Рішення

від 13.06.2017 по справі 331/2819/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2/331/914/2017

331/2819/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.

при секретарі - Постарнак М.М.,

за участю представників

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина , -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина .

В обґрунтування позову зазначено, що з 27 серпня 2010 року вона знаходиться у шлюбі з ОСОБА_4, який зареєстрований Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 687.

Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з нею та знаходиться на її утриманні.

З початку 2017 року вона та ОСОБА_4 не перебувають у шлюбних відносинах, оскільки мешкають окремо. ОСОБА_4 не приймає участі у житті та вихованні сина, а також не надає матеріальної допомоги на утримання сина.

У зв'язку з тим, що добровільно узгодити питання щодо сплати аліментів вона та ОСОБА_4 не змогли, вона звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання сина.

Крім того, у зв»язку з народженням 21 грудня 2016 року сина вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, її єдиним джерелом доходу є допомога при народженні дитини, яка виплачується їй щомісячно в розмірі 860,00 грн.

Вважає, що у відповідності до ст.ст. 80, 84 Сімейного кодексу України, вона має право на утримання її ОСОБА_4 до досягнення дитиною 3-х років у вигляді аліментів.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки від всіх видів доходу ОСОБА_4 щомісячно, з дати подання позову і до досягнення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на їх обґрунтованість та доведеність. Додатково зазначив, що заперечення відповідача з приводу його стану здоров'я та наявності у нього на утриманні матері пенсійного віку, яка є приватним підприємцем не звільняють його від обов»язку утримувати дружину до досягнення сином 3-х років.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову з підстав, викладених по тексту письмових заперечень, доданих до матеріалів справи, заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію відповідача та просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених по тексту письмових заперечень, доданих до матеріалів справи.

З письмових заперечень відповідача від 24.05.2017р. вбачається, що він проти позову заперечує, оскільки відповідно до норм ч. 4 ст. 84 СК України, дружина має право на утримання за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Він офіційно працює в ТОВ Епіцентр К та отримує заробітну плату, яка фактично є єдиним джерелом його доходу. Згідно виписних епікризів з лікарень він має хронічні захворювання: хронічна язва шлунку та гіпертонічну хворобу, у зв»язку з чим потребує постійного лікування та дотримання відповідного режиму харчування. За рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2017р. з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини щомісячно від всіх видів його заробітку (доходів), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.04.2017 року до досягнення дитиною повноліття. Крім того, на його утриманні перебуває мати - ОСОБА_6, яка є пенсіонеркою та отримує пенсію у незначному розмірі. Також зазначив, що він особисто сплачує кредит, який був ним взятий на спільні потреби їх з позивачкою сім»ї. Вважає, що у сукупності, всі перелічені обставини переконливо вказують на відсутність у нього можливості надавати ОСОБА_3 матеріальну допомогу на її утримання в період її перебування у відпустці по догляду за дитиною. На підставі вищезазначеного, просить суд відмовити позивачу у задоволенні її позову про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги пояснення представника позивача, відповідача та його представника, письмові заперечення відповідача та письмові пояснення представника відповідача, додані до справи копії документів, приходить до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що з 27 серпня 2010 року ОСОБА_3 знаходиться у шлюбі з ОСОБА_4, який зареєстрований Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 687. (а.с. 11)

Від шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мають малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з матір'ю.

З початку 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перебувають у шлюбних відносинах, оскільки мешкають окремо.

У зв»язку з народженням 21 грудня 2016 року дитини ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, її єдиним джерелом доходу є допомога при народженні дитини, яка виплачується їй щомісячно в розмірі 860,00 грн. (а.с. 15, 44-45)

Згідно з ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Стаття 84 СК України передбачає, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і у разі розірвання шлюбу.

Таким чином, право на утримання (аліменти) від чоловіка - батька дитини, має дружина, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює, незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище сторін по справі, непрацездатний стан позивача (знаходження у відпустці по догляду за дитиною, яка на момент розгляду справи не досягла 6 місяців), зважаючи на передбачений законом обов'язок чоловіка - батька дитини, утримувати дружину до досягнення дитиною 3-х років, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання в розмірі 1/8 частин щомісячно з 25 квітня 2017 року і до досягнення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років - 21 грудня 2019 року .

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 цієї ж статті Закону, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК України, за якою кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.

При визначенні розміру аліментів у вищезазначеному розмірі суд враховує те, що відповідач офіційно працює у ТОВ Епіцентр К на посаді продавця-консультанта, у зв'язку з чим має регулярний дохід; за рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2017 року з ОСОБА_4 стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини щомісячно від всіх видів його заробітку (доходів), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.04.2017 року до досягнення дитиною повноліття; згідно виписних епікризів з лікарень м. Запоріжжя від 10.12.2014р. та від 13.08.2015р. ОСОБА_4 має хронічні захворювання: хронічна язва шлунку та гіпертонічна хвороба 1 стадії 2 ступеня, у зв»язку з чим потребує постійного лікування та дотримання відповідного режиму харчування. (а.с. 39-40)

Крім того, при визначенні розміру аліментів по зазначеній справі, судом також враховано визначені у ч. 9 ст. 7 СК України загальні засади регулювання сімейних відносин, а саме: справедливість, добросовісність і розумність.

Одночасно, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності у нього можливості надавати ОСОБА_3 матеріальну допомогу на її утримання в період її перебування у відпустці по догляду за дитиною щодо знаходження у нього на утриманні мати - ОСОБА_6, яка є пенсіонеркою та отримує пенсію у незначному розмірі, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є матір»ю відповідача є пенсіонером та отримує пенсію з 2011 року на загальних підставах. (а.с. 37)

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України ( https://usr.minjust.gov.ua/ ) номер запису 2 103 000 0000 089365 від 05.12.2016 року ОСОБА_6 (мати відповідача) зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснює відповідну господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку. (а.с. 46-50,55-56)

Крім того, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України ( https://usr.minjust.gov.ua/ ) вбачається, що ОСОБА_6 є співзасновником, кінцевим бенефіціаром, директором та підписантом ТОВ Плюс 73 (код ЄДРПОУ 30710115). (а.с. 51-54)

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є матір»ю відповідача, окрім того, що отримує пенсію, має постійне місце роботи на підприємстві та одночасно є фізичною особою-підприємцем та здійснює відповідну господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку, а тому може утримувати себе сама, а тому посилання відповідача в обґрунтування своєї позиції в цій частині є неспроможними та такими, що суперечать встановленим в суді обставинам.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімального прожиткового мінімуму та не більше 5 розмірів мінімального прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від розміру мінімального прожиткового мінімуму у місячному розмірі, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року становить 1600,00 грн., то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру в розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 212, 214-215, 88 ЦПК України, ст.ст. 80, 84 Сімейного Кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІПН: НОМЕР_2) на її утримання аліменти в розмірі 1/8 частки від усіх видів доходу ОСОБА_4 щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 25 квітня 2017 року, і до досягнення дитиною 3-х років - 21 грудня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (ІПН: НОМЕР_1) на користь держави судовий збір за подання позову майнового характеру в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

13.06.2017