Рішення

від 12.06.2017 по справі 910/6051/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017№910/6051/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімекс Альянс Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Трейд"

про стягнення 54 544,88 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: Кухаренко О.В. - довіреність б/н. від 28.03.17 р.

від відповідача: не з'явились.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12 червня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімекс Альянс Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Трейд" (далі - відповідач) про стягнення 54 544,88 грн., в тому числі 5 046,92 грн. 3 % річних, 49 497,96 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6051/17, її розгляд призначено на 15.05.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2017 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 15.05.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.05.2017 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.06.2017 року.

09.06.2017 року представник позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 12.06.2017 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03022, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 30 на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача матеріали, заслухавши пояснення представника позивача,всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2015 у справі № 910/28158/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімекс Альянс Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Трейд" про повернення безпідставно набутого майна, зокрема, грошових коштів у сумі 73 450,00 грн. позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімекс Альянс Україна" 73 450,00 грн., отриманих без достатньої правової підстави та 1827,00 грн. судового збору.

Вищезазначеним рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2015 у справі № 910/28158/14 встановлено наступне.

Згідно платіжного доручення № 312 від 06.11.2014 р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімекс Альянс Україна" перерахувало на поточний рахунок відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Трейд" (№ 26009456966000 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005) грошові кошти в сумі 73 450,00 грн.

Позивач вважає, що грошові кошти у вищенаведеній сумі були перераховані відповідачу помилково, оскільки договірні відносини між сторонами відсутні, а отже, відповідач отримав 73 450,00 грн. без достатньої правової підстави та зобов'язаний їх повернути позивачу.

17.02.2015 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2015 у справі № 910/28158/14, яке набрало законної сили 17.02.2015, видано наказ.

Позивач зазначає, що рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2015 у справі №910/28158/14 відповідачем не виконано, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 5 046,92 грн. 3 % річних та 49 497,96 грн. інфляційних втрат.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2015 у справі № 910/28158/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімекс Альянс Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Трейд" про повернення безпідставно набутого майна, зокрема, грошових коштів у сумі 73 450,00 грн. позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімекс Альянс Україна" суми 73 450,00 грн., отриманих без достатньої правової підстави та 1827,00 грн. судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з пунктом 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Таким чином, факти, які підтверджують наявність зобов'язання відповідача щодо оплати грошових коштів у сумі 73 450,00 грн., встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 02.02.2015 у справі № 910/28158/14, в силу вимог частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають доведенню.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 5 046,92 грн. 3 % річних за період з 28.12.2014 року по 11.04.2017 року та 49 497,96 грн. інфляційних втрат за період з січня 2015 року по березень 2017 року.

Згідно зі статтею 229 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання (пункт 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Відповідно до пункту 5.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Як встановлено судом, заборгованість, яку було стягнуто за рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2015 у справі № 910/28158/14 відповідачем не погашено.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2015 у справі № 910/28158/14 набрало законної сили 17.02.2015 року.

Разом з тим, перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що позивачем було допущено помилку у методиці розрахунку 3 % річних, інфляційних втрат та невірно встановлено початкову дату їх нарахування.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 18.02.2015 року по 11.04.2017 року в розмірі 4 733,00 грн. 3 % річних та 39 797,33 грн. інфляційних втрат за розрахунком суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Відповідачем не було надано суду доказів в спростування обставин, викладених у позові.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 733,00 грн. 3 % річних та 39 797,33 грн. інфляційних втрат.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Трейд" (03022, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 30, ідентифікаційний код 38804184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімекс Альянс Україна" (08401, Київська обл., місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Гостинна, будинок 13, ідентифікаційний код 37517349) 4 733 (чотири тисячі сімсот тридцять три) грн. 00 коп. 3 % річних, 39 797 (тридцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 1 306 (одну тисячу триста шість) грн. 24 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.2017

Суддя М.Є. Літвінова