Ухвала

від 12.06.2017 по справі 274/4218/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Червинської М.Є., КоротунаВ.М., Попович О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.К. про розірвання договорів оренди землі, стягнення невиплаченої орендної плати, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.К. на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 листопада 2016 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 24 січня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 14 липня 2015 року, їм належить на праві спільної часткової власності кожному по 1/2 частини земельні ділянки площею 2,0973 га та площею 2,2683 га, розташовані на території Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, кадастрові номера НОМЕР_1 НОМЕР_2, які належали спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі державних актів на право власності на землю від 7 жовтня 2003 року. Після оформлення спадщини їм стало відомо, що 5 липня 2005 року та 8 січня 2008 року між ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю А.Т.К. (далі - ТОВ А.Т.К. ) було укладено договори оренди землі, згідно з якими ОСОБА_6 передав в оренду належні йому земельні ділянки площею 2,27 га та 2,0973 га, строком на 15 років, на умовах сплати щороку орендної плати до 31 грудня поточного року, в розмірі 3-6 % від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації. Після смерті ОСОБА_6 ТОВ А.Т.К. в порушення умов договорів не сплатило їм орендну плату. Посилаючись на вказані обставини, позивачі просили розірвати договори оренди земельних ділянок площею 2,2683 га та площею 2,0973 га, кадастрові номера НОМЕР_2, НОМЕР_1 розташованих на території Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, укладених 5 липня 2005 року та 8 січня 2008 року між ОСОБА_6 та ТОВ А.Т.К. ; стягнути з ТОВ А.Т.К. на користь кожного невиплачену орендну плату у розмірі 3 258 грн 08 коп., пеню за договором у розмірі 70 грн 38 коп., три проценти річних у розмірі 57 грн 69 коп. та інфляційні втрати у розмірі 161 грн 24 коп.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 24 січня 2017 року рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Розірвано договір оренди землі, укладений 5 липня 2005 року між ОСОБА_6 та ТОВ А.Т.К. на земельну ділянку площею 2,2683 га на території Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, кадастровий номер НОМЕР_2, який зареєстрований 1 вересня 2005 року за № 040520400013, з урахуванням додаткової угоди до договору оренди землі, укладеної 16 червня 2006 року між ОСОБА_6 та ТОВ А.Т.К. , зареєстрованої 22 травня 2007 року за № 040720400066. Розірвано договір оренди землі, укладений 8 січня 2008 року між ОСОБА_6 та ТОВ А.Т.К. на земельну ділянку площею 2,0973 га на території Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, кадастровий номер НОМЕР_1 який зареєстрований 21 лютого 2008 року за № 040820400021. Стягнуто з ТОВ А.Т.К. на користь ОСОБА_4 пеню у розмірі 70 грн 38 коп., три проценти річних у розмірі 57 грн 69 коп., інфляційні втрати у розмірі 161 грн 24 коп. та 2315 грн 04 коп. судового збору. Стягнуто з ТОВ А.Т.К. на користь ОСОБА_5 пеню у розмірі 70 грн 38 коп., три проценти річних у розмірі 57 грн 69 коп., інфляційні втрати у розмірі 161 грн 24 коп. та 1102 грн 40 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У касаційній скарзі ТОВ А.Т.К. просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність оскаржуваного рішення апеляційного суду в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 14 липня 2015 року державним нотаріусом Бердичівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набули права власності по 1/2 частини кожен на земельні ділянки площею 2,0973 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 2,2683 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованих на території Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Відповідно до договору оренди землі від 5 липня 2005 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ А.Т.К. та додаткової угоди до договору від 16 червня 2006 року, земельна ділянка площею 2,2683 передана в оренду товариству строком на 15 років. Орендна плата за договором складає 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до договору землі від 8 січня 2008 року договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ А.Т.К. , земельна ділянка площею 2,0973 га також була передана в оренду товариству строком на 15 років. Орендна плата складає 3 % від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статей 526 , 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов 'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивачі посилались на те, що орендар ТОВ А.Т.К. не сплачує їм орендної плати, передбаченої умовами договорів оренди землі, право на отримання якої вони в силу вимог ч. 1 ст. 148-1 ЗК України, ст. 1218 ЦК України набули як спадкоємці орендодавця ОСОБА_6

За умовами договорів оренди землі від 5 липня 2005 року (п. 12.4) та від 8 січня 2008 року (п. 40.1) сторони договору погоджуються, що дострокове розірвання договору за ініціативи орендодавця допускається у випадку несплати орендарем орендної плати протягом 6 місяців з дня закінчення строку платежу.

В обох правочинах передбачено внесення орендарем орендної плати до 31 грудня, шляхом виплати орендодавцю у грошовій формі, а саме готівкою або шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця за вказаними ним реквізитами (п. 4.6 договору від 5 липня 2005 року та п. 11 договору від 8 січня 2008 року).

Відповідно до п. 12.3 договору оренди землі від 5 липня 2005 року та п. 42.1 договору оренди землі від 8 січня 2008 року за прострочення виплати орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом 38 договору оренди від 8 січня 2008 року та п. 12.3 договору оренди землі від 5 липня 2005 року передбачено розірвання договорів за рішенням суду на вимогу однією із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договорами.

Відповідно до платіжних відомостей від 23 вересня 2016 року №№ 95, 96 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали кожен по 6388 грн 52 коп. орендної плати за 2015-2016 роки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд, встановивши, що відповідач систематично не сплачував позивачам орендної плати, сплативши її вже після звернення останніх до суду з указаним позовом, порушив умови оспорюваних договорів оренди землі, що в силу вимог ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі та п. 12.3, п. 38 договорів оренди є підставою для розірвання вказаних правочинів у зв'язку із неналежним виконанням орендарем своїх обов'язків та вимог Закону.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачів пені, три відсотки річних та інфляційних втрат ґрунтуються на законі та відповідають умовам договорів.

Посилання відповідача на неможливість виплати позивачам орендної плати у зв'язку із невиконанням ними обов'язку повідомити орендаря про набуття ними права власності на земельні ділянки, які є об'єктами оренди, - безпідставні, оскільки відповідач не надав будь-яких доказів про нарахування за вказаний період орендної плати, направлення повідомлень орендарю щодо її отримання та вжиття будь-яких заходів для виплати орендної плати.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення апеляційного суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.К. відхилити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 24 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:М.Є. Червинська В.М. Коротун О.В. Попович