Постанова

від 03.08.2006 по справі 9/358-05-9879

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/358-05-9879

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 серпня 2006 р.                                                                                   № 9/358-05-9879  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:Кочерової Н.О.,

суддів:Рибака В.В.,Черкащенка М.М.,

                                      за участю представників сторін:

від позивача –Прохода Ю.Л. (дов. №01-2/625 від 17.11.2005р.);

від відповідачів –

Золотопуп С.В. (дов. від 22.11.2005р.) –представникТОВ “ПТК Сервіс”;

розглянувши  матеріали касаційної  скарги   Селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення

на  постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2006р.

у справі№ 9/358-05-9879 господарського суду Одеської області

за позовомСелекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення

до

доДержавного сільськогосподарського науково-виробничого підприємства “Експериментальна база ”Дачна” Селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення,

ТОВ “ПТК Сервіс”

провизнання недійсним договору

                                           ВСТАНОВИВ:

Селекційно-генетичний інститут Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення звернувся з позовом до Державного сільськогосподарського науково-виробничого підприємства “Експериментальна база “Дачна” Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення та ТОВ “ПТК-Сервіс” про визнання недійсним договору, поставки паливно-мастильних матеріалів № 1/41 від 03.10.05 р., укладеним між відповідачами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.11.05 у справі № 9/358-05-9879 позов задоволено з підстав обгрунтованості позовних вимог позивачем –Селекційно генетичним інститутом –Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, як заінтересованою особою (п.3 ст.215 ЦК України). Суд встановив, що при укладенні договору сторони не визначили строків поставки паливно-мастильних матеріалів (ч.1 ст.712 ЦК України) та їх кількості (ст.669 ЦК України), тобто істотних умов договору (а.с. 59).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.06 зазначене рішення господарського суду Одеської області скасовано, позов Селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення залишено без задоволення. В обгрунтування цього апеляційна інстанція послалась на відповідність спірного договору чинному законодавству;  визнала його таким, що не порушує законні права та інтереси позивача.

Суд визнав положення спірного договору щодо уступки права вимоги такими, що відповідають чинному законодавству, зокрема ст. ст. 512-514, 516, 517 ЦК України.

У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.06 та залишити без зміни рішення господарського суду Одеської області від 25.11.05.

В обгрунтування цих вимог скаржник посилається на порушення апеляційною інстанцією при прийнятті постанови норм матеріального права, зокрема п.6 ст. 3, ч.3 ст.509, ст.627, 638, 669, 712 ЦК України, ст. 180, 189 ГК України, заперечуючи при цьому наявність погодженої ціни на паливно-мастильні матеріали, які підлягали поставці по спірному договору; невизначеність строків поставки, а також дотримання сторонами засад добросовісності, розумності та справедливості при укладенні спірної угоди.

Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та їх повноту, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи, що було також предметом судових досліджень при апеляційному провадженні у справі, підтверджується наступне.

03.10.05 між ТОВ “ПТК Сервіс” (постачальник) та Державним сільськогосподарським науково-виробничим підприємством “Експериментальна база “Дачна” Селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєводства та сортовивчення (покупцем) був укладений договір поставки паливно-мастильних матеріалів в рахунок уступки права вимоги під № 1/41.

Оскільки цей договір одночасно містить елементи договорів поставки та уступки права вимоги він є змішаним, тобто таким, що одночасно визначає права та обов'язки сторін по договору поставки (купівлі-продажу) та договору уступки права вимоги.

Відповідно зі змістом ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів, а ст.717 ЦК України визначає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріали справи не містять інформації про наявність таких обмежень.

Предметом цього договору є уступка покупцем своїх прав кредитора відносно третьої особи –ЗАТ “Селена” постачальнику за цим договором –ТОВ “ПТК Сервіс” (новому кредитору) на загальну суму 1185006,66 грн., що не оспорюється позивачем, як заінтересованою особою та стороною по договору –покупцем;  поставка ТОВ “ПТК Сервіс” паливно-мастильних матеріалів покупцю в рахунок уступленого йому права вимоги, як новому кредитору по відношенню до ЗАТ “Селена”. (п.1.1 ст.1 договору, а.с. 11).

В п.4.1 ст.4 договору сторони погодили, що покупець може надавати замовлення на відвантаження йому паливно-мастильних матеріалів після отримання від ТОВ “ПТК Сервіс” (постачальника) повідомлення щодо надходження на його рахунок коштів в рахунок уступленого йому права вимоги від ТОВ “Селена”.

Таким чином сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо передачі товару, що не суперечить чинному законодавству (ст.663 ЦК України).

Відповідно з ст.669 ЦК України умова договору щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Сторони при укладенні спірного договору погодили, що паливно-мастильні матеріали постачаються в строки і кількості, вказаних в замовленнях покупця, в п'ятиденний строк з дня його отримання в межах сум кредиторської заборгованості, тобто сум, які надійшли на рахунок постачальника від ТОВ “Селена”, по відношенню до якого йому було уступлено право вимоги (п.4.2 ст.4, п.2.3 ст.2 договору).

Таким чином, у відповідності з чинним законодавством, сторони визначили кількість паливно-мастильних матеріалів, які підлягають поставці та момент їх передачі.

Сторони також визначили в додатковій угоді № 1 від 04.10.05 до спірного договору, ціну на паливно-мастильні матеріали, які підлягали реалізації за цим договором.

Відповідно зі змістом цієї угоди реалізація паливно-мастильних матеріалів повинна проводитись за найменшими цінами, які встановленні ВАТ “Одесанафтопродукт” на день подачі покупцем замовлення на їх відвантаження (а.с. 80).

У відповідності з діючим законодавством сторони договору купівлі-продажу, які займаються підприємницькою діяльністю, мають право вільно визначати ціну предмету договору.

Закуплені паливно-мастильні матеріали підлягали поставці на склад покупця автотранспортом постачальника (п.4.3 ст.4 договору).

Зазначене свідчить про відповідність спірної угоди чинному законодавству та правомірності висновків Одеського апеляційного господарського суду відносно цього, спростовує доводи касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

                                      ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.06 у справі № 9/358-05-9879 залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                        Н.Кочерова           

Судді                                                                                                       В.Рибак

                                                                                                  М.Черкащенко