Постанова

від 12.06.2017 по справі 823/714/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року справа № 823/714/17

16 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю Юрист-ТК про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Юрист-ТК (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 311 580 грн 91 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаній сумі, який виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача, проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Судова кореспонденція надсилалась на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.06.2017, повернулась до суду з відмітками Укрпошти про неможливість вручити її адресату.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Крім того, секретарем судового засідання, здійснювались телефонні дзвінки на номери телефонів, зазначені у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.06.03.2017 як інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою, проте повідомити відповідача про дату, час та місце судового засідання по розгляду даної адміністративної справи не вдалося, про що було складено відповідну довідку про неможливість передачі телефонограми від 30.05.2017.

А тому, з огляду на вимоги статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Юрист-ТК (ідентифікаційний код 40079631) зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридична особа 22.10.2015 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.06.2017.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач має податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 311 580 грн 91 коп.

Так вказаний борг виник на підставі несплати узгоджених сум згідно податкових повідомлень-рішень від 30.09.2016 № 0019581202 та від 09.11.2016 №0014461202.

Податковим повідомлення-рішенням від 30.09.2016 № 0019581202 за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму податку на додану вартість в розмірі 30 750 грн до відповідача застосовано штраф з податку на додану вартість в розмірі 9 075 грн. Вказане порушення вимог ст. ст. 201, 201-1 Податкового кодексу України встановлено за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період - серпень 2016 року.

30.09.2016 головним державним ревізором-інспектором державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість відповідача - податковій декларації з податку на додану вартість від 31.08.2016 № 9156920122 за липень 2016 року, за результатами якої складено акт від 30.09.2016 № 4574/23-01-12-02/40079631.

В ході проведення перевірки було встановлено включення відповідачем до податкового кредиту сум, сплачених згідно з податкових накладних, які відсутні в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено вимоги п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 30.09.2016 № 4574/23-01-12-02/40079631 позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2016 №0014461202, яким було збільшено суму грошового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість в сумі 289 099 грн 75 коп., у тому числі 231 279 грн 80 коп. за основним платежем та 57 819 грн 95 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Доказів оскарження податкових повідомлень рішень від 30.09.2016 № 0019581202 та від 09.11.2016 №0014461202 в адміністративному чи судовому порядку до суду не було надано, відтак визначене позивачем грошове зобов'язання є узгодженим.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня по податку на додану вартість у сумі 13 436 грн 16 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість з урахуванням часткової сплати становить 311 580 грн 91 коп. (9 075 грн. + 289 099 грн 75 коп. + 13 436 грн 16 коп. - 30 грн (сума часткової сплати).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача.

Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України було сформовано боржникові податкову вимогу від 20.12.2016 року №22101-17 та направлено її на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.3 статті 16 Податкового Кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (п.п.36.1, 36.2 ст.36 Податкового Кодексу України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.3.2 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України , не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами п.58.1. Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вимогами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Слід звернути увагу, на те що Податковий кодекс України не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлено та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 20.12.2016 №22101-17.

Суд звертає увагу на те, що податковий борг відповідач добровільно не сплатив, а тому вказана заборгованість підлягає до стягнення в судовому порядку.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3-95-4 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 14, 41, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю Юрист-ТК (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 10, ідентифікаційний код 40079631) на користь бюджету через Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) кошти на суму податкового боргу в розмірі 311 580 (триста одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн 91 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанову складено у повному обсязі 19.06.2017.