Рішення

від 13.06.2017 по справі 904/4203/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.2017 Справа № 904/4203/17 За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергомет"

про стягнення заборгованості у розмірі 488 794,77 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 07/01-16 від 01.03.2017

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 271 880,41 грн. - основного боргу, 19 284,89 грн. - 3 % річних, 192 681,25 грн. - інфляційних втрат, 4 948,22 грн. - пені, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині поставки товару.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Відповідач про засідання суду повідомлявся належно, на адресу, вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулися поштові повернення № 4903808186700 та №4903808421385 з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.14р. сторонами укладено Договір поставки №03-3/14 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Відповідач) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупця (Позивача), а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар згідно з поданою останнім заявкою в асортименті, кількості та за ціною вказаною в рахунках та/або накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Поставка ОСОБА_2 по даному Договору здійснюється Постачальником протягом 5 календарних днів з моменту отримання від Покупця попередньої оплати, а у разі погодження Сторонами поставки партії ОСОБА_2 на умовах відстрочення платежу протягом 5 календарних днів з моменту отримання від Покупця відповідної заявки на ОСОБА_2, в якій останній вказує кількість та асортимент ОСОБА_2 (п.2.3.1. Договору).

Датою постачання ОСОБА_2 є дата виписки Постачальником товарної накладної. Сторони погодились, що товарна накладна також є специфікацією до даного Договору (п.2.4. Договору).

Оплата по даному Договору здійснюється Покупцем на умовах 100 % попередньої оплати. Порядок, умови та строки розрахунків на поставку окремої партії ОСОБА_2 можуть бути змінені за згодою Сторін у Додаткових угодах до даного Договору. Постачальник має право здійснити поставку партії ОСОБА_2 без отримання попередньої оплати, враховуючи виробничі потреби Покупця. Строк оплати в цьому випадку встановлюється 7 календарних днів з дати приймання ОСОБА_2 Покупцем (п.3.1. Договору).

Сторони погодились, що у разі порушення Постачальником терміну поставки ОСОБА_2, визначеного п.2.3.1. даного Договору, Постачальник сплачує на користь Покупця пеню у розмірі 0,01 % від вартості своєчасно не поставленого ОСОБА_2 (партії ОСОБА_2).

На виконання умов Договору, за період з 11.03.14р. по 06.10.14р., Позивач, за виставленими Відповідачем рахунками-фактури, сплатив 575 780,32 грн., а саме:

- рахунок-фактура №СФ-0000067 від 11.03.14р. на суму 38 480,02 грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000093 від 26.03.14р. на суму 178 800,14 грн.;

- рахунок-фактура №СФ-00000161 від 20.05.14р. на суму 165 000,06 грн.;

- рахунок-фактура №СФ-00000262 від 06.10.14р. на суму 193 500,10 грн.

За період з 14.04.14р. по 28.08.14р. Відповідач поставив Позивачеві товар на загальну суму 278 536,78 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- видаткова накладна №РН-0000058 від 14.04.14р. на суму 88 635,06 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000089 від 13.05.14р. на суму 91 488,06 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000156 від13.05.14р. на суму 32 413,62 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000346 від 28.08.14р. на суму 66 000,04 грн.

Факт отримання ОСОБА_2 Покупцем, підтверджується підписами уповноважених працівників Відповідача на видаткових накладних.

Відповідач, обумовлений Договором ОСОБА_2, на суму 271 880,41 грн., Позивачеві не передав.

Сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період липень-жовтень 2015р., за яким борг Відповідача перед Позивачем становить 271 880,41 грн.

У листі від 29.03.17р. Відповідач підтвердив наявність боргу перед Позивачем у сумі 271 880,41 грн. та зобов'язався повернути борг у повному обсязі по мірі можливості.

Однак, за даними Позивача, Відповідач борг перед позивачем на погасив.

З посиланням на п.4.2. Договору, Позивач на прострочений борг Відповідача нарахував пеню 4 948,22 грн. за період прострочки з 22.10.14р. до 21.04.15р.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, Позивач на прострочений борг Відповідача нарахував 3 % - 19 284,89 грн. та 192 681,25 грн. - інфляційних втрат за період прострочки з 22.10.14р. по 03.03.17р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.1 ст. 665 ЦК України).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.1 ст. 665 ЦК України).

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач відзив на позов, документи витребувані судом, контррозрахунку стягуваної суми чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Оскільки Відповідач, одержавши грошові кошти, у передбачені Договором строки не передав Позивачеві ОСОБА_2, то відповідно до ч. 1 ст.665, ч.2 ст. 693 ЦК України Покупець має право відмовитися від Договору та вимагати повернення суми попередньої оплати.

Крім основного боргу, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 4 948,22 грн., 3% річних - 19 284,89 грн., збитки від інфляції - 192 681,25 грн.

За перерахунком суду, виходячи з п.4.2. Договору, сума пені за період прострочки з 22.10.14р. до 21.04.15р. становить 27,19 грн., оскільки Договором не передбачено нарахування пені за кожен день прострочки, а лише одноразово на суму боргу.

Вимоги про стягнення річних й індексу інфляції Позивачем заявлені безпідставно, оскільки ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність за невиконання саме грошового, а не зобов'язання з поставки товару, як у даному випадку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягають 271 880,41 грн. - боргу, 27,19 грн. - пені, решта вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 35, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергомет", 49000, АДРЕСА_1, (код 34364717) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", 25006, м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, 67 (код 03365222) 271 880,41 грн. - боргу, 27,19 грн. - пені, 4 078,61 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 16.06.2017

Суддя С.Г. Юзіков