Ухвала

від 19.06.2017 по справі 903/483/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"19" червня 2017 р. № 01-39/903/483/17 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЗАХІД СТІМЕКС

до Державного підприємства Шахта №1 Нововолинська

про стягнення 526 285,30грн.

Суддя: Філатова С.Т.

Встановив:

Позивач у позовній заяві від 30.03.2017р. (вхід. №01-47/510/17 від 15.06.2017р.) просить стягнути з Державного підприємства Шахта №1 Нововолинська 526 285,30грн., в т.ч. 247 209,60грн. заборгованості за поставлений товар на підставі чотирьох договорів постачання, 12 484,30грн. в повернення попередньої оплати за неотримане вугілля на підставі договору продажу вугілля, двох договорів про відступлення права вимоги, 29 779,00грн. річних та 249 296,70грн. інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на:

- договір постачання №14 від 04.01.2011р. (на постачання ТзОВ УКРЗАХІД СТІМЕКС (постачальник) ВП Шахтоуправління Нововолинське ДП Волиньвугілля (покупець) товару);

- договір постачання №40 від 01.02.2012р. (на постачання ТзОВ УКРЗАХІД СТІМЕКС (постачальник) ВП Шахтоуправління Нововолинське ДП Волиньвугілля (покупець) товару);

- договір постачання №29 від 01.02.2013р. (на постачання ТзОВ УКРЗАХІД СТІМЕКС (постачальник) ВП Шахтоуправління Нововолинське ДП Волиньвугілля (покупець) товару);

- договір постачання №4/20 від 02.01.2014р. (на постачання ТзОВ УКРЗАХІД СТІМЕКС (постачальник) ВП Шахтоуправління Нововолинське ДП Волиньвугілля (покупець) товару);

- договір продажу вугілля в 2014р. №13 від 08.01.2014р. (на постачання ВП Шахтоуправління Нововолинське ДП Волиньвугілля (продавець) ТзОВ УКРЗАХІД СТІМЕКС (покупець) вугілля);

- договір про відступлення права вимоги №1 від 03.03.2017р. (про передачу ФОП ОСОБА_1 (первісний кредитор) ТзОВ УКРЗАХІД СТІМЕКС (новий кредитор) право вимоги до ДП Шахта №1 Нововолинська (боржник) заборгованості в розмірі 17 298,87грн. згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2017р. (без зазначення правочину, на підставі якого виникла заборгованість);

- договір про відступлення права вимоги №1/1 від 03.03.2017р. (про передачу ПАТ Володимир-Волинський райагропостач (первісний кредитор) ТзОВ УКРЗАХІД СТІМЕКС (новий кредитор) право вимоги до ДП Шахта №1 Нововолинська (боржник) заборгованості в розмірі 2 700,00грн. згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2017р. (без зазначення правочину, на підставі якого виникла заборгованість).

Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Якщо позивач порушив правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 та п. 5 ст. 63 ГПК України).

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Пленум Вищого господарського суду України в частині 3 пункту 3.6 Постанови "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) зауважив, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Предметом вказаного позову є вимоги про стягнення з відповідача 247 209,60грн. заборгованості по оплаті за поставлену продукцію на підставі чотирьох договорів постачання та одночасно - вимоги про повернення 12 482,30грн. попередньої оплати за неотримане вугілля, сплаченої позивачем на підставі договору продажу вугілля, стягнення 17 298,87грн. та 2 700,00грн. кредиторської заборгованості по договорах про відступлення права вимоги.

При цьому, у договорах про відступлення права вимоги не зазначено правочини, на підставі якого виникла заборгованість, що унеможливлює дослідження первинних бухгалтерських документів.

Тобто, позивач об'єднав вимоги про стягнення заборгованості за поставлене вугілля (грошове зобов'язання) з вимогою про повернення попередньої оплати за неотримане вугілля, що не є грошовим зобов'язанням (постанови Верховного Суду України від 15.10.2013р. №3-30гс13, від 16.09.2014р. №3-90гс14).

Позивач в одній позовній заяві об'єднав окремі, самостійні договори - договори продажу, постачання, відступлення права вимоги, укладені у різний час, що породжують різні взаємні права та обов'язки, регулюються різними нормами законодавства, і по кожному договору суд повинен дослідити та дати правову оцінку всім істотним умовам.

При цьому умови договорів по оплаті істотно різняться, зокрема, згідно п. 6.1 договору постачання №14 від 04.01.2011р. розрахунок між постачальником і покупцем проводиться виставленням та оплатою рахунку, при цьому позивачем не зазначено і не долучено доказів в підтвердження виставлення рахунків.

Відповідно до п. 3.2 договорів постачання №20 від 04.01.2012р., №40 від 01.02.2012р., №29 від 01.02.2013р., №4/20 від 02.01.2014р. покупець за поставлений товар здійснює оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14-ти днів з моменту отримання узгодженої партії товару.

Позовні вимоги, які ґрунтуються на різних підставах, не можуть вважатися однорідними і об'єднання їх в одній позовній заяві перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.

За обставин, коли по кожному окремому договору суд повинен дослідити та дати правову оцінку щодо прав та обов'язків сторін за їх умовами, господарський суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання вимог і спільний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що суттєво утруднить вирішення спору у строк, імперативно визначений статтею 69 ГПК України.

Крім цього, згідно п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позивач, звертаючись з позовом про стягнення з Державного підприємства Шахта №1 Нововолинська 247 209,60грн. заборгованості, 29 779,00грн. річних та 249 296,70грн. річних, не додає обґрунтованого розрахунку суми боргу, річних, інфляції по кожному договору із зазначенням періоду виникнення боргу, розпорядчих (накладних) та платіжних документів, докази (первинні бухгалтерські - накладні, платіжні доручення) в підтвердження боргу.

Відповідно до п.п. 3, 5 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; порушено правила поєднання вимог або об'єднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Повторне звернення з позовною заявою до господарського суду згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України можливе після усунення допущених порушень.

Керуючись п.п 3, 5 ст.63, ст. 87 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

Позовну заяву від 30.03.2017р. (вхід. №01-47/510/17 від 15.06.2017р.) з матеріалами на 128 аркушах, в т.ч. оригінал платіжного доручення №416 від 14.06.2017р. на суму 7 894,29грн., повернути Товариству з обмеженою відповідальністю УКРЗАХІД СТІМЕКС без розгляду.

Суддя С.Т. Філатова