштів (а.с. 17).

Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації листом від 18.12.2002 р. №01-14/1827 дозволило ОСОБА_1 ПТУ № 28 передати в оренду ДП "Черемський природний заповідник" терміном на один рік 3 кімнати площею 60кв.м., при умові, що це не погіршить умов проживання учнів. Зазначило, що передачу приміщень в оренду здійснити відповідно до Закону України Про оренду державного та комунального майна (а.с. 18).

Заступник прокурора Волинської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_1 професійного ліцею, зважаючи на те, що приміщення, що належить державі в особі Міністерства освіти і науки України та перебуває в оперативному управлінні ОСОБА_1 професійного ліцею, без правових підстав використовуються ДП Черемський природний заповідник .

Судом відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру підтверджено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_1 професійного ліцею.

Виходячи зі змісту наведених прокурором, позивачами підстав та правового обґрунтування заявлених вимог (ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України) спір у справі стосується захисту прокурором речових прав держави України на частину нерухомого майна, що належить державі в особі Міністерства освіти і науки України та перебуває в оперативному управлінні ОСОБА_1 професійного ліцею.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб (ст.316 ЦК України).

ОСОБА_7 зі ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ОСОБА_7 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.09.2015р. №43726351 зареєстровано право власності за державою Україна в особі Міністерства освіти і науки України на навчальний корпус №2 площею 266,9 кв.м. за адресою смт. Маневичі, вул. Карла Маркса, 48 на підставі свідоцтва про право власності №437266263 від 11.09.2015р. (а.с. 12).

ОСОБА_7 зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно , обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_7 положень ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Верховний Суд України у Листі від 01.07.2013р. ОСОБА_4 деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ вказав, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суди повинні враховувати положення ч. 2 ст. 328 ЦК, якою встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

В силу приписів ст. 391 ЦК України власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності, вимагаючи усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).

Передбачений ст. 391 ЦК України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном - підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 27 травня 2015 р. у справі №6-92цс15.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Для подання негаторного позову достатньо, щоб дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права власника і були протиправними.

Судом встановлено, що позивач позбавлений однієї з правомочностей власника - користування, тобто можливості господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.

Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечено користування спірним майном без будь-яких правових підстав.

Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації, надаючи в 2002 році дозвіл ОСОБА_1 ПТУ № 28 передати в оренду ДП "Черемський природний заповідник" терміном на один рік приміщення площею 60кв.м., вказало на здійснення передачі приміщень в оренду відповідно до Закону України Про оренду державного та комунального майна .

ОСОБА_7 зі ст. 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено відповідачем, договір між сторонами не укладався.

Про обізнаність відповідача та третьої особи про те, що спірне майно перебувало та перебуває в управлінні ОСОБА_1 професійного ліцею свідчить листування між ДП Черемський природний заповідник та ОСОБА_1 ПТУ-28 (правонаступником якого є ОСОБА_1 професійний ліцей) за 2002 рік, 2016-2017р.р. (а.с. 17-18, 20-21).

Використання майна, що належить державі, на час провадження у справі, без будь-яких правових підстав, стверджується листуванням між ДП Черемський природний заповідник та ОСОБА_1 професійним ліцеєм від 15.08.2016р. №342/01-05 та 12.01.2017р. №7/01-05 про звільнення займаних приміщень у зв'язку із необхідністю облаштування кабінетів для організації навчально-виховного процесу (а.с. 20, 21).

Відповідачем приміщення не звільнено, доказів в підтвердження правових підстав використання приміщення, суду не надано.

При цьому відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про освіту" навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Частиною першою статті 63 Закону України "Про освіту" визначено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

У той же час, за вимогами частини п'ятої статті 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Майно ліцею, як державного професійно-технічного навчального закладу, є державною власністю і перебуває в його оперативному управлінні.

А тому відповідно до статті 63 Закону України "Про освіту" об'єкт освіти не може використовуватися не за призначенням, а може бути переданий в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

ОСОБА_7 зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідач, заперечуючи право власності держави в особі Міністерства освіти і науки України на спірне майно, доказів в підтвердження власних речових прав на спірне майно не зазначив і на вимогу суду не надав, водночас, послався на належність спірного майна третій особі, що потребує доказування в іншому судовому провадженні з іншим процесуальним статусом ДП ОСОБА_1 лісове господарство , яке в даному спорі є третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача.

Верховний Суд України у Листі від 01.04.2014р. ОСОБА_4 практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України зауважив, що у разі здійснення державної реєстрації права власності за набувачем неправомірно відчуженого майна права власника повинні захищатися із застосуванням способу захисту, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК за позовом про визнання права власності та скасування внесеного за заявою набувача запису до Державного реєстру (ч. 2 ст. 26 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Зважаючи на викладене, судом не прийняті доводи відповідача у клопотанні від 30.05.2017р. про речове право на спірне майно і право заявляти матеріально-правові вимоги про витребування за третьою особою - ДП ОСОБА_1 лісове господарство з посиланням на архівні довідки, як такі, що потребують у разі заперечень встановлення судом в окремому судовому провадженні.

Господарським судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що право власності на спірне майно на даний час зареєстровано в установленому законом порядку за державою в особі Міністерства освіти і науки України, у відповідача відсутні правові підстави для використання приміщення площею 66,6 кв.м. в будівлі навчального корпусу № 2 ОСОБА_1 професійного ліцею за адресою вул. Карла Маркса, 48, смт. Маневичі, Волинської області, а тому позовні вимоги про звільнення та повернення майна підставні та підлягають до задоволення на підставі ст. 391 ЦК України.

Водночас, суд критично відноситься до одночасного посилання прокурора в обґрунтування позовних вимог як на ст.ст. 391 ЦК України, так і на ст.ст. 387, 1212 ЦК України.

Верховний Суд України у Листі від 01.07.2013р. ОСОБА_4 деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ зауважив, що слід звернути увагу на неможливість одночасного пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого невласника) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння), тобто, віндикаційний і негаторний позов є взаємовиключними.

Вищий господарський суд України у п. 9.10 постанови пленуму від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення вказав, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

При цьому господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Виходячих з даних технічного паспорту, виготовленого КП Волинське обласне бюро технічної інвентаризації 22.12.2014р., Державному підприємству Черемський природний заповідник необхідно звільнити та повернути ОСОБА_1 професійному ліцею кімнату 2-3 площею 21,1 кв.м. на першому поверсі, кімнату 2-5 площею 24,4 кв.м. та кімнату 2-8 площею 21,1 кв.м. на другому поверсі навчального корпусу №2 ОСОБА_1 професійного ліцею за адресою смт. Маневичі, вул. Карла Маркса, 48 (а.с. 13-15).

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00грн. слід віднести на нього згідно зі ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 16, 316, 317, 321, 328, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32-34, 38, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Державному підприємству Черемський природний заповідник (44601, смт. Маневичі, вул. Карла Маркса, 48, код ЄДРПОУ 31820241) звільнити та повернути ОСОБА_1 професійному ліцею (смт. Маневичі, вул. Карла Маркса, 48, код ЄДРПОУ 03066494) кімнату 2-3 площею 21,1 кв.м. на першому поверсі, кімнату 2-5 площею 24,4 кв.м. та кімнату 2-8 площею 21,1 кв.м. на другому поверсі навчального корпусу №2 ОСОБА_1 професійного ліцею за адресою Волинська область, смт. Маневичі, вул. Карла Маркса, 48.

3.Стягнути з Державного підприємства Черемський природний заповідник (44601, смт. Маневичі, вул. Карла Маркса, 48, код ЄДРПОУ 31820241) на користь Прокуратури Волинської області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915, р/р 35216072004945 в Держказначейській службі України, МФО 820172) 1 600,00грн. витрат по сплаті судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повне рішення складено

16.06.2017р.

Суддя С.Т.Філатова