Рішення

від 13.06.2017 по справі 372/1396/17

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1396/17

2-979/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінченко О.М.,

при секретарі судового засідання Абашідзе Т.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, яку обгрунтовує тим, що її бабуся ОСОБА_2 21.01.2001 року заповіла їй все своє майно. 06.11.2001 року ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області №13 від 28.03.2001 року отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 3,260 га з кадастровим номером 3223182000:08:005:0025 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Григорівської сільської ради. 08.02.2011 року ОСОБА_2 померла. Після її смерті позивач звернулася до державного нотаріуса Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області про прийняття спадщини, однак 01.04.2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,250 га, та житловий будинок з земельною ділянкою за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Григорівка, вул. Козацька, 13 (раніше Жовтнева), так як відсутні правовстановлюючі документи на дане майно. Тому позивач була змушена звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та просила їх задовольнити з підстав вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги визнав.

Суд, заслухавши думку позивача, перевіривши матеріали цивільної справи та оглянувши витребувану копію спадкової справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, є внучкою померлої ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-АВ № 117608, та копією свідоцтва про народження серії І-ОК № 349208.

Факт зміни прізвища позивача з Мартиненко на Романчук підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища та копією рішення Обухівського районного суду Київської області від 08.11.2011 року.

21.01.2001 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_3.

06.11.2011 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 222020, на земельну ділянку площею 3,260 га, що розташована на території Григорівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3223182000:08:005:0025.

08.02.2011 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ОК № 399575, виданого Виконавчим комітетом Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, 15.03.2017 року, актовий запис № 7.

01.04.2017 року державний нотаріус Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області листом № 675/01-16 відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 3,260 га, яка розташована на території Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, та житловий будинок № 13, що розташований по вулиці Козацькій (раніше Жовтнева) в селі Григорівка Обухівського району Київської області, оскільки відсутні документи, підтверджуючі право власності ОСОБА_2 на таке нерухоме майно.

Відповідно до копії довідки виданої виконкомом Григорівської сільської ради № 351 від 03.05.2017 року, будинок який належав потерлій ОСОБА_2, знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Григорівка, вул. Козацька, 13.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, а відповідно до ст.1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1299 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, але для цього необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а згідно ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно п. 3.5 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , обговореного на засіданні Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 01 березня 2013 року, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст.126 ЗК України в редакції Закону від 05 березня 2009 року № 1066-VI, введеного в дію 02 травня 2009 року).

Згідно правової позиції закріпленої у Постанові Верховного Суду України від 11.02.2015 № 6-2цс15, яка є обов'язкова для судів при розгляді даної категорії справ встановлюється, що з 01 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ст. 377 ЦК України і ст.120 ЗК в редакції закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю від 05 листопада 2009 року№1702-VІ).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.1, 4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а згідно статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а тому суд вважає, що позивач набувши право на спадкове майно набув на нього правомірно право власності, так як це відповідає законодавству України і на час розгляду справи відсутнє будь-яке рішення суду, вказуючи на незаконність набуття позивачем права власності, а тому суд, для захисту прав позивача, вважає за необхідне визнати його власником майна в порядку спадкування.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги не суперечать чинному законодавству, не порушує права інших осіб, тому позов слід задовольнити.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст. ст. 10, 15, 59, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 328, 380, 392, 1216,1217,1218,1222,1223,1261,1274 Цивільного кодексу, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 Юріївнини про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок загальною площею 38,1 кв.м. та жилою площею 16,9 кв.м., з надвірними допоміжними спорудами, які розташовані: Київська область, Обухівський район, с. Григорівка вул. Козацька (раніше Жовтнева), 13, та які належали померлій 08 лютого 2011 року - ОСОБА_2.

Визнати за мною, ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку загальною площею 0,0744 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована: Київська область, Обухівський район, с. Григорівка вул. Козацька (раніше Жовтнева), 13, та які належали померлій 08 лютого 2011 року - ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом, на земельну ділянку площею 3,26 га, кадастровий номер 3223182000:08:005:0025, що розташовано на території Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, яка належала відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р 1 № 222020 померлій 08 лютого 2011 року - ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами що не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення на протязі того ж часу з дня отримання копії даного рішення.

Суддя: О.М. Зінченко