ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/681/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичні технології" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В:
10 травня 2017 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичні технології" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 9224,59 грн. та пені в розмірі 188,19 грн /з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.06.2017/.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ТОВ "Фармацевтичні технології" було порушено вимоги статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ”, а саме в 2016 році підприємство не виконало нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості 1 робочого місця, що є підставою накладення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 9224,59 грн. та пені у розмірі 81,18 грн. у зв'язку з порушенням терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
За приписами частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на зазначене, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ТОВ "Фармацевтичні технології" (ідентифікаційний код 39409846) подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (форма № 10-ПІ) /а.с. 5/.
Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2016 році становила 12 осіб.
При цьому кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особа.
Відповідно до вказаного Звіту, працюючи інваліди – штатні працівники, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві в 2016 році відсутні.
За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 9224,59 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 188,19 грн. (з 19.04.2017 по 08.06.2017 (за 51 день) /а.с. 6, 33/.
Частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Як встановлено судом вище, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за цей період становила 12 осіб, тому у відповідності до вимог статті 19 зазначеного Закону норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце.
Частиною 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 18 цього Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
З наведених норм статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування інвалідів, але виходячи з вимог статті 18 вказаного Закону.
В свою чергу, стаття 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язано самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.
Частиною 3 статті 18 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання" формою звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, є форма № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".
У пункті 3 розділу II цього звіту вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України "Про зайнятість населення"), і за необхідності в пункті 4 зазначаються категорії таких громадян, зокрема "інваліди".
З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.
З листів Полтавського міського центру зайнятості № 04-1205 від 19.04.2017 та від 15.05.2017 №04-1461, судом встановлено, що протягом 2016 року звіти за формою № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", призначені для працевлаштування інвалідів ТОВ "Фармацевтичні технології" до служби зайнятості не подавались (а.с. 16-17).
Отже, відповідачем не було виконано обов'язок по працевлаштуванню інвалідів, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за несплату цих санкцій відповідно до статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ”.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Частиною 2 статті 20 вказаного Закону встановлено що, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
У відповідача в 2016 році працювало 12 працівників, фонд оплати праці у вказаному році складав 221,39 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає: 221 390 грн. : 12 = 18449,17 грн.
За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 15.04.2017 (термін сплати встановлено частиною 4 статті 20 вказаного Закону – до 15 квітня року, наступним за роком, у якому відбулося порушення нормативу) повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 9224,59 грн. ((18449,17 грн :2)х1-0)
Із письмових пояснень відповідача судом встановлено, що ТОВ "Фармацевтичні технології" самостійно сплачено адміністративно-господарські санкції у розмірі 9224,59 грн., на підтвердження чого надано платіжне доручення від 10.04.2017 №310.
З даного платіжного доручення судом встановлено про сплату відповідачем адміністративно-господарські санкції у розмірі 9224,59 грн. за невиконання нормативу по інвалідам за 2016 рік, однак, не на розрахунковий рахунок, відкритий позивачем для сплати адміністративно-господарських санкцій та пені.
Таким чином, станом на момент розгляду справи відповідачем не перераховано на рахунок Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 9224,59 грн.
У зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого терміну позивачем було нараховано пеню в сумі 188,19 грн.
Оскільки вказані суми не були сплачені відповідачем, то відповідно до частини 5 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ці суми підлягають стягненню в примусовому порядку за рішенням суду.
Отже, адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню.
У відповідності до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичні технології" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичні технології" (код ЄДРПОУ 39409846) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Полтава, вул. Зигіна, 1; одержувач УДКСУ в м. Полтава, код 38019510, р/р 31218230700002 в ГУДКСУ Полтавської області, МФО 831019) адміністративного-господарські санкції у розмірі 9 224,59 грн. (дев'ять тисяч двісті двадцять чотири гривні п'ятдесят дев'ять копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 188,19 грн. (сто вісімдесят вісім гривень дев'ятнадцять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2017 |
Оприлюднено | 23.06.2017 |
Номер документу | 67240437 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Н.Ю. Алєксєєва
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні