Рішення

від 24.05.2017 по справі 910/5874/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2017Справа №910/5874/17

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомУправління поліції охорони в м. Києві, м. Київ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Хокос", м. Київ про стягнення 4081,92 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Мірошніченко О.М. (довіреність №726/43/29/5/01-2017 від 20.03.2017р.); від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління поліції охорони в м. Києві (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокос" (надалі - ТОВ "Хокос", відповідач) про стягнення 4000,00 грн. заборгованості за договором на надання послуг з охорони майна №150-Доб/2014/К від 01.06.2014р. та 81,92 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору №150-Доб/2014/К від 01.06.2014р. не виконав взяті на себе зобов'язання із повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 4000,00 грн.

Ухвалою від 12.04.2017р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва порушено провадження у справі №910/5874/17 та призначено розгляд справи на 24.05.2017р.

22.05.2017р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду від позивача надійшли документи для залучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.05.2017р. представник позивача, подав заяву про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення 4000,00 грн. основного боргу.

Відповідно до даної заяви позивач, у зв'язку із сплатою відповідачем основного боргу в розмірі 4000,00 грн. на підставі пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України просить суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу та стягнути з відповідача на свою користь 81,92 грн. - пені та 1600,00 грн. - судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з урахуванням поданої заяви.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог відповідачем не надав.

Відповідно до відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, відповідач отримав ухвалу про призначення розгляду справи 14.04.2017р., що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0103038079623, тобто мав достатній час для підготовки мотивованого відзиву на позовну заяву.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини щодо розумності строку розгляду справи та враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному і повному з'ясуванню фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/5874/17.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

01.06.2014р. між ТОВ "Хокос" (надалі - замовник) та Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві (надалі - виконавець) укладено договір №150-Доб/2014/К, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. За цим договором виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Відповідно до п. 2.2 договору, періодом охорони майна на об'єкті вважається час з моменту прийняття виконавцем сигналізації, якою обладнаний об'єкт, під спостереження до зняття її з-під спостереження замовником у відповідності до інструкції з користування сигналізацією (додаток №3 до договору).

Згідно п. 3.1 договору розрахунок вартості послуг виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 2 до договору). Вартість послуг визначається у Розрахунку (додаток 1 до договору).

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в Розрахунку, на рахунок виконавця.

За умовами п. 3.5 договору, до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники Акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного Акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 3.5 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем у повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами.

Відповідно до п. 6.2.1 договору за кожний день прострочення оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Згідно п. 9.1, п. 9.2 договору, даний договір набирає чинності з 01 червня 2014 року та є чинним протягом трьох місяців. Договір вважається поновленим на строк, встановлений п. 9.1 даного договору, якщо жодна із сторін не менше ніж за 15-ть днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення договору не обмежується.

У додатку 1 договору (Дислокація-Розрахунок) сторони погодили, що виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати охорону майна на двох об'єктах замовника, а саме: за адресою - проспект В. Маяковського, 38/10, кв. 286 та за адресою - проспект Перемоги, 2, кв. 74, 75. Вартість послуг охорони за місяць по одному об'єкту - 800,00 грн., а всього 1600,00 грн.

Судом встановлено, що 01.12.2015р. між ТОВ "Хокос", Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві та Управлінням поліції охорони в м. Києві укладено додаткову угоду про заміну сторони в договорі №150-Доб/2014/К від 01.06.2014р., за умовами якої, починаючи з 01 грудня 2015 року права та обов'язки за договором від 01.06.2014р. №150-Доб/2014/К переходять від Управління державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві до Управління поліції охорони в м. Києві. Оплата послуг за договором здійснюється замовником з 01 грудня 2015р. на рахунок Управління поліції охорони в м. Києві (п. 2 додаткової угоди до договору). Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору і набуває чинності з 01 грудня 2015р. (п. 3 додаткової угоди до договору).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Управління поліції охорони в м. Києві свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. Між позивачем та відповідачем підписано наступні акти здачі-прийняття робіт:

- Акт №ШВТ-022855 за грудень 2016р. на суму 1600,00 грн.;

- Акт № ШВТ-001672 за січень 2017р. на суму 1600,00 грн.;

- Акт №ШВТ-002757 за лютий 2017р. на суму 800,00 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали оглянуто у судовому засіданні).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що він належним чином виконав свої зобов'язання за цим договором, проте відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасного здійснення оплати за надані послуги в повному обсязі за грудень 2016 року - лютий 2017 року. Таким чином, заборгованість ТОВ "Хокос" перед Управлінням поліції охорони в м. Києві становить 4000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, листом №485/43/29/5/03-2016 від 20.02.2017р. позивач направив на адресу відповідача по два примірники Акта прийому - здачі виконаних послуг за грудень 2016 року - лютий 2017 року на суму 4000,00 грн., зазначений лист отримано відповідачем 22.02.2017р., про, що свідчить відмітка рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи (24.05.2017р.) відповідачем, як замовником зазначені акти підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень за грудень 2016 року - лютий 2017 року на суму 4000,00 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в Розрахунку, на рахунок виконавця.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п. 3.2 договору та вимог ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був оплатити надані послуги за грудень 2016 року на суму 1600,00 грн. в строк до 20.12.2016р.; за січень 2017 року на суму 1600,00 грн. в строк до 20.01.2017р.; за лютий 2017 року на суму 800,00 грн. у строк до 20.02.2017р.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором від 01.06.2014р. зобов'язання не виконав, станом на день звернення до суду з даним позовом (10.04.2017р.) не оплатив надані послуги у розмірі 4000,00 грн.

Разом з тим, господарським судом міста Києва встановлено, що ТОВ "Хокос" 27.04.2017р. сплатило позивачеві суму заборгованості у розмірі 4000,00 грн., тобто після подання останнім позовної заяви до господарського суду міста Києва (10.04.2017р.).

Відповідно до пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 1 частини першоїстатті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи викладене, господарський суд міста Києва вважає за можливе припинити провадження у справі №910/5874/17 в частині стягнення основного боргу у розмірі 4000,00 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 81,92 грн. Розглядаючи ці вимоги суд виходить з наступного.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів на рахунок виконавця послуг не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив.

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 6.2.1 договору сторонами погоджено, що за кожний день прострочення оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

У п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом визнано його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому за порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати наданих послуг, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені в розмірі 81,92 грн.

Згідно з частиною другою статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Беручи до уваги те, що позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права внаслідок несплати відповідачем суми заборгованості в досудовому порядку, тобто внаслідок неправильних дій ТОВ "Хокос", що призвело до судового розгляду справи №910/5874/17, господарський суд міста Києва вважає за доцільне витрати Управлінням поліції охорони в м. Києві зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Керуючись статтею 49, пунктом 1 1 частини першої статті 80, статтею 75, ст.ст. 78, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління поліції охорони в м. Києві задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі №910/5874/17 в частині стягнення 4000,00 грн. - основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокос" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 2, офіс 75, ідентифікаційний код 38995781) на користь Управління поліції охорони в м. Києві (04050, м. Київ, вулиця Студенстька, будинок 9, ідентифікаційний код 40109147) пеню у розмірі 81 (вісімдесят одну) грн. 92 коп., 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

У судовому засіданні 24.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 29.05.2017 року.

Суддя В.В. Князьков