Ухвала

від 14.06.2017 по справі 757/33779/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33779/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України радника юстиції ОСОБА_6 , погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки молодшим радником юстиції ОСОБА_7 про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України радник юстиції ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим заступником начальника відділу процесуального керівництва Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки молодшим радником юстиції ОСОБА_7 та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням його в Київському слідчому ізоляторі. У разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, визначити розмір застави, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 1518819 грн. (один мільйон тисяч вісімнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень). Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати до слідчих слідчої групи слідчого управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Дніпра, Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- уникати спілкування із свідками у кримінальному провадженні, особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій.

Старший слідчий у клопотанні зазначив наступне: Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 23.11.2015 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015110000000558, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 369-2, за ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Голови Державної Фіскальної Служби України №3817-о від 30.11.2015 «Про призначення ОСОБА_5 » призначено в порядку переведення ОСОБА_5 на посаду начальника Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області.

Наказом Голови Державної Фіскальної Служби України №98-о від 20.01.2017 «Про звільнення ОСОБА_5 » припинено державну службу та звільнено 23.01.2017 ОСОБА_5 з посади начальника Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи ДФС віднесено до правоохоронних органів, а ч.2 цієї статті передбачає, що працівники таких органів і установ є працівниками правоохоронного органу.

Статтею 18 Кримінального кодексу України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до п.11 Положення про Головне управління ДФС у Київській області затверджене наказом ДФС України №62 від 21.08.2014 ГУ ДФС у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України та відповідно до покладених на нього завдань контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів.

Розділом 1 Положення про Державну податкову інспекцію в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області, яке затверджене наказом ДФС України №62 від 21.08.2014 визначено, що ДПІ є територіальним органом ДФС, який підпорядковується ДФС та ГУ ДФС у Київській області, а у відповідності до розділу 3 цього ж положення основними завданнями ДПІ є забезпечення реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері боротьби з порушеннями під час застосування податкового законодавства в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів та інше.

Поряд з цим, розділом 11 вказаного Положення передбачено, що начальник ДПІ очолює та здійснює керівництво діяльністю ДПІ, несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності.

Таким чином, ОСОБА_5 , обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в частині забезпечення контролю за додержанням юридичними особами податкового і митного законодавства та правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податків.

Таким чином, обіймаючи посаду начальника Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_5 був наділений правом в межах своєї компетенції пред`являти вимоги, приймати рішення обов`язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, тобто виконувати функції представника влади і відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України був службовою особою.

Відповідно до наказу ДФС №543 від 28.07.2015 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» визначено персональну відповідальність керівників територіальних органів ДФС, де перебувають на обліку платники ПДВ, які за результатами звітного періоду здійснюють ризикові операції, маніпулюють показниками податкової звітності, різко підвищили економічну активність та задіяні у схемах ухилення від оподаткування, за виявлення вигодо формуючих суб`єктів (податкових ям) та повідомлення про виявлення ймовірної схеми ухилення від оподаткування територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодо транспортуючі суб`єкти господарювання (транзитери) та вигодо набувачі.

У ході досудового розслідування встановлено, що організатором схеми отримання неправомірної вигоди є заступник начальника ГУ ДФС України в Київській області ОСОБА_8 , який зловживаючи владою та службовим становищем, маючи на меті незаконне збагачення, організував діяльність злочинної групи, до складу якої залучив своїх довірених підлеглих, а саме: начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_9 ; начальника управління моніторингу доходів та обліково звітних систем ГУ ДФС України в Київській області ОСОБА_10 ; начальника Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС в Київській області ОСОБА_11 ; начальника ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС в Київській області ОСОБА_5 .

Вказані службові особи виконуючи злочинні вказівки ОСОБА_8 створювали умови фізичним особам підприємцям та юридичним особам, шляхом проведення перевірок, відпрацювань, прийняття рішення з відшкодування податку на додану вартість, а також виконання договорів про визнання електронних документів, для отримання від останніх неправомірної вигоди.

Так, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді начальника ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області зловживаючи владою та службовим становищем сприяв суб`єктам господарської діяльності в ухиленні від сплати податків за що отримував неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів, частину яких в подальшому передавав ОСОБА_8 в його службовому кабінеті.

За аналогічною схемою діяли начальник начальника Переяслав-Хмельницької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_11 та начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_9 , дії яких задокументовано під час проведення досудового розслідування.

Так, у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо- відеооконтролю в.о. начальника ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 , зафіксовано наступні аудіо-, відео контрольні дані, які підтверджують злочинну діяльність останнього.

18.04.2016 о 16 год. 13 хв. начальник ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_5 перебуваючи у службовому кабінеті в.о. начальника ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 №203, що розташований в м. Києві по вулиці Народного Ополчення, 5 А, передає останньому грошові кошти, при цьому ОСОБА_8 уточнює назву суб`єкта господарювання «Закон і Порядок», на що ОСОБА_5 відповідає, що це «Закон і Порядок».

Так, внаслідок функціонування злочинної схеми упродовж березня-квітня 2016 року ТОВ «Охоронна Компанія «Закон і Порядок» (ЄДРПОУ 39926216) подано декларації з податку на додану вартість, зміст яких не відповідає дійсності в частині визначення розміру податкових зобов`язань з податку на додану вартість, внаслідок оформлення безтоварних операцій з рядом суб`єктів господарювання у зв`язку із чим занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ на суму 1518 819 грн.

Вказану суму підтверджено висновком судово-економічної експертизи проведеної експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №74 від 10.06.2016.

Враховуючи викладене, начальник Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_5 зловживаючи службовим становищем, всупереч вимог податкового законодавства України, сприяв за винагороду вказаному суб`єкту господарювання в ухиленні від сплати податків в сумі 1518 819 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим спричинив тяжкі наслідки державним інтересам.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

13.06.2017 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Підозра ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними доказами, а саме:

рапортом оперуповноваженого УВБ ДФС України від 20.04.2016;

протоколами допитів старшого о/у ГУВБ ДФС України ОСОБА_12 від 27.04.2016, 04.07.2016;

протоколом допиту свідка старший о/у СБ України ОСОБА_13 від 03.06.2016

розсекреченими матеріалами проведених негласних слідчих розшукових дій;

рапортом ГУВБ ДФС України від 20.04.2016;

інформацією СБУ у к/п №42015110000000558 від 01.08.2016;

висновком службового розслідування від 05.01.2017;

висновком експерта Харківського НДЕКЦ №74 від 10.06.2016;

іншими матеріали кримінального провадження.

Таким чином, є обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 ККУкраїни.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 , згідно

ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

п. 2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

п. 3 незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

п.4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 5 ч.1

ст. 177КПК України, а саме: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, так як згідно вимог ст. 75 КК України забороняється звільнення особи від відбування покарання з випробуванням за корупційний злочин, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання за інкримінований злочин, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177КПК України. Також, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати вплив на осіб, які брали участь в якості понятих, свідків під час проведення слідчих, процесуальних дій, давали покази які мають значення у цьому кримінальному провадженні, свідків, які ще не допитані органом досудового розслідування, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в разі застосування до ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками вчинення злочину, здійснення останнім впливу на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Проте, згідно практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким способом перешкоджати встановленню істини по справі. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує тристарозмірів мінімальної заробітної плати.

З огляду на викладене, застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , який підозрюється, у вчиненні тяжких злочинів, покладених на нього обов`язків. Враховуючи викладене, як зазначено у клопотанні, на даний час існують ризики того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, зазначили, що прокурор не надав належних та допустимих доказів на підтвердження підозри, крім того прокурор жодним чином не довів існування ризиків, які б були підставою для застосування вказаного запобіжного заходу. З урахуванням всіх обставин, встановлених при розгляді вказаного клопотання просили застосувати менш суворий запобіжних захід з урахуванням особи підозрюваного, його сімейного стану, наявності малолітньої дитини, стану здоров,я, матеріального становища.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, заслухавши сторони кримінального провадження, прийшов до наступного: Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 23.11.2015 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015110000000558, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 369-2, за ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368 КК України. ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

13.06.2017 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Підозра ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, як зазначає прокурор, обґрунтовується зібраними доказами, а саме:

рапортом оперуповноваженого УВБ ДФС України від 20.04.2016;

протоколами допитів старшого о/у ГУВБ ДФС України ОСОБА_12 від 27.04.2016, 04.07.2016;

протоколом допиту свідка старший о/у СБ України ОСОБА_13 від 03.06.2016

розсекреченими матеріалами проведених негласних слідчих розшукових дій;

рапортом ГУВБ ДФС України від 20.04.2016;

інформацією СБУ у к/п №42015110000000558 від 01.08.2016;

висновком службового розслідування від 05.01.2017;

висновком експерта Харківського НДЕКЦ №74 від 10.06.2016;

іншими матеріали кримінального провадження. Але не весь пакет документів, зазначених вище, наданий до клопотання.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов,язаний оцінити у сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров,я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв,язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утримуванців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключного у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених ст. 176 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу у розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов,язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалась від органі досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк до п,яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк понад п,ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, санкція ч.2 ст. 364 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавленні волі на строк від трьох до шести років років. У відповідності до ст. 12 КК України, яка визначає кваліфікацію злочинів вказаний злочин відноситься до тяжкого злочину. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у протоколах допиту свідків, інших доказів, наданих до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов,язує обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. У відповідності до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого з моменту затримання.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов,язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний , обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.

Відповідно до п.3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_5 не судимий, має вищу освіту, одружений, має малолітню дитину, має міцні родинні стосунки, позитивно характеризується, є пенсіонером, відсутні будь-які докази повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Слідчий суддя вважає, що ризики , передбачені ст. 177 КПК України та викладені у клопотанні старшим слідчим, заслуговують на увагу. Але слідчим суддею зазначається, що у клопотанні прокурора не у повному обсязі викладені всі обставини щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний є пенсіонером, має сім,ю, жмалолітню дитину, жодного випадку на підтвердження ризиків неявки до слідчого після вручення повідомлення про підозру не наведено. Будь-яких доказів щодо підтвердження ризиків щодо знищення чи спотворення речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, не наведено. Тому, з урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що у клопотанні не наведено достатніх підстав для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, в клопотанні не надано будь-яких підстав вважати, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. У відповідності до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов,язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м,яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов,язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов,язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе, передбачені пунктом 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м,який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотання, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов,язки, передбачені частиною п,ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням всього викладеного, слідчий суддя вважає можливим застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 більш м,який запобіжний захід домашній арешт в певний час доби. У відповідності до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 131, 132, 176- 178, 181, 183, 194, 208, 309 КПК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України радника юстиції ОСОБА_6 , погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки молодшим радником юстиції ОСОБА_7 про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби з 22.00 годин до 6.00 годин наступної доби за місцем проживання: АДРЕСА_2 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;

- не відлучатися з місця проживання АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-заборонити спілкування з підозрюваними. Свідками та іншими особами у кримінальному провадженні номер 42015110000000558 за списком, наданим слідчим чи прокурором.

Роз,яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що працівники органу внутрішніх справ, що здійснюють контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з,являтися у житлове приміщення цієї особи, вимагати надавати будь-яких пояснень з питань, пов,язаних з виконанням покладених на нього судом обов,язків, використовувати електронні засоби контролю.

Визначити строк дії вказаної ухвали до 13 серпня 2017 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні номер 42015110000000558.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду міста Києва протягом п,яти днів після її оголошення.

Слідчий суддя