ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
УХВАЛА
про повернення заяви
"16" червня 2017 р. 924/547/17
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали
за заявою голови ліквідаційної комісії Полонського підприємства теплових мереж, м. Полонне Полонського району Хмельницької області
про порушення провадження у справі про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Голова ліквідаційної комісії Полонського підприємства теплових мереж, м. Полонне Полонського району Хмельницької області звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.ст. 11, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як підставу для звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство заявник вказує неспроможність боржника погасити свою заборгованість перед кредиторами. Зазначає, що у боржника недостатньо активів, за рахунок яких можливо було б задовольнити вимоги кредиторів.
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви про порушення справи про банкрутство або її повернення, судом враховується наступне :
У відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , що мають пріоритет у застосуванні, як спеціальні норми права, перед загальними нормами ГПК України.
Згідно статті 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
ОСОБА_1 має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 84 розділу VII Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» закріплено, що відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Зокрема статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регламентовано особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.
Відповідно до пункту 1 статті 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
При цьому обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Таким чином, необхідними передумовами для звернення до господарського суду з заявою в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання боржником вимог ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України та ст. 60 Господарського кодексу України.
Зокрема, ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення; учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу, виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи; з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється; комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. ОСОБА_1 строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи; комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Крім загальних правил щодо порядку припинення юридичних осіб, передбачених статтею 105 Цивільного кодексу України, цей Кодекс встановлює і спеціальні правила порядку ліквідації юридичної особи, які спрямовані на забезпечення прав та інтересів кредиторів.
Згідно ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Відповідно до п. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
У випадках, установлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
Відповідно до ст. 41 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" до повноважень ліквідатора поряд з іншим віднесено проведення інвентаризацію та оцінки майна банкрута.
Згідно з вимогами Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Частина 7 ст. 110 Цивільного кодексу України визначає, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
На етапі затвердження проміжного ліквідаційного балансу з'ясовуються питання про достатність чи недостатність в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, у разі недостатності яких ліквідаційною комісією здійснюється продаж майна юридичної особи.
За недостатньої вартості майна ліквідаційна комісія має діяти відповідно до правил статті 110 Цивільного кодексу України, яка приписує в цьому випадку здійснювати ліквідацію в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Зазначені норми цивільного законодавства кореспондуються і з приписами статті 60 Господарського кодексу України, що регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання.
Зокрема, статтею 60 Господарського кодексу України визначено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.
При цьому лише після оцінки вартості наявного майна боржника у повному обсязі, у встановленому законодавством порядку, у тому числі, з урахуванням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» , можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також можливе звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги Закону про банкрутство, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу (аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 11.04.2013р. №5017/3385/2012, від 16.04.2013р. № 926/445-б/13 та від 10.01.2012р. №44/115-б.)
Іншою обов'язковою умовою звернення з заявою про банкрутство є дотримання вимог викладених в ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Так, відповідно до вимог наведеної статті до заяви боржника, в тому числі, додаються : перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Як вбачається із поданих до заяви матеріалів, заявником при зверненні до суду не подано: перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог, його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи, суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення.
Судом також враховано, що крім загальних правил щодо порядку припинення юридичних осіб, передбачених статтею 105 Цивільного кодексу України, цей Кодекс встановлює і спеціальні правила порядку ліквідації юридичної особи, які спрямовані на забезпечення прав та інтересів кредиторів.
Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
З поданих до заяви про порушення справи про банкрутство матеріалів вбачається, що заявником подано копію Балансу (Звіту про фінансовий стан) станом на 28 лютого 2017р. та рішення Полонської міської ради № 27 від 31.03.2017р., яким затверджено проміжний ліквідаційний баланс Полонського підприємства теплових мереж. Проте, ні рішення № 27 від 31.03.2017р. не містить даних, який проміжний ліквідаційний баланс затверджувався, ні з доданого Балансу (Звіту про фінансовий стан) не вбачається його затвердження як проміжного ліквідаційного балансу.
Окрім того заявником при зверненні до господарського суду із заявою (вх. № 05-06/623/17 від 12.06.2017р.) не враховано рішення господарського суду Хмельницької області від 30.05.2017р., яким зобов'язано ліквідаційну комісію/ліквідатора Полонського підприємства теплових мереж (Хмельницька область, Полонський район, м.Полонне, вул. Л. Українки, б. 93, код ЄДРПОУ 14151398) включити вимоги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) у сумі 2 909 778,30 грн. (два мільйони дев'ятсот дев'ять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень 30 коп.) до проміжного ліквідаційного балансу, як і відповідні рішення інших судів про стягнення на користь заявника дебіторської заборгованості.
Тоді як відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу.
З огляду на зміст наведеної норми Закону передумовою прийняття заяви про порушення справи про банкрутство є аналіз наявності обставин, які дають підстави для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство.
Згідно з вимогами ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду в тому числі, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі, а також з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Судом встановлено, що при зверненні до суду головою ліквідаційної комісії не подано належних та допустимих доказів на підтвердження дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи згідно відмічених вимог законодавства України , а тому заява Полонського підприємства теплових мереж м. Полонне Полонського району Хмельницької області (вх. № 05-06/623/17 від 12.06.2017р.) про визнання боржника банкрутом відповідно до 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підлягає поверненню без розгляду в порядку ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При цьому повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Керуючись ст. ст. 11, 12, 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та п. 3 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
Заяву Полонського підприємства теплових мереж м. Полонне Полонського району Хмельницької області (вх. № 05-06/623/17 від 12.06.2017р.) про визнання боржника банкрутом відповідно до 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повернути без розгляду.
Повернути Полонському підприємству теплових мереж м. Полонне Полонського району Хмельницької області (Хмельницька область, Полонський район, м.Полонне, вул.Л.Українки,93, код 14151398) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 16 000 грн. (шістнадцять тисяч гривень) сплачений згідно платіжного доручення № 0410001 від 04.05.2017р. на підставі п.2. ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11р. № 3674-VI.
Додаток: заява та додані до неї документи на 72 аркушах.
Суддя І.В. Грамчук
Віддрук. 2 прим. :1- до справи,2 - заявнику (м. Полонне, вул. Л.Українки, 93) реком.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2017 |
Оприлюднено | 20.06.2017 |
Номер документу | 67195296 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Грамчук І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні