Постанова

від 19.06.2017 по справі 820/18623/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 червня 2017 р.                                                                       Справа № 820/18623/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкспак" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкспак", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, результати яких оформлені довідкою від 30.09.2014р. №631/20-33-22-03-07/38397285 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ “Люкспак” щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2014 року.

- визнати протиправними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по внесенню інформації (змін) до підсистеми "Податковий аудит" АІС "Податковий блок" на підставі довідки про проведення зустрічної звірки у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкспак" від 30.09.2014 року № 631/20-33-22-03-07/38397285.          

          - зобов'язати Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з підсистеми "Податковий аудит" АІС "Податковий блок" інформацію (зміни), що внесена на підставі довідки про проведення зустрічної звірки у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкспак" від 30.09.2014 року № 631/20-33-22-03-07/38397285.

В обґрунтування позову вказано, що дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ “Люкспак” та по внесенню інформації (змін) до підсистеми "Податковий аудит" АІС "Податковий блок" на підставі довідки про проведення даної зустрічної звірки є неправомірними.

Представник позивача, у судове засідання призначене на 02.03.2017 року, 21.03.1017 року, 11.04.2017 року, 30.05.2017 року, 19.06.2017 року не з'явився, про дату, час, місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання від 19.06.2017 року Вх. № 01-26/20465 про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що на даний момент явка представника позивача у судове засідання не можлива, у зв'язку з відрядженням та просив перенести розгляд справи на більш тривалий термін.

З яких саме причин пріоритетними для представників позивача виявилися прибуття та присутність в судових засіданнях по іншим справах, представником позивача не зазначено. А тому клопотання представника позивача недостатньо обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Дана стаття встановлює граничний строк розгляду справи - не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі, який є загальним, та не може бути змінений, проте, це можливо лише у разі повного та своєчасного виконання усіма учасниками процесу своїх процесуальних обов‘язків, зокрема щодо явки до суду.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях наданих до суду. Через канцелярію суду надав заяву про слухання справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи доказів, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності зазначає наступне.

Судом встановлено, що за результатами проведеної Західною ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області зустрічної звірки ТОВ “Люкспак” щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2014 року, відповідачем складно довідку від 30.09.2014 року № 631/20-33-22-03-07/38397285, за висновками якої, зокрема, не підтверджено реальність здійснення ТОВ “Люкспак” господарських операцій з придбання у ТОВ “Профтехноконструкція” робіт (послуг) у травні 2014 року на загальну суму 4 800 264, 00 грн., у т.ч. ПДВ – 800 044, 00 грн., і, як наслідок, не підтверджено реальність здійснення операцій з подальшого постачання таких робіт (послуг) на адресу ТОВ “Ю Бі СІ-СЕРВІС” у травні 2014 року на загальну суму 5 331 140, 46 грн., у т.ч. ПДВ – 888 523, 41 грн.

Результати звірки відповідачем відображено в ІС “Податковий блок”. Не погоджуючись із діями податкового органу, результати яких оформлені відповідною довідкою, та діями щодо внесення змін до електронної бази даних, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2015 року, позов задоволено у повному обсязі.

Визнано неправомірними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, результати яких оформлені довідкою від 30.09.2014р. №631/20-33-22-03-07/38397285 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ “Люкспак” щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2014 року.

Визнано протиправними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по внесенню інформації (змін) до підсистеми "Податковий аудит" АІС "Податковий блок" на підставі довідки про проведення зустрічної звірки у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкспак" від 30.09.2014 року № 631/20-33-22-03-07/38397285.

Зобов'язано Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з підсистеми "Податковий аудит" АІС "Податковий блок" інформацію (зміни), що внесена на підставі довідки про проведення зустрічної звірки у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкспак" від 30.09.2014 року № 631/20-33-22-03-07/38397285.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2015 року апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.01.2017 року (К/800/18419/15) касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2015 року у справі №820/18623/14 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПК надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження: дій службової особи податкового органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки довідкою про результати її проведення є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки, викладені у цій довідці, не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин.

З приводу позовних вимог в частині визнання протиправними дій Західної ОДПІ щодо внесення змін до АС “Податковий блок ” та зобов'язання вчинити дії щодо їх відновлення суд зазначає.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.2).

Таким чином, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. А отже, слід зазначити, суд не має підстав для юридичної оцінки в судовому рішенні висновків податкового органу, викладених у довідці, щодо змісту господарських операцій позивача та його контрагентів.

До аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд України у справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014 року, щодо застосування статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача. Якщо ж права, свободи та інтереси позивача не були порушені, суд повинен відмовити у задоволенні позову і постановити окрему ухвалу, якою звернути увагу суб'єкта владних повноважень на недопустимість відхилення від принципів адміністративної процедури.

Слід також зазначити, що суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Термін “дискреційне повноваження ” означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

          Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.          

          Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду.

          На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкспак" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                                       Полях Н.А.