Рішення

від 15.06.2017 по справі 571/627/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Шеремет А.М., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Москалик Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 березня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідно до укладеного договору №RORWGI0000004038 від 12 березня 2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50000 грн. на термін до 12 березня 2024 року. Згідно заяви відповідача від 8 серпня 2008 року кредитний договір №RORWGI0000004038 від 12 березня 2008 року переведено з валюти гривня у валюту долар США. Розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди банку складає 10691,09 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку за кредитом. Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

В порушення умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконала, в зв'язку з чим станом на 5 квітня 2016 року має заборгованість 11 236,94 доларів США, яка складається з наступного: 8 553,04 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 484,48 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 299,7 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 355,47 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 9,62 доларів США - штраф (фіксована частина); 534,63 доларів США - штраф (процентна складова).

Просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 11236,94 доларів США, що за курсом 25,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.04.2016 року складає 292048,11 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №RORWGI0000004038 від 12 березня 2008року в розмірі 10692,69 доларів США, що за курсом 25,99грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 5.04.2016 року складає 277902 грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4380,72 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на незаконність вказаного рішення суду в частині стягнення пені в сумі 1852,16 дол. США в зв'язку з тим що, судом не застосовано норму п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, хоча про застосування спеціальної позовної давності вона просила в заяві від 21 березня 2017 року.

Вказує, що згідно, доданого до позовної заяви, розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 5 квітня 2015 року загальний залишок пені за порушення строків платежів становив 2067,16 дол. США, а станом на 5 квітня 2016 року - 2603,88 дол. США.

Таким чином, за останні 12 місяців перед зверненням до суду позивачем нараховано пеню на загальну суму 751,22 дол. США (2603,88 - 2067,16 + 215), а тому залишок пені станом на 5 квітня 2015 року складав 1852,16 дол. США (2603,38 -751,22).

Враховуючи, що право на стягнення пені в розмірі 1852,16 дол. США (нарахованої до 5 квітня 2015р.) виникло у позивача з наступного дня після 5 квітня 2015 року, а до суду він звернувся 25 травня 2016року, то пеня підлягала стягненню лише в межах одного року до пред'явлення позову, тобто в розмірі 751,22 дол. США.

Просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" пені в розмірі 1852,16 дол. США скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася. У заяві, яка надійшла на адресу суду, просить справу розглянути у її відсутності.

Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, вважає її безпідставною, просить відхилити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, внаслідок чого в неї виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з неї на користь позивача.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону на ґрунтується на матеріалах справи.

Зобов'язання, згідно статті 526 ЦК України має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Судом встановлено, що 12 березня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит №RORWGI0000004038, згідно умов якого остання отримала кредит у розмірі 50000 грн. строком до 12 березня 2024 року. Виконання позичальником зобов'язань забезпечується іпотекою нерухомого майна житлового призначення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

8 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до позивача із заявою про прийняття рішення змінити валюту кредиту по договору про іпотечний кредит від 12.03.2018 року, та просила залишок заборгованості по кредиту в сумі 50362,14 грн. конвертувати у валюту долар США на дату укладення додаткової угоди по кредиту.

Згідно Додаткової угоди до договору про іпотечний кредит №RORWGI0000004038 від 12 березня 2008 року, укладеної між банком та ОСОБА_1, банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти, шляхом перерахування на рахунок на строк з 04.09.2008 року по 12.03.2024 року у вигляді строкового кредиту у розмірі 10691,09 дол. США на споживчі цілі, зі сплатою відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Станом на 4.09.2008 року залишок заборгованості по Договору про іпотечний кредит складає 50461,95 грн.

Відповідно до п.5.5 додаткової угоди термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

В зв'язку неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором, в неї виникла заборгованість, яка станом на 5 квітня 2016 року становить 11236,94 дол. США та складається з: 8553,04 дол. США - заборгованість за кредитом; 1484,48 дол. США - заборгованість по процентах за користування кредитом; 299,70 дол. США - заборгованість по комісії, 355,47 дол. США - пеня, 9,62 дол.США - штраф (фіксована частина), 534,63 дол. США - штраф (процентна складова), що за курсом 25,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.04.2015 року складає 292048,11 грн.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та врахувавши, що відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу у вигляді фіксованої частини та процентної складової в сумі 544,25 дол. США, що за курсом НБУ складає 14145,15 грн.

Рішення суду в цій частині позивачем не оскаржено.

Доводи відповідача про безпідставне стягнення з неї пені в розмірі 1852,16 дол. США та покликання на те, що пеня підлягала стягненню лише в межах спеціальної позовної давності в розмірі 751,22 дол. США, не заслуговують на увагу, оскільки кредитор пред'явив вимогу про стягнення пені у розмірі 355,47 доларів США з урахуванням збільшеної додатковою угодою до кредитного договору позовної давності за вимогою про стягнення неустойки до 5-ти років (п.5.5) та переривання перебігу позовної давності.

Неустойка є засобом забезпечення зобов'язання та засобом цивільно-правової відповідальності за його порушення, відповідно до своєї правової природи неустойка не може розглядатися як засіб збагачення. Право кредитора вимагати стягнення пені не заперечується як таке.

Разом з тим, згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України ).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року , дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Згідно п. 8.4 додаткової угоди до кредитного договору при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день просрочки, але не менше 1 грн.

Із наданого ПАТ КБ Приватбанк розрахунку вбачається, що нарахування пені здійснено у валюті кредитування з переведенням доларів США в національну валюту України - гривню за курсом, установленим НБУ на час виникнення всієї заборгованості. Разом з тим, у даному випадку розмір пені має обчислюватися в гривнях від суми простроченого платежу, визначеної за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, а не на час виникнення заборгованості в цілому, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Пеня за прострочення зі сплати кредитних коштів нараховується за кожним періодичним платежем окремо з дня порушення платником свого обов'язку, після чого розмір нарахованої пені за кожним щомісячним платежем підсумовується та визначається загальна сума пені за порушення кредитних зобов'язань.

Враховуючи те, що пеня позивачем нарахована з порушенням чинного законодавства та умов кредитного договору, вона у валюті гривня за курсом установленим НБУ на дату сплати відповідно до наданого на вимогу апеляційного суду розрахунку, в межах строку позовної давності становить 9240,31грн.

Згідно вимог частин 1 та 5 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову судовий збір сплачено у розмірі 4380,72грн., відповідачкою при подачі апеляційної скарги - 4818,79грн. З врахуванням часткового задоволення позовних вимог на 95,16%(277904,65х100:292048,11), з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" підлягають стягненню судові витрати в розмірі 3935,46грн. (4380,72х95,16%=4168,69; 4818,79х4,84%=233,23; 4168,69-233,23 ).

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ " Приватбанк" пені та судових витрат підлягає зміні, шляхом викладення його абзацу другого в новій редакції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, 192 ЦК України, Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року , колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 березня 2017 року в частині стягнення пені та судових витрат змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на корись Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50(рахунок 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №RORWGI0000004038 від 12 березня 2008року, яка утворилась станом на 5 квітня 2016року та складається із тіла кредиту в розмірі 8553(вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят три) долара 04цента США, процентів в розмірі 1484(одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) долара 48центів США та комісії в розмірі 299(двісті дев'яносто дев'ять)доларів 70 центів США, всього 10 337 доларів 22 центи США та пені в сумі 9240(дев'ять тисяч двісті сорок)грн.31коп. і судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3935(три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять)грн.46коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

ОСОБА_2

ОСОБА_3