Рішення

від 15.06.2017 по справі 920/345/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.2017 Справа № 920/345/17

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В при секретарі судового засідання Малюк Р.Б., розглянув матеріали справи № 920/345/17:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олеко-Трейд» ,

м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Веллс» ,

м. Суми,

про стягнення 318 900 грн. 35 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача - представник ОСОБА_1 (довіреність від 05.05.2017);

Від відповідача - не прибув;

Суть спору: позивач подав позовну заяву № 7/03 від 24 березня 2017 року, в якій просить суд стягнути з відповідача 318 900 грн. 35 коп., в тому числі 270 480 грн. 00 коп. - повернення суми авансового платежу за договором № 18 від 20.11.2015, 48 420 грн. 35 коп. - пені за прострочення виконання зобов'язання, а також 4 783 грн. 52 коп. судового збору.

12 червня 2017 року позивач надав додаткові пояснення щодо нарахування пені № 12/06 від 12.06.2017, в яких вказав, що кінцевий строк виконання відповідачем зобов'язань за договором припадає на 01.02.2016. Прострочення виконання зобов'язання відповідачем перед позивачем триває з 2 лютого 2016 року і до даного часу. Позивач вказує, що кінцевою датою нарахування пені є 2 серпня 2016 року, пеня нарахована у відповідності до приписів статті 232 Господарського кодексу України протягом 6 місяців і становить 48 420 грн. 35 коп.. Також позивач просить суд долучити до матеріалів справи копію конверту, в якому відповідачеві було направлено вимогу з відміткою поштового відділення про повернення за закінченням строку зберігання.

Подані документи оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 15 червня 2017 року надав усні пояснення по справі та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 15.06.2017 не прибув, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/345/17 від 25.04.2017 року була надіслана рекомендованою поштою на адресу відповідача зазначену в позовній заяві (40035, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 5, офіс. 108), повернута до суду з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований за адресою: 40035, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 5, офіс. 108.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року (02.04.2009р.) передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

20 листопада 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено довір № 18, відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання з виконання фундаментних робіт, постачання і монтажу ваг автомобільних тензометричних ЗЕВС-АВТО ВТА-60-18-3 (далі ваги) на підставі Технічних вимог (Додаток 1) в терміни згідно з Календарним планом (Додаток 2), в комплектації згідно Специфікації (Додаток 3), які є невід'ємними частинами договору.

Вартість договору становить 324 350 грн. 00 коп. з ПДВ та складається з: вартості ваг в комплекті в сумі 269 350 грн. 00 коп. та вартості фундаментних робіт, з урахуванням вартості матеріалів, витрат на транспортування матеріалів та обладнання, вартості налагоджувальних робіт в сумі 55 000 грн. 00 коп. (п.п. 1.2, 1.2.1., 1.2.2 договору).

Згідно з пунктом 4.3. договору для постачання ваг позивач проводить авансовий платіж в розмірі 80% вартості ваг та вартості послуг згідно пункту 1.2.2. договору в сумі 270 480 грн. 00 коп.

Початок виконання зобов'язань за договором визначається датою підписання договору (п. 1.4 Договору).

Деталізація і календарний план виконання робіт визначені Додатком № 2 до договору.

Згідно з пунктом 4 календарного плану (Додаток 2 до договору), виготовлення вантажоприймальної платформи та елементів устаткування мало бути здійснене в строк 18 робочих днів з моменту виконання п. 4.3. договору - тобто з дня перерахування попередньої оплати.

Доставка вантажоприймальної платформи та тензометричного комплекту на місце установки - 3 робочі дні після виконання п. 4 договору та п. 2 календарного плану (виконання будівельних робіт з виготовлення фундаменту - від 12 днів), збірка і монтаж ваг на місці експлуатації - 3 дні, повірка в органах Укрметртестстандарту - 1 день (п.п. 5-7 календарного плану).

Пунктом 2.7. договору встановлено, що відповідач зобов'язується відвантажити ваги протягом 45 робочих днів з моменту надходження попередньої оплати позивача на розрахунковий рахунок відповідача згідно п. 4.3. договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору обов'язком відповідача є виконання зобов'язання якісно, в повному обсязі, у відповідності з термінами, передбаченими в Додатку № 2.

Як свідчать матеріали справи свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, а саме здійснив у відповідності до пункту 4.3 договору авансовий платіж в розмірі 270 480 грн. 00 коп., що підтверджується доданим до позовної заяви платіжним дорученням № 220 від 23.11.2015 (а.с. 25).

Як вказує позивач строк виконання зобов'язань відповідачем за договором починає перебіг з 23.11.2015, а строк поставки ваг згідно пункту 2.7. договору минув 26 січня 2016 року. Позивач пояснює, що кінцевий строк виконання відповідачем робіт за договором згідно Календарного плану (Додатку № 2 до договору) минув 1 лютого 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у встановленому порядку та в строк не виконав своїх зобов'язань за договором, на вимогу позивача суму попередньої оплати не повернув у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 270 480 грн. 00 коп.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Приписами статті 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до пункту 4.3. договору перераховано відповідачеві авансовий платіж в сумі 270 480 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 220 від 23.11.2015. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази постачання і монтажу відповідачем позивачеві ваг автомобільних тензометричних ЗЕВС-АВТО ВТА-60-18-3, відповідачем такі докази не надані.

Приписами статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як уже зазначалося, пунктом 2.7. договору визначено, що відповідач мав відвантажити ваги протягом 45 робочих днів з моменту надходження передоплати.

28 лютого 2017 року позивач надіслав відповідачеві вимогу № 28/02, в якій повідомив відповідача про відмову від договору та вимагав від відповідача повернення суму попередньої оплати за договором. Проте, відповідь на дану вимогу не надійшла, кошти повернуті не були.

У відповідності до пункту 3 статті 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідачем не подано доказів повернення коштів чи аргументованих заперечень проти вимог позивача.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, неповернення коштів на вимогу позивача суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 270 480 грн. 00 коп. попередньої оплати.

Пунктом 6.1. договору, визначено, що за порушення термінів встановлених п. 2 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 36% річних за кожен день прострочення.

На підставі вказаного пункту позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 48 420 грн. 35 коп..

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з цим, відповідно до приписів абзацу 3 пункту 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

З пункту 6.1. договору вбачається, що сторони погодили розмір пені (36% річних за кожен день прострочення), але останніми не визначено бази її нарахування, тому суд відмовляє у задоволенні позову щодо стягнення пені в сумі 48 420 грн. 35 коп. за необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 4 057 грн. 22 коп. пропорційно задоволеним позовних вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Веллс (40035, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 5, офіс 108, код 39316055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Олеко-Трейд (40020, м. Суми, вул. Ковпака, буд. 4, код 32832902) 270 480 грн. 00 коп. авансового платежу та 4 057 грн. 22 коп. судового збору.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 48 420 грн. 35 коп. пені - в позові відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.06.2017.

Суддя С.В. Заєць