Рішення

від 13.06.2017 по справі 916/101/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2017 р.Справа № 916/101/17

за позовом публічного акціонерного товариства „Платинум Банк»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» в особі директора ОСОБА_1

про стягнення 3 517 539,08грн.

Головуючий суддя Н.Д. Петренко

Суддя О.Ю. Оборотова

Суддя О.В. Цісельський

при секретарі Воровіній Т.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою.

від відповідача: не з'явився, про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою.

СУТЬ СПОРУ: позивач, публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фрахтлайн» про стягнення заборгованості в розмірі 3 517 539,08 коп., яка складається з основного боргу 1 894 000грн, заборгованості за відсотками в сумі 899 898,26грн. та пені в розмірі 723 640,82грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2017р. було порушено провадження по справі №916/101/17 із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2017р. справу №916/101/17 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.03.2017р. визначено склад колегії суддів для колегіального розгляду справи № 916/101/17 у складі: головуючий суддя Н.Д. Петренко, суддя О.В. Цісельський, суддя Г.І. Гуляк, які своєю ухвалою від 07.03.2017р. прийняли відповідну справу до свого провадження.

19.04.2017р. до суду від позивача надійшло клопотання вх. ГСОО №2-2202/17 про витребування у доказів, яке судом задоволено та 10.05.2017р. винесено ухвалу в порядку ст. 38 ГПК України.

Крім того, 19.04.2017р. до суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору публічне акціонерне товариство „Фінбанк» .

В задоволені відповідного клопотання судом було відмовлено з огляду на положення ст. 27 ГПК України, згідно якого треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступати у справу у разі якщо рішення господарського суду Одеської області може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. В той же час, рішення суду по дійсній справі жодним чином на права та публічного акціонерного товариства „Фінбанк» щодо сторін по справі на вплине.

19.04.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог (вх. ГСОО №2-2204/17), згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 2 917 067,04 коп., яка складається з основного боргу 1 894 000грн, заборгованості за відсотками в сумі 899 898,26грн. та пені в розмірі 123 168,78грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог публічного акціонерного товариства „Платинум Банк» , згідно з вказаною заявою є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Ухвалою суду від 10.05.2017р. строк розгляду справи був продовженим на п'ятнадцять днів, в поряд ст. 69 ГПК України.

У зв'язку із перебуванням судді Гуляк Г.І. з 17.05.2016р. на лікарняному, розпорядженням керівника апарату від 22.05.2017р. №555 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №916/101/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Петренко Н.Д., суддя Оборотова О.Ю., суддя Цісельський О.В., які своєю ухвалою від 23.05.2017р. прийняли відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14 серпня 2007 року №01-8/675 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Згідно роз'яснень, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009 року відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

Оскільки належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання о справі відповідач в судове засідання не з'явився, про причини свого не з'явлення суд не повідомив, правом на відзив на позов не скористався, праву розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Зборами учасників товариства обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» , які оформлені протоколом №1 від 19.12.2012р. вирішено звернутись до публічного акціонерного підприємства „Фінбанк» щодо отримання невідновлювальної кредитної лінії для фінансування поточних потреб у розмірі 2 594 000грн., в зв'язку з чим відповідач направив на адресу позивача відповідний лист вих. №1912 від 19.12.2012р.

25.12.2012р. між публічним акціонерним підприємством „Фінбанк» (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» (Позичальник) був укладений кредитний договір №141/12/12 (далі - договір), згідно умов якого, кредитор на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлену кредитну лінію (кредит) у сумі 2 594 000грн. (ліміт кредитування) зі строком користування кредитними коштами (кредитною лінією) до 24.12.2013р. із сплатою 26,0 (двадцять шість) відсотків річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку факт/факт) від фактичної суми заборгованості по кредитую. Під терміном „невідновлювальна кредитна лінія» розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів і досягненні ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом на протязі дії договору. (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кінцевий термін повернення кредиту позичальником 24.12.2013р.

Кредитор надає позичальнику кредит н умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п.3.1 договору).

Відповідно п.3.2 договору, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється кредитором позичальнику у валюті кредиту щомісяця застосовуючи при цьому метод факт/факт, відповідно що вимог чинного законодавства України:

- в останній робочій день першого місяця користування кредитом за період з дня надання кредиту по передостанній робочий день першого місяця користування кредитом на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом;

- починаючи з другого місяця користування кредитом, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за фактичну календарну кількість днів користування кредитом (з останнього робочого дня минулого місяця по передостанній робочий день поточного місяця) на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом.

При достроковому погашенні кредиту, відсотки нараховуються за період з дня останнього нарахування відсотків попереднього місяця до дня, що передує дню погашення кредиту.

Пунктом 3.3 передбачено, що сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості за цим договором: в першу чергу погашається заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом; в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість); в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою, ц випадку її нарахування кредитором, та інша безспірна заборгованість за цим договором.

Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах передбачених цим договором (п.6.1 договору). Сплачувати відсотки за користування кредитом у валюті кредиту не пізніше 5-го числа (включно) кожного місяця, наступного за місяцем надання кредиту, та в день, встановлений для повернення основної суми боргу, а у випадку повного дострокового погашення кредиту - в день погашення основної суми кредиту та фактичної суми заборгованості за кредитом безготівковим шляхом на рахунок в ПАТ „Фінбанк» . При цьому, якщо термін повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку терміном повернення кредиту вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту (додаток №1 до договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня користування кредитними коштами, зазначеного в п.1.2 договору (п.6.2 договору).

Відповідно п.8.1 договору, постачальник має право порушувати перед кредитором питання про перенесення строків платежів за цим договором (строків повернення кредиту, сплату відсотків) у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин, пов'язаних з веденням господарської діяльності. Достроково повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитом (п.8.2 договору).

Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитом, штрафів та пені) (п.9.1 договору).

Пунктом 10.2 договору, передбачено, що за порушення строків повернення кредиту (в тому числі частково), сплати нарахованих відсотків, інших платежів, що передбачені цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення в видачі кредиту.

Зборами учасників товариства обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» , які оформлені протоколом №2 від 28.01.2013р. вирішено звернутись до публічного акціонерного підприємства „Фінбанк» щодо збільшення ліміту для фінансування поточної діяльності відповідно до кредитного договору №141/12/12 від 25.12.2012р. на 250 000грн. до 2 844 000грн., в зв'язку з чим відповідач направив на адресу публічного акціонерного підприємства „Фінбанк» відповідний лист вих. №2801 від 28.01.2013р.

28.01.2013р. між публічним акціонерним підприємством „Фінбанк» (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» (Позичальник) була укладена додаткова угода №1, за умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни до п.1.1 договору та викласти його в наступній редакції - „Кредитор на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлену кредитну лінію (кредит) у сумі 2 844 000грн. (ліміт кредитування) зі строком користування кредитними коштами (кредитною лінією) до 24.12.2013р. із сплатою 26,0 (двадцять шість) відсотків річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку факт/факт) від фактичної суми заборгованості по кредитую» .

Зборами учасників товариства обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» , які оформлені протоколом №3 від 29.04.2013р. вирішено звернутись до публічного акціонерного підприємства „Фінбанк» щодо збільшення ліміту для фінансування поточної діяльності відповідно до кредитного договору №141/12/12 від 25.12.2012р. на 90 000грн. до 2 934 000грн., в зв'язку з чим відповідач направив на адресу публічного акціонерного підприємства „Фінбанк» відповідний лист вих. №2904 від 29.04.2013р.

07.05.2013р. між публічним акціонерним підприємством „Фінбанк» (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» (Позичальник) була укладена додаткова угода №2, за умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни до п.1.1 договору та викласти його в наступній редакції - „Кредитор на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлену кредитну лінію (кредит) у сумі 2 934 000грн. (ліміт кредитування) зі строком користування кредитними коштами (кредитною лінією) до 24.12.2013р. із сплатою 26,0 (двадцять шість) відсотків річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку факт/факт) від фактичної суми заборгованості по кредитую» .

Зборами учасників товариства обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» , які оформлені протоколом №4 від 17.09.2013р. вирішено звернутись до публічного акціонерного підприємства „Фінбанк» щодо зміни графіка зменшення ліміту кредитування діючої невідновлювальної кредитної лінії відкритої для фінансування поточної діяльності відповідно до кредитного договору №141/12/12 від 25.12.2012р., в зв'язку з чим відповідач направив на адресу публічного акціонерного підприємства „Фінбанк» відповідний лист вих. №1709 від 17.09.2013р.

30.09.2013р. між публічним акціонерним підприємством „Фінбанк» (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» (Позичальник) була укладена додаткова угода №3, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти змінений графік зменшення ліміту кредитування вказаний в додатку №1 до договору.

Зборами учасників товариства обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» , які оформлені протоколом №4 від 28.10.2013р. вирішено звернутись до публічного акціонерного підприємства „Фінбанк» щодо зміни графіка зменшення ліміту кредитування діючої невідновлювальної кредитної лінії відкритої для фінансування поточної діяльності відповідно до кредитного договору №141/12/12 від 25.12.2012р., в зв'язку з чим відповідач направив на адресу публічного акціонерного підприємства „Фінбанк» відповідний лист вих. №2910 від 29.10.2013р.

29.10.2013р. між публічним акціонерним підприємством „Фінбанк» (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» (Позичальник) була укладена додаткова угода №4, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти змінений графік зменшення ліміту кредитування вказаний в додатку №1 до договору.

Зборами учасників товариства обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» , які оформлені протоколом №5 від 06.12.2013р. вирішено звернутись до публічного акціонерного підприємства „Фінбанк» щодо збільшення суми невідновлювальної кредитної лінії на 250 000грн, продовження строку дії невідновлювальної кредитної лінії на 36 місяців; зміни графіка зменшення ліміту кредитування діючої невідновлювальної кредитної лінії відкритої для фінансування поточної діяльності відповідно до кредитного договору №141/12/12 від 25.12.2012р., в зв'язку з чим відповідач направив на адресу публічного акціонерного підприємства „Фінбанк» відповідний лист вих. №0913 від 09.12.2013р.

09.12.2013р. між публічним акціонерним підприємством „Фінбанк» (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» (Позичальник) була укладена додаткова угода №5, за умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни до п.1.1 договору та викласти його в наступній редакції - „Кредитор на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлену кредитну лінію (кредит) у сумі 3 184 000грн. (ліміт кредитування) зі строком користування кредитними коштами (кредитною лінією) до 24.12.2016р. із сплатою 26,0 (двадцять шість) відсотків річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку факт/факт) від фактичної суми заборгованості по кредитую» ; внести зміни до п. 1.2 договору та викласти його у наступні редакції - „кінцевий термін повернення кредиту позичальником 24.12.2016р. а також дійшли згоди викласти змінений графік зменшення ліміту кредитування вказаний в додатку №1 до договору.

19.12.2013р. відповідач направив на адресу публічного акціонерного підприємства „Фінбанк» лист вих. №1913, щодо зміни графіка зменшення ліміту кредитування діючої невідновлювальної кредитної лінії відкритої для фінансування поточної діяльності відповідно до кредитного договору №141/12/12 від 25.12.2012р.

20.12.2013р. між публічним акціонерним підприємством „Фінбанк» (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» (Позичальник) була укладена додаткова угода №6, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти змінений графік зменшення ліміту кредитування вказаний в додатку №1 до договору.

08.04.2015р. між публічного акціонерного товариства „Платинум Банк» (Заставодержатель) та публічним акціонерним підприємством „Фінбанк» (Заставодавець) був укладений договір застави майнових прав (далі - договір застави), за умовами якого, предметом застави за цим договором є мінові права за кредитними договорами, що укладені Заставодавцем і юридичними та фізичними особами, перелік яких наведений у Додатку №1, №2 та №3 до договору, що є невід'ємними частинами. Станом на 08.04.2015р. загальна заборгованість за кредитним договором становить 6 644 470,57грн. Зобов'язання, що випливають з уколених кредитних договорів, забезпечуються: договорами поруки, перелік яких наведений у додатку №4 до цього договору, що є його невід'ємною частиною; договорами застави, перелік яких наведений у додаток №5 до цього договору, що є його невід'ємною частиною; іпотечними договорами, перелік яких наведений у додатку №6 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.1 договору).

09.04.2015р. між публічним акціонерним товариством „Платинум Банк» (Новий кредитор) та публічним акціонерним товариством „Фінбанк» (Первісний кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги №20150409-г, за умовами якого сторони вирішили питання про звернення стягнення за договором застави майнових прав, що укладений між сторонами 08.04.2015р., на предмет застави шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється шляхом набуття новим кредитором права вимоги за договором, що є предметом застави відповідно до договору застави (п.2.1 договору відступлення).

Для позасудового врегулювання Первісний кредитор відступає належне йому право вимоги за договором, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору за договорами у рахунок погашення боргу, що зазначений у п. 2.4 цього договору (п. 2.2 договір відступлення).

Пунктом 2.3 договору відступлення передбачено, що з цього договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора щодо права вимоги по усім зобов'язанням, що виникли з договорів що визначені в п. 1.2 цього договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього договору.

З дати укладання цього договору до нового кредитора переходить всі права вимоги первісного кредитора за договорами в обсязі та на умовах, що існували на момент цих прав, у зв'язку з чим новий кредитор набуває права вимоги від відповідних боржників своєчасного та належного виконання зобов'язань за договорами, в тому числі, погашення суми кредитів, сплати процентів (відсотків) за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій, інших платежів за договорами, в тому числі, і прострочення платежів за ними, а також права та обов'язки первісного кредитора, що виникли на будь-яких стадіях судового та виконавчого провадження (п.4.1 договору відступлення).

Пунктом 5.1.2 договору відступлення передбачено, що новий первісний кредитор зобов'язаний в строк до 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання договору підписати та скріпити печаткою для кожного з боржників повідомлення (листи) про відступлення права вимоги до нового кредитора.

Як вказує позивач, публічне акціонерне підприємства „Фінбанк» свої зобов'язання за кредитним договором визначених п.5.1 виконало в повному обсязі, що підтверджується заявою ТОВ „Фрахтлайн» №25/1 від 25.12.2012р. про перерахування на рахунок 2600530111311 кредитних коштів в розмірі 2 594 000грн., розпорядженням ОСБО ПАТ „Фінбанк» від 25.12.2012р. про перерахування на рахунок 2600530111311 кредитних коштів в розмірі 2 594 000грн., заявою ТОВ „Фрахтлайн» №2801/2 від 28.01.2013р. про перерахування на рахунок 2600530111311 кредитних коштів в розмірі 250 000грн., розпорядженням ОСБО ПАТ „Фінбанк» від 29.01.2012р. про перерахування на рахунок 2600530111311 кредитних коштів в розмірі 250 000грн., заявою ТОВ „Фрахтлайн» №0705/2 від 07.05.2013р. про перерахування на рахунок 2600530111311 кредитних коштів в розмірі 90 000грн., розпорядженням ОСБО ПАТ „Фінбанк» від 07.05.2013р. про перерахування на рахунок 2600530111311 кредитних коштів в розмірі 90 000грн., розпорядженням ОСБО ПАТ „Фінбанк» від 09.12.2013р. про перерахування на рахунок 2600530111311 кредитних коштів в розмірі 250 000грн.

17.08.2015р. за вих. №81/1337 направив на адресу відповідача повідомлення, згідно якого повідомив останнього про отримання Новим кредитором права вимоги за зобов'язаннями відповідача, а також нові реквізити на які необхідно здійснити погашення кредиту.

Проте, відповідач не виконав належним чином зобов'язань покладених на нього згідно умов кредитного договору, чим порушив передбачені строки сплати заборгованості вже Новому кредитору.

Позивач вказує, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору та додаткових угод до нього, на адресу останнього направив дві вимоги з проханням здійснити погашення заборгованості за кредитом, а саме: вимога від 09.02.2016р. за вих. №70-07-01/1621, та вимога від 12.01.2016р. за вих. №60-04-01/277 які відповідачем отриманні 10.02.2016р. та 22.01.2016р. відповідно.

Пунктом 7.10 договору, кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитором та примусово стягувати таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов вказаних в п.п. 3.4.1, 3.4.2, 3.4.3 договору.

За посиланнями позивача, всього заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №141/12/12від 25.12.12р. станом на 28.12.2016р. , з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог склала 2 917 067,04 коп., з якої основний борг за кредитним договором - 1 894 000грн, заборгованість за відсотками - 899 898,26грн. та пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 29.12.2015р. по 28.12.2016р. - 123 168,78грн.

З врахуванням вищенаведених обставин позивач був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, при цьому в обґрунтування позивних вимог посилається на положення ст.ст. 512, 514, 526, 530, 611, 624, 629, 1049, 1050 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, керуючись наступним:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 цієї статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу вимог ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Водночас, ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2012р. між публічним акціонерним підприємством „Фінбанк» (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» (Позичальник) був укладений кредитний договір №141/12/12 (далі - договір), згідно умов якого, кредитор на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлену кредитну лінію (кредит) у сумі 2 594 000грн. (ліміт кредитування) зі строком користування кредитними коштами (кредитною лінією) до 24.12.2013р. із сплатою 26,0 (двадцять шість) відсотків річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку факт/факт) від фактичної суми заборгованості по кредитую.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кінцевий термін повернення кредиту позичальником 24.12.2013р.

Кредитор надає позичальнику кредит н умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п.3.1 договору).

Відповідно п.3.2 договору, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється кредитором позичальнику у валюті кредиту щомісяця застосовуючи при цьому метод факт/факт, відповідно що вимог чинного законодавства України:

- в останній робочій день першого місяця користування кредитом за період з дня надання кредиту по передостанній робочий день першого місяця користування кредитом на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом;

- починаючи з другого місяця користування кредитом, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за фактичну календарну кількість днів користування кредитом (з останнього робочого дня минулого місяця по передостанній робочий день поточного місяця) на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом.

При достроковому погашенні кредиту, відсотки нараховуються за період з дня останнього нарахування відсотків попереднього місяця до дня, що передує дню погашення кредиту.

Неодноразово між Банком та Позичальником укладались Додаткові угоди до Кредитного договору №141/12/12 від 25.12.2012р. якими змінювались умови пункту 1.1 договору. Так, відповідно до останньої Додаткової угоди №5 сторони дійшли згоди внести зміни до п.1.1 договору та викласти його в наступній редакції - „Кредитор на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлену кредитну лінію (кредит) у сумі 3 184 000грн. (ліміт кредитування) зі строком користування кредитними коштами (кредитною лінією) до 24.12.2016р. із сплатою 26,0 (двадцять шість) відсотків річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку факт/факт) від фактичної суми заборгованості по кредитую» ; внести зміни до п. 1.2 договору та викласти його у наступні редакції - „кінцевий термін повернення кредиту позичальником 24.12.2016р. а також дійшли згоди викласти змінений графік зменшення ліміту кредитування вказаний в додатку №1 до договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що публічне акціонерне підприємство „Фінбанк» належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором, а саме: надав відповідачу кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором, а відповідач, в свою чергу, не повернув позивачу кредит у встановлений договором строк. Сума заборгованості по кредиту становить - 1 894 000грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками становить - 899 898,26грн.

В подальшому як встановлено судом, 08.04.2015р. між публічного акціонерного товариства „Платинум Банк» (Заставодержатель) та публічним акціонерним підприємством „Фінбанк» (Заставодавець) був укладений договір застави майнових прав (далі - договір застави), за умовами якого, предметом застави за цим договором є мінові права за кредитними договорами, що укладені Заставодавцем і юридичними та фізичними особами, перелік яких наведений у Додатку №1, №2 та №3 до договору, що є невід'ємними частинами. Станом на 08.04.2015р. загальна заборгованість за кредитним договором становить 6 644 470,57грн. Зобов'язання, що випливають з уколених кредитних договорів, забезпечуються: договорами поруки, перелік яких наведений у додатку №4 до цього договору, що є його невід'ємною частиною; договорами застави, перелік яких наведений у додаток №5 до цього договору, що є його невід'ємною частиною; іпотечними договорами, перелік яких наведений у додатку №6 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.1 договору).

09.04.2015р. між публічним акціонерним товариством „Платинум Банк» (Новий кредитор) та публічним акціонерним товариством „Фінбанк» (Первісний кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги №20150409-г, за умовами якого сторони вирішили питання про звернення стягнення за договором застави майнових прав, що укладений між сторонами 08.04.2015р., на предмет застави шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється шляхом набуття новим кредитором права вимоги за договором, що є предметом застави відповідно до договору застави (п.2.1 договору відступлення).

Пунктом 1 ч.1. ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

На підставі чого можливо зробити висновок, що у позивач публічного акціонерного товариством „Платинум Банк» на підставі діючого законодавства правомірно виникло право вимоги виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договору №141/12/12 від 25.12.2012р.

Отже, враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основний борг за кредитним договором в розмірі 1 894 000грн, та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 899 898,26грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов'язань, що зумовило позивача нарахування пені в сумі 123 168,78грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.2 договору, передбачено, що за порушення строків повернення кредиту (в тому числі частково), сплати нарахованих відсотків, інших платежів, що передбачені цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення в видачі кредиту.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Платинум Банк» в частині стягнення з відповідача пені в сумі 123 168,78грн. за несвоєчасне погашення кредиту підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фрахтлайн» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 111, код ЄДРПОУ 33865394) на користь публічного акціонерного товариства „Платинум Банк» (03680, м. Київ, вул. Амосова, буд. 12, код ЄДРПОУ 33308489) основний борг за кредитним договором №141/12/12 від 25.12.2012р. в сумі 1 894 000 (один мільйон вісімсот дев'яносто чотири тисячі)грн., заборгованості за відсотками в сумі 899 898 (вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім)грн. 26коп., пені в розмірі 123 168 (сто двадцять три тисячі сто шістдесят вісім)грн. 78коп. та витрати на оплату судового збору у сумі 52 763 (п'ятдесят дві тисячі сімсот шістдесят три) грн. 09 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 червня 2017 р.

Головуючий Н.Д. Петренко

Суддя О.Ю. Оборотова

Суддя О.В. Цісельський