КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13620/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
У Х В А Л А
Іменем України
19 червня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих ресурсів" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих ресурсів" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Державна наукова установа "Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих ресурсів" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання зняти арешт з коштів, які обліковуються на рахунках, відкритих клієнтом в банку.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що Державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ умісті Києві Волошиною Марією Дмитрівною винесено постанову від 13.07.2011 року про відкриття виконавчого провадження №27480636 про стягнення з ДНУ "УНДІспиртбіопрод" на підставі вимоги №917/361 від 04.05.2011 року Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва на користь УПФУ в Шевченківському районі міста Києва 54716,36 грн.
Також, державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ умісті Києві Волошиною Марією Дмитрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №32868168 від 07.06.2012 року з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва №2а-9241/09/2670 від 06.10.2011 року про стягнення з позивача на користь УПФУ в Шевченківському районі міста Києва 80 097,86 грн.
Державним виконавцем при примусовому виконанні вимоги №917/361 УПФУ в Шевченківському районі міста Києва та виконавчого листа №2а-9241/09/2670 від 06.10.2011 року Окружного адміністративного суду міста Києва про стягнення боргу на загальну суму 148 595,65 грн. на користь УПФУ в Шевченківському районі міста Києва винесено постанову від 27.11.2014 року № 34/24 про накладення арешту на кошти в сумі 148 595,65 грн., що належать ДНУ "УНДІспиртбіопрод" (код ЄДРПОУ 00334793) та обліковуються за рахунками, відкритими клієнтом в банку: р/р 253090100151, р/р 260650100151, р/р 260020228151 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", код ЄДРПОУ банку 322313; р/р 2600211013137 в ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", код ЄДРПОУ 300670.
В подальшому, 25.06.2015 року старшим державним виконавцем Салеомоном Артемом Андрійовичем при примусовому виконанні вимоги №917/361 Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва ВП №27480636 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Крім того, 25.06.2015 року, державним виконавцем Салеомоном Артемом Андрійовичем при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а- 9241/09/2670 від 06.10.2011 року Окружного адміністративного суду міста Києва про стягнення боргу, ВП №32868168, також винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
На адресу Відділу повторно 28.03.2016 р. на надійшов виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2011 р. №2а-9241/09/2670 про стягнення з ДНУ "УНДІспиртбіопрод" на користь УПФУ в Шевченківському районі у м. Києві боргу у розмірі 80 097,86 грн.
Державним виконавцем на підставі вимог статей 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.03.2016р. ВП № 50654617, копії постанови направлено боржнику для виконання та стягувачу до відома.
На адресу Відділу надійшла заява стягувача від 30.03.2016 р. щодо повернення вищезазначеного виконавчого документу без виконання.
Згідно платіжного доручення № 19051 від 27.04.2016 р. та платіжного доручення №19052 від 27.04.2016р. виконавчий збір та витрати на проведення та організацію виконавчих дій сплачено в повному обсязі.
Державним виконавцем, керуючись ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про зняття майна з розшуку.
На підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа державним виконавцем, керуючись ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову від 27.04.2016 р. про повернення виконавчого документу стягувачеві в мотивувальній частині якої зазначено: згідно заяви УПФУ в Шевченківському районі виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу. Виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій стягнуті в повному обсязі.
Як зазначає відповідач, у зв'язку з тим, що по вимозі УПФУ в Шевченківському районі у м. Києві від 04.05.2011 р. № 917/361 про стягнення з ДНУ "УНДІспиртбіопрод" на користь УПФУ в Шевченківському районі у м. Києві боргу у розмірі 54 716,36 грн. (ВП №27480636) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, арешт з коштів не знімався.
Для захисту своїх порушених прав та зняття арешту з майна позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до положень ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Згідно положень ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
В той же час, відповідно до положень ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Провівши системний аналіз вищезазначених норм права, суд приходить до висновку, що арешт з майна боржника знімається державним виконавцем у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
В той же час, в даному випадку, виконавчі документи були повернуті стягувачу на підставі ч. 1 ст. 47 Закону, а отже, у державного виконавця були відсутні законні підстави для зняття арешту з коштів.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та як наслідок відсутність підстав для їх задоволення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих ресурсів" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев
суддя В.В. Файдюк
суддя Є.В.Чаку
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2017 |
Оприлюднено | 21.06.2017 |
Номер документу | 67243000 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Є.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні