Ухвала

від 19.06.2017 по справі 922/1660/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" червня 2017 р.Справа № 922/1660/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши справу

за заявою ТОВ "С.К.С.М.", м. Харків до ТОВ "Рокфор маркет", м. Харків про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла справа № 922/3756/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокфор Маркет" в особі розпорядника майна, т.в.о. керівника ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С.М." про визнання недійсним договору новації б/н від 01.10.2014 р., укладеного між ТОВ "Рокфор Маркет" та ТОВ "С.К.С.М.", за виключною підсудністю для подальшого розгляду господарським судом Харківської області в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокфор маркет" № 922/1660/16.

Розглянувши надіслані матеріали справи № 922/3756/16, здійснивши аналіз приписів чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Згідно пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013 року (далі - Закон про банкрутство) внесено доповнення до статті 16 ГПК України частиною такого змісту: "справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство", а також доповнено частину 1 статті 12 пунктом 7 про підвідомчість господарським судам справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Перелік таких майнових вимог законодавцем не обмежено, однак передбачено винятки щодо спорів, пов'язаних з визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів) за позовом контролюючих органів, визначених Податковим кодексом України.

Такі зміни щодо виключної підсудності певних спорів судам, у провадженні яких перебуває справа про банкрутство, набрали чинності з 19.01.2013 року.

Отже, законодавець змінив норми процесуального права в частині виключної підсудності і такі зміни поширюються на всі правовідносини у майнових спорах з боржником, які розглядаються судами у справах про банкрутство після 19.01.2013 року, незалежно від того, що до боржника можуть застосовуватися окремі положення матеріального та процесуального права, визначені Законом про банкрутство в редакції, яка існувала до набрання чинності Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року та в силу пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень продовжує застосовуватися до окремих боржників.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у Постанові №16/047 від 13.04.2016 року у справі №908/4804/14, який, проаналізувавши зміни до статей 16 та 12 ГПК України в системному аналізі з положеннями Закону про банкрутство №2343-ХІІ (у редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року), зазначив про те, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів до боржника є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-ХІІ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Висновки Верховного Суду України у Постанові від 13.04.2016 року у справі №908/4804/14 щодо застосування норм процесуального права, відповідно до статті 111-28 ГПК України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують положення статей 12, 16 ГПК України.

Частиною 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013 р., встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи № 922/3756/16, позивачем заявлено вимогу про визнання договору новації б/н від 01.10.2014 р., укладеного між ТОВ "С.К.С.М." та ТОВ "Рокфор Маркет" (боржником у справі про банкрутство № 922/1660/16), недійсним в порядку ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

З огляду на положення статей 4, 104, 110- 112 Цивільного кодексу України, Закон про банкрутство є частиною цивільного законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон, також норм ЦК, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Відповідне узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постановах від 13.04.2016 у справі №908/4804/14, від 16.11.2016 у справі №3-1221гс16.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне приєднати позовну заяву ТОВ "Рокфор Маркет" про визнання правочину за участю боржника недійсним (справа № 922/3756/16) до справи про банкрутство ТОВ "Рокфор Маркет" № 922/1660/16 для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство.

Керуючись п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013 року, ст.ст. 12, 16, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Приєднати справу № 922/3756/16 до справи про банкрутство ТОВ "Рокфор Маркет" № 922/1660/16 для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство.

2. Призначити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокфор Маркет" в особі розпорядника майна ОСОБА_2 про визнання недійсним договору новації б/н від 01.10.2014 р. до розгляду в судовому засіданні на 06 "липня" 2017 р. об 11:00 год., за адресою: м. Харків, Держпром, 8-й під., 1-й пов., зал №111.

3. Зобов'язати ліквідатора ТОВ "Рокфор Маркет" надати суду письмові пояснення в обгрунтування своєї правової позиції щодо заяви про визнання недійсним договору новації б/н від 01.10.2014 р.

4. Зобов"язати ТОВ "С.К.С.М." надати суду відзив на заяву про визнання недійсним договору новації б/н від 01.10.2014 р.

4. Явку в судове засідання ліквідатора ТОВ "Рокфор Маркет", представника ТОВ "С.К.С.М." визнати обов'язковою.

5. Ухвалу направити ліквідатору ТОВ "Рокфор Маркет", кредиторам.

Суддя ОСОБА_1