Рішення

від 12.06.2017 по справі 914/959/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017р. Справа № 914/959/17

За позовом: Приватного підприємства Центробуд , м. Львів

до відповідача: Державного підприємства Науково-дослідний інститут приймальних електронно-променевих трубок ЕРОТРОН , м. Львів

про стягнення 54 623 грн. 90 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність б/н від 10.05.2017 р.);

від відповідача: ОСОБА_2, в.о. директора

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства Центробуд , м. Львів до Державного підприємства Науково-дослідний інститут приймальних електронно-променевих трубок ЕРОТРОН , м. Львів про стягнення 54 623 грн. 90 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.05.2017 р. призначив розгляд справи на 12.06.2015 р.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договори про відшкодування послуг постачальних організацій та експлуатаційних витрат, згідно з якими відповідач зобов'язувався відшкодовувати позивачу витрати за послуги постачальних організацій (Львівводоканал, Львівобленерго) та витрати за експлуатаційне обслуговування приміщень. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати не виконав, внаслідок чого борг становить 33 921 грн. 02 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості відповідачу нараховано штрафну неустойку в сумі 16 960 грн. 51 коп., 3% річних в сумі 654 грн. 18 коп., інфляційні в сумі 3 088 грн. 19 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 54 623 грн. 90 коп. заборгованості, а також судові витрати.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

16 листопада 2015 р. між Приватним підприємством Центробуд (сторона-1) та Державним підприємством Науково-дослідний інститут приймальних електронно-променевих трубок ЕРОТРОН (сторона-2) було укладено договір №В-7/015 про відшкодування послуг постачальних організацій та експлуатаційних витрат.

За цим договором сторона-2 (позивач) відшкодовує стороні-1 (позивачу) витрати за послуги постачальних організацій (Львівводоканал (у випадку безпосереднього споживання води в об'єкті суборенди), Львівобленерго, ін) та витрати за експлуатаційне обслуговування приміщень, які є об'єктом суборенди згідно умов укладеного договору суборенди нерухомого майна №7/015, що знаходиться в будівлі корпусу №28, яка розташована за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1.

Факт надання послуг по договору №В-7/015 від 16.11.2015 р. підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг за період з листопада 2015 року по грудень 2015 року на загальну суму 2 320 грн. 85 коп., підписаними без зауважень уповноваженими особами та скріпленими печатками сторін.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору №В-7/015 від 16.11.2015 р. сторона-2 сплачує плату за відшкодування послуг постачальних організацій протягом двох банківських днів з дати отримання рахунку.

Незважаючи на факт належного надання послуг по договору №В-7/015 від 16.11.2015 р., відповідач оплату не здійснив. Таким чином, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача згідно договору №В-7/015 від 16.11.2015 р. становить 2 320 грн. 85 коп.

1 січня 2016 р. між Приватним підприємством Центробуд (сторона-1) та Державним підприємством Науково-дослідний інститут приймальних електронно-променевих трубок ЕРОТРОН (сторона-2) було укладено договір №В-1/016 про відшкодування послуг постачальних організацій та експлуатаційних витрат.

1 квітня 2016 р. сторони внесли зміни до договору №В-1/016 від 01.01.2016 р. шляхом викладення договору в новій редакції.

За цим договором сторона-2 (позивач) відшкодовує стороні-1 (позивачу) витрати за послуги постачальних організацій (Львівводоканал (у випадку безпосереднього споживання води в об'єкті суборенди), Львівобленерго, ін) та витрати за експлуатаційне обслуговування приміщень, які є об'єктом суборенди згідно умов укладеного договору №1/016 суборенди нерухомого майна від 01.01.2016 р., що знаходиться в будівлі корпусу №28, яка розташована за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1.

Факт надання послуг по договору №В-1/016 від 01.01.2016 р. підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг за період з січня 2016 року по квітень 2017 року на загальну суму 31 600 грн. 17 коп., підписаними без зауважень уповноваженими особами та скріпленими печатками сторін.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору №В-1/016 від 01.01.2016 р. сторона-2 сплачує плату за відшкодування послуг постачальних організацій протягом двох банківських днів з дати отримання рахунку.

Незважаючи на факт належного надання послуг по договору №В-1/016 від 01.01.2016 р., відповідач оплату не здійснив. Таким чином, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача згідно договору №В-1/016 від 01.01.2016 р. становить 31 600 грн. 17 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. (ч.1 ст.6 ЦК України).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.2. договорів, у випадку прострочення оплати за цим договором сторона-2 в залежності від строку прострочення, сплачує стороні-1 штрафну неустойку в розмірі:

- за прострочення від п'яти до десяти банківських днів від встановленого строку - 20% від суми заборгованості по оплаті за відшкодування послуг постачальних організацій;

- за прострочення більше десяти банківських днів від встановленого строку - 30% від суми заборгованості по оплаті за відшкодування послуг постачальних організацій; при чому штраф передбачений даними підпунктами застосовується без використання принципу поглинання меншого штрафу більшим.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано штрафну неустойку в розмірі 16 960 грн. 51 коп., а також 3% річних в розмірі 654 грн. 18 коп. та інфляційні в розмірі 3 088 грн. 19 коп.

Статтею 4 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення складає 33 921 грн. 02 коп. основного боргу, 16 960 грн. 51 коп. штрафної неустойки, 654 грн. 18 коп. 3% річних, 3 088 грн. 19 коп. інфляційних нарахувань.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 6, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний інститут приймальних електронно-променевих трубок ЕРОТРОН , м. Львів, вул. Антоновича, 90 (ідентифікаційний код 14314601) на користь Приватного підприємства Центробуд , м. Львів, вул. Навроцького, 25 (ідентифікаційний код 34167054) 33 921 грн. 02 коп. основного боргу, 16 960 грн. 51 коп. штрафної неустойки, 654 грн. 18 коп. 3% річних, 3 088 грн. 19 коп. інфляційних нарахувань, 1 600 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 12.06.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 19.06.2017 р.

Суддя Мазовіта А.Б.