Ухвала

від 13.06.2017 по справі 826/27885/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/27885/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

13 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 березня 2017 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві від 10 серпня 2015 року №0006282202.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, устаткування, транспортні засоби, складські приміщення тощо, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності та те, що господарські взаємовідносини ТОВ Інфокс з ТОВ Буд-Ін-Вест , ПП ТД Промфоксснаб та ТОВ Простор носять характер фіктивності, створені без мети настання правових наслідків, а висновки перевірки позивача про неможливість реального здійснення ТОВ Буд-Ін-Вест за період з 01 листопада 2014 року по 30 листопада 2014 року, ПП ТД Промфоксснаб за період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, ТОВ Простор за період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року операцій з виконання робіт (послуг) по взаємовідносинах з ТОВ Інфокс з урахуванням обсягу часу, місця знаходження об'єктів, відсутністю необхідних трудових ресурсів тощо відповідають дійсності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 20 липня 2015 року по 24 липня 2015 року на підставі наказу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві від 17 липня 2015 року №1515 та пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1 ст.78, п.п.79.1, 79.2 ст.79 ПК України посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Інфокс з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ Буд-Ін-Вест за період з 01 листопада 2014 року по 30 листопада 2014 року, з ПП ТД Промфоксснаб за період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, з ТОВ Простор за період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, за наслідками якої складено акт від 28 липня 2015 року №345/26-59-22-02/14289688, в якому зафіксовано порушення позивачем пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 3959855,00 грн., в тому числі за жовтень 2014 року на 422500,00 грн., за листопад 2014 року на суму 3537355,00 грн.

На підставі акта перевірки від 28 липня 2015 року №345/26-59-22-02/14289688 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2015 року №0006282202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 5937783,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3959855,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1977928,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що у позивача правомірно виникло право на формування податкового кредиту, а оскаржуване рішення відповідачем прийняте протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на неможливість реального здійснення господарських операцій контрагентами позивача: ТОВ Буд-Ін-Вест , ПП ТД Промфоксснаб та ТОВ Простор , що призвело до заниження ТОВ Інфокс податку на додану вартість за жовтень-листопад 2014 року на суму 3959855,00 грн.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що 23 липня 2014 року між ТОВ Інфокс (замовник) та ПП ТД Промфоксснаб (виконавець) укладено договір №230, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги інженерні Створення геоінформаційної системи (далі - ГІС) автоматизованого та оперативного управління територіально розподіленими інженерними мережами філії Інфоксводоканал на базі належного замовнику спеціалізованого програмного забезпечення , які передбачені технічним завданням, а замовник зобов'язується - прийняти та оплатити послуги, в порядку та на умовах цього договору. Вимоги до послуг, що надаються за цим договором, викладені у технічному завданні, що є невід'ємною частиною договору. Етапи та строки надання послуг визначаються погодженим сторонами календарним планом (п.п.1.1-1.3 договору).

Згідно календарного плану надання інженерних послуг: створення геоінформаційної системи управління територіально розподіленими інженерними мережами філії Інфоксводоканал станом на жовтень 2014 року ПП ТД Промфоксснаб було завершено надання послуг 6 етапу - векторизація об'єктів інженерних мереж водовідведення м.Одеса (150 планшетів 500*500 м або 37,50 км2), наповнення ГІС даними абонентської бази (182 планшети 500*500 м або 45,50 км2) вартістю 1000000,00 грн. та розпочалось надання позивачу послуг 7 етапу - векторизація об'єктів інженерних мереж водовідведення м.Одеса (68 планшетів 500*500 м або 17,00 км2) та наповнення ГІС даними абонентської бази (160 планшетів 500*500 м або 40,00 км2) вартістю 701890,23 грн.

На підтвердження виконання умов договору №230 від 23 липня 2014 року та правомірність формування податкового кредиту у перевіряємий період позивачем надано копії календарного плану надання інженерних послуг, кошторису до договору №230 від 23 липня 2014 року, технічного завдання на надання інженерних послуг: Створення геоінформаційної системи управління філії Інфоксводоканал , податкових накладних від 01 жовтня 2014 року №1 на загальну суму 1000000,00 грн., в тому числі ПДВ - 166666,67 грн., від 31 жовтня 2014 року №2 на загальну суму 265000,00 грн., в тому числі ПДВ - 44166,67 грн., витяги з Єдиного реєстру податкових накладних №7161053 та №12083741, актів приймання-передачі етапу наданих послуг від 03 листопада 2014 року №6/78 та від 27 лютого 2015 року №7, аналітичних записок-звітів від 30 жовтня 2014 року №6 за звітний період з 16 вересня 2014 року по 30 жовтня 2014 року та від 03 лютого 2015 року №7 за звітний період з 31 жовтня 2014 року по 03 лютого 2015 року.

На підтвердження проведення розрахунків по господарським операціям за договором №230 від 23 липня 2014 року позивачем надано до суду копії платіжних доручень №8050 від 30 вересня 2014 року на суму 1000000,00 грн. з призначенням платежу - сплата за створення ГІС філії Інфоксводоканал та №34 від 31 жовтня 2014 року на суму 265000,00 грн. з призначенням платежу - сплата авансу по створенню ГІС філії Інфоксводоканал , а також копію банківської виписки по особовим рахункам.

Також між ТОВ Інфокс (замовник) та ТОВ Буд-Ін-Вест (підрядник) укладено договори підряду №27/10 від 27 жовтня 2014 року та №28/10 від 28 жовтня 2014 року, за умовами яких замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик виконати, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи по обстеженню та технічному обслуговуванню електричних мереж на новому майданчику (інв.№1452 та №№2158-2167, відповідно).

На підтвердження виконання умов договорів підряду №27/10 від 27 жовтня 2014 року та №28/10 від 28 жовтня 2014 року та наявності підстав для формування податкового кредиту матеріали справи містять копії податкових накладних від 28 листопада 2014 року №187 на суму ПДВ - 135803,43 грн., №188 на суму ПДВ - 57529,53 грн., №189 на суму ПДВ - 209987,51 грн., №190 на суму ПДВ - 100620,90 грн., №191 на суму ПДВ - 26211,95 грн., №192 на суму ПДВ - 235563,95 грн., №193 на суму ПДВ - 199570,14 грн., №194 на суму ПДВ - 256184,97 грн., №195 на суму ПДВ - 282749,37 грн., №196 на суму ПДВ - 86374,26 грн., №197 на суму ПДВ - 100490,56 грн., №198 на суму ПДВ - 100490,56 грн., №199 на суму ПДВ - 68210,91 грн., №200 на суму ПДВ - 68250,73 грн., №201 на суму ПДВ - 93314,27 грн., №202 на суму ПДВ - 47937,28 грн., №203 на суму ПДВ - 136638,98 грн., №204 на суму ПДВ - 129931,25 грн., №205 на суму ПДВ - 136638,98 грн., №206 на суму ПДВ - 150489,13 грн., № 207 на суму ПДВ - 139970,31 грн., №208 на суму ПДВ - 169651,34 грн., №209 на суму ПДВ - 157389,97 грн., №210 на суму ПДВ - 164476,27 грн., №211 на суму ПДВ - 132249,50 грн., №212 на суму ПДВ - 150629,26 грн., а також витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №12095019.

Також на підтвердження виконання умов наведених договорів ТОВ Інфокс надано копії первинних документів, а саме: кошториси на обстеження та технічне обслуговування ел.мереж на новому майданчику, акти обстеження кабельних трас, аналізи дефектів та пошкоджень, виявлених внаслідок обстеження траси кабельної лінії зовнішнього енергопостачання, звіти за результатами обстеження траси кабельної лінії зовнішнього енергопостачання, висновки за результатами обстеження траси кабельної лінії зовнішнього енергопостачання, матеріали схем, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів,

Розрахунки за договорами підряду №27/10 від 27 жовтня 2014 року та №28/10 від 28 жовтня 2014 року здійснювались шляхом видачі векселів, на підтвердження чого матеріали справи містять акти прийому-передачі векселів від 28 листопада 2014 року, відповідно до яких ТОВ Інфокс філія Інфоксводоканал передав, а ТОВ Буд-Ін-Вест прийняв векселі, складені 28 листопада 2014 року з датою погашення 28 листопада 2035 року серії АА №2613515 номіналом 5000000,00 грн., №2613516 номіналом 5000000,00 грн., №2613517 номіналом 2415741,87 грн.

Крім того, на підтвердження законності здійснення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах позивача з ТОВ Буд-Ін-Вест за перевіряємий період позивачем надано до матеріалів справи копію рішення ГУ ДФС у м.Києві від 12 лютого 2016 року №3050/10/261510-06-35 про результати розгляду первинної скарги ТОВ Буд-Ін-Вест , прийнятого внаслідок оскарження ТОВ Буд-Ін-Вест податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві від 03 грудня 2015 року №0007722207, прийнятого на підставі акту позапланової виїзної перевірки ТОВ Буд-Ін-Вест від 26 жовтня 2015 року №661/1-26-50-22-07-39269592, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25 червня 2014 року по 31 серпня 2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 25 червня 2014 року по 31 серпня 2015 року.

Згідно рішення ГУ ДФС у м.Києві від 12 лютого 2016 року №3050/10/261510-06-35 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві від 03 грудня 2015 року №0007722207, а тому враховуючи, що згідно наведеного рішення податкового органу порушень вимог податкового законодавства за період з 25 червня 2014 року по 31 серпня 2015 року у господарській діяльності ТОВ Буд-Ін-Вест не встановлено та зазначений період співпадає з перевіряємим періодом ТОВ Інфокс з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ Буд-Ін-Вест за період з 01 листопада 2014 року по 30 листопада 2014 року, то, за твердженням позивача, порушення податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин між ТОВ Інфокс та ТОВ Буд-Ін-Вест в перевіряємий період також відсутнє.

Стосовно господарських взаємовідносин позивача із ТОВ Простор (ТОВ Проектно-Споруджувально-Торгівельна Організація ) колегія суддів зазначає, що 06 жовтня 2014 року між ТОВ Інфокс в особі першого заступника директора філії Інфоксводоканал (замовник) та ТОВ Проектно-Споруджувально-Торгівельна Організація (підрядник) укладено договір підряду №307, за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання виконати своїми силами та з матеріалів підрядника підрядні (відновлювальні) роботи по об'єкту Реконструкція перекриття 2-ї секції 4-го блоку швидких фільтрів водоочисної станції Дністер , розташованої за адресою: м.Біляївка, вул.Леніна, 406, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.

На підтвердження виконання умов наведеного договору позивачем надано до суду копії додаткової угоди №1 від 31 грудня 2014 року, податкових накладних від 06 жовтня 2014 року №1 на загальну суму 270000,00 грн., в тому числі ПДВ - 45000,00 грн., та від 24 жовтня 2014 року №9 на загальну суму 1000000,00 грн., в тому числі ПДВ - 166666,67 грн., акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Проведення розрахунків за договором підряду №307 від 06 жовтня 2014 року підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 06 жовтня 2014 року №8326 на загальну суму 270000,00 грн. з призначенням платежу - сплата авансу по об'єкту Реконструкція перекриття 2-ї секції 4-го блоку швидких фільтрів водоочисної станції Дністер , у тому числі ПДВ - 45000,00 грн., та від 24 жовтня 2014 року №11 на загальну суму 1000000,00 грн., з призначенням платежу - сплата авансу по об'єкту Реконструкція перекриття 2-ї секції 4-го блоку швидких фільтрів водоочисної станції Дністер , у тому числі ПДВ - 166666,67 грн., а також банківські виписки по рахунку.

Крім того, матеріали справи містять копії податкових декларацій з податку на додану вартість, що подавались контрагентами позивача за перевіряємий період.

Відповідно до додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ Простор за звітний (податковий) період жовтень 2014 року Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , ТОВ Простор визначено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ Інфокс (код ЄДРПОУ 142896826590) у розмірі 211666,67 грн. Наведена декларація була доставлена до контролюючого органу та зареєстрована, що підтверджується квитанціями №1 та №2.

Відповідно до додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ ТД Промфоксснаб за звітний (податковий) період жовтень 2014 року Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , ТОВ ТД Промфоксснаб визначено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ Інфокс (код ЄДРПОУ 142896826590) у розмірі 210833,33 грн. Наведена декларація була доставлена до контролюючого органу та зареєстрована, що підтверджується квитанцією №2.

Відповідно до додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ Буд-Ін-Вест за звітний (податковий) період листопад 2014 року Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , ТОВ Буд-Ін-Вест визначено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ Інфокс (код ЄДРПОУ 142896826590) у розмірі 3537355,30 грн. Наведена декларація була доставлена до контролюючого органу та зареєстрована, що підтверджується квитанцією №2.

Укладення та реалізація вищезазначених договорів з контрагентами позивача: ТОВ Буд-Ін-Вест , ПП ТД Промфоксснаб та ТОВ Простор безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю позивача, основним видом якої є забір очищення та постачання води, та результати виконаних робіт та послуг використані в господарській діяльності ТОВ Інфокс , зокрема, при реформуванні систем водопостачання та водовідведення на території м.Одеси та Одеської області. Необхідність укладення вищезазначених договорів та безпосереднє використання позивачем результатів виконаних робіт та наданих послуг в господарській діяльності підтверджується наданими до матеріалів справи доказами: фотофіксацією провалу плит перекриття у комунікаційний коридор 2-ї секції; копією протоколу засідання технічної ради №6/2 від 19 травня 2014 року; копією наказу №231-о/д від 12 вересня 2014 року; копією дефектного акту, затвердженого 08 вересня 2014 року; копією технічного висновку; копією робочого проекту; копіями комерційних пропозицій за доданими документами; копіями актів на закриття прихованих робіт; фотофіксацією після виконання робіт; копією наказу №104-о/д від 06 квітня 2015 року; копією акту робочої комісії з прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом будівлі, споруди, затвердженого 15 травня 2015 року; копією наказу №131-о/д від 20 травня 2015 року;

Таким чином, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами у відповідності до вимог п.44.1 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача.

У своїй апеляційній скарзі податковий орган зазначає, що у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, устаткування, транспортні засоби, складські приміщення, тощо, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що договорами, укладеними ТОВ Інфокс з контрагентами, не обмежувались права виконавця на залучення субпідрядників з метою якісного та своєчасного виконання замовлених робіт, а тому посилання відповідача на відсутність у ТОВ Буд-Ін-Вест , ПП ТД Промфоксснаб та ТОВ Простор відповідних фондів не є безумовною підставою для визнання нереальними господарських операцій, що мали місце між ТОВ Інфокс та контрагентами, за результатами яких були складені відповідні первинні документи, відбулись зміни у майновому стані, та реальність яких підтверджена відповідними доказами.

Посилання апелянта на невідповідність контрагентів позивача ліцензійним умовам провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури не може свідчити про необачність позивача при виборі контрагентів, оскільки ліцензія на провадження певних видів господарської діяльності видається уповноваженим органом, який перевіряє заявника на відповідність встановленим вимогам та за умови відповідності видає ліцензію, натомість, позивач не наділений повноваженнями щодо перевірки своїх контрагентів на дотримання ними ліцензійних умов.

Щодо посилань апелянта в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на податкову інформацію, акт про проведення зустрічної звірки, акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, складених контролюючими органами щодо контрагентів позивача та контрагентів контрагентів позивача, а також на відсутність у них основних фондів та виробничих потужностей, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів фіскальної служби чи з інформаційних систем фіскальної служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише підставу для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності платнику податків його контрагентом жодні послуги не надавались та роботи не виконувались.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, оскільки поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. Внаслідок чого за умови відсутності встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача та контрагентами другого порядку вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо фіктивності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності реального здійснення договорів, укладених ТОВ Інфокс з ТОВ Буд-Ін-Вест , ПП ТД Промфоксснаб та ТОВ Простор , а твердження апелянта щодо відсутності реального здійснення таких господарських операцій спростовано наявними матеріалами справи.

Таким чином, висновки податкового органу, щодо порушення позивачем пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 3959855,00 грн., в тому числі за жовтень 2014 року на 422500,00 грн., за листопад 2014 року на суму 3537355,00 грн., ґрунтуються виключно на припущеннях щодо відсутності факту здійснення господарських операцій ТОВ Інфокс з ТОВ Буд-Ін-Вест , ПП ТД Промфоксснаб та ТОВ Простор , що не відповідає фактичним обставинам та спростовано матеріалами справи.

Згідно правової позиції, викладеної в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України , суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Однак, наведені апелянтом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, які підтверджуються належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України.

При цьому, в силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який в рішенні у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Натомість, відповідачем під час судового розгляду не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, враховуючи, що наданими до матеріалів справи доказами підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту, до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку - ТОВ Буд-Ін-Вест , ПП ТД Промфоксснаб та ТОВ Простор , встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності придбаних робіт (послуг) та використання їх в господарській діяльності позивача, дотримання позивачем вимог податкового законодавства, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2015 року №0006282202, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Приймаючи до уваги, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року апелянту відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 97973,43 грн. підлягає стягненню з апелянта.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 березня 2017 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31215206781007, отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір у розмірі 97973,43 грн. (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот сімдесят три грн. 43 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 19 червня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.