Постанова

від 13.12.2016 по справі 804/6879/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р. Справа № 804/6879/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Барс про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Барс , в якому просила стягнути з рахунків відповідача обслуговуючих банках кошти у загальній сумі 20186,92грн. в погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що відповідач має податковий борг, який виник внаслідок несплати у встановлені законом строки сум самостійно задекларованих грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а також донарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань з цього податку відповідно до податкових повідомлень-рішень, які відповідачем не оскаржувалися, а, отже, є узгодженими. Крім того, позивачем в порядку приписів ст.129 Податкового кодексу України на суму боргу відповідача було нараховано пеню. Відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату податкового боргу, однак, останній будь-яких дій на її виконання не вчинив, тому позивач вимушений звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

При цьому ч.3 цієї статті встановлено десятиденний строк з дня одержання відповідачем копії ухвали про відкриття скороченого провадження у справі на подання останнім заперечень проти позову у цій справі, або його визнання.

Протягом встановленого терміну відповідачем не були подані заперечення проти позову та необхідні документи або заява про визнання позову.

Зважаючи на приписи п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку скороченого провадження за наявними у справі доказами, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Барс перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків.

Так, на підставі акту перевірки №968/04-61-15-01/24243285 від 15.05.2015р. відносно відповідача було винесено податкове повідомлення - рішення №0006011501 від 03.07.2015р. на суму 535,51грн.

Будь-яких доказів щодо оскарження відповідачем зазначеного вище податкового-повідомлення рішення матеріали справи не містять.

Відтак, сума, визначена цим податковим повідомленням-рішенням є узгодженою та такою, що підлягає сплаті.

На підставі акту перевірки №596/04-61-12-01/24243285 від 02.03.16р. відносно відповідача було винесено податкове повідомлення - рішення №0004561201 від 20.04.2016р. на суму 510,00грн.

Будь-яких доказів щодо оскарження відповідачем зазначеного вище податкового-повідомлення рішення матеріали справи не містять.

Відтак, сума, визначена цим податковим повідомленням-рішенням є узгодженою та такою, що підлягає сплаті.

На підставі акту перевірки №1275/04-61-12-01 від 20.04.2016р. відносно відповідача було винесено податкове повідомлення - рішення №0004601201 від 20.04.2016р. на суму 3006,59грн.

Будь-яких доказів щодо оскарження відповідачем зазначеного вище податкового-повідомлення рішення матеріали справи не містять.

Відтак, сума, визначена цим податковим повідомленням-рішенням є узгодженою та такою, що підлягає сплаті.

При цьому приписами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України також передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України , податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковим боргом відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Крім того, судом встановлено, що відповідач також подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість №9139855007 від 07.07.2015р. терміном сплати 08.07.2015р. в сумі 18835,00грн., що з урахуванням сплати складає 11344,16грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість №9151146031 від 17.07.2015р. терміном сплати 30.07.2015р. в сумі 1297,00грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість №9175966990 від 20.08.2015р. терміном сплати 30.08.2015р. в сумі 3314,00грн.

Таким чином, позивачем було самостійно задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість, які є узгодженими в розумінні приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, однак ці зобов'язання у строки, визначені вищенаведеними приписами ст.203 Податкового кодексу України, сплачені не були, у зв'язку із чим у відповідача утворився податковий борг з податку на додану вартість.

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

З огляду на вказані приписи закону позивачем було нараховану пеню на суму податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, яка на час розгляду справи складає 179,66грн.

Виходячи з викладеного вище, сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає 20186,92грн.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 цього Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Приписами п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом виставлено податкову вимогу від 02.07.2015р. №3287-25 про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу на суму 22575,14грн.

У зв'язку із тим, що податковий борг після виставлення вищевказаної податкової вимоги відповідачем погашено не було, нова податкова вимога на підставі п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України відповідачу не виставлялася.

На момент звернення позивача до суду податковий борг відповідача непогашений і не списаний.

Відповідно до ст.67 Конституції України , кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують це підприємство, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки,а також доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, якими були визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183-2, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Барс про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Барс (код ЄДРПОУ 24243285, 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Г. Правда АДРЕСА_1)

в банках, обслуговуючих цього платника податків, на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу у загальній сумі 20186,92грн. (двадцять тисяч сто вісімдесят шість гривень 92 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу, з урахуванням приписів ч.8 ст.183-2 цього Кодексу, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1