Рішення

від 12.06.2017 по справі 911/1332/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р. Справа № 911/1332/17

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ПРОМТЕХ , м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод , м. Біла Церква

про стягнення 219 098,88 грн.

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1, предст. за дов. від 06.04.2017 № 35;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю фірма ПРОМТЕХ (далі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод (далі - відповідач) про стягнення 219 098,88 грн. заборгованості за Договором поставки № 20 від 05.01.2009.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод у розмірі ціни позову - 219 098,88 грн. та судового збору - 3 286,48 грн.

В обґрунтування даної заяви, позивач зазначає, що відповідач тривалий час ухиляється від своїх обов'язків за Договором поставки № 20 від 05.01.2009, заборгованість, встановлену актом звірки розрахунків, не сплачує та не відповідає з цього приводу на телефонні дзвінки. З огляду на викладені обставини, позивач вважає, що невжиття заходів щодо накладання арешту на грошові кошти, належні відповідачу, в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову .

З урахуванням наведених норм, суд зазначає, що позивач повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували обставини, на які посилається позивач.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на її недоведеність.

В судове засідання 12.06.2017 відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 09107 0026511 7, не забезпечив явку свого повноважного представника, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав.

Крім того, відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, та не надав відзив на позовну заяву.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна позиція викладена в п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції .

Враховуючи, що неявка повноважного представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 12.06.2017 року представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Згідно з частиною другою статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до частини першої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

12.06.2017 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

05.01.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою ПРОМТЕХ (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод (покупець) було укладено договір поставки № 20 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність покупця металопродукцію, надалі - Товар , а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

Пунктами 3.2., 3.3 Договору визначено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у рахунках фактурах. Покупець оплачує 100% вартості товару, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах до даного Договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2009 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього Договору, він автоматично продовжується на наступний календарний рік з послідуючою автоматичною пролонгацією (п. 8.1.).

Як зазначає позивач, взяті на себе договірні зобов'язання ним було виконано в повному обсязі. Відповідачу було виписано рахунок-фактуру № ПТ00000094 від 05.02.2016 за отримані ним 10640,000 кг товару - рулон ОЦ. 140 Словакія 2,00х1250 на загальну суму 219 098,88 грн., в якому зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 31.03.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, гарантійним листом від 09.03.2016 відповідач повідомив позивача, що товариство з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод гарантує 100% оплату за оцинкований лист (бухта № 1, №2, № 3, № 4) до 31.03.2016.

Однак, оплата товару станом на 31.03.2016 відповідачем здійснена не була.

Відповідно до п. 3.5. Договору, після закінчення терміну дії Договору сторони здійснюють звірку розрахунків і оформлюють Акт звірки не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем закінчення терміну дії даного Договору. У випадку наявності заборгованості покупця перед постачальником покупець зобов'язується оплатити таку заборгованість у строк 10 днів з моменту підписання Акту звірки.

Матеріали справи містять Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2016 по 21.06.2016, підписаний та скріплений печатками сторін, в якому зафіксовано, що сальдо на користь позивача станом на 22.06.2016 становить 219 098,88 грн.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань з оплати товару, позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Договір, що укладено між сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно господарського законодавства України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Положеннями статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, з урахуванням положень договору, а також беручи до уваги той факт, що відповідачем обов'язку сплатити заявлені позивачем до стягнення кошти не спростовано, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 219 098,88 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод (09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульв. 1-го травня, буд. 13, код ЄДРПОУ 32394011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми ПРОМТЕХ (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, буд. 76-А, код ЄДРПОУ 23581436) - 219 098 (двісті дев'ятнадцять тисяч дев'яносто вісім) грн. 88 коп. заборгованості та 3 286 (три тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 48 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 16.06.2017.

Суддя О.В. Щоткін