Постанова

від 15.06.2017 по справі 578/228/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 р. Справа № 578/228/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 25.04.2017 по справі № 578/228/17

за позовом ОСОБА_1

до Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання незаконними дії та рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 звернувся до Краснопільського районного суду Сумської області з адміністративним позовом до Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, Великописарівське ОУПФУ Сумської області), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язати провести перерахунок пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663) підставі довідки прокуратури Сумської області № 33-зп-16 від 15.03.2016 з розрахунку 90% із середнього заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою при перерахунку пенсії різниці виплачених сум за минулий час не більше як за 12 місяців.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 07.03.2017 позовні вимоги ОСОБА_1 до Великописарівського ОУПФУ Сумської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії за період з 02.03.2016 року по 01.09.2016 року залишено без розгляду.

Постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 25 квітня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Великописарівського ОУПФУ Сумської області щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури Сумської області № 33-зп-16 від 15.03.2016.

Зобов'язано Великописарівське ОУПФУ Сумської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії згідно довідки прокуратури Сумської області № 33-зп-16 від 15.03.2016 з 02 вересня 2016 року виходячи з 90 % розміру місячного заробітку, вказаного в довідці та виплатити недоплачену суму пенсії.

В іншій частині у позові відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 640,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції порушено принцип законності та застосовано норму ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, яка втратила чинність. Крім того, право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою на час звернення позивача із заявою до управління законодавством не було визначено, а тому обставини даної справи відрізняються від обставин справи "Суханов та Ільченко проти України", відповідно висновки Європейського суду з прав людини, викладені у цій справі, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213 від 02.03.2015 з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалися зокрема і відповідно до Закону України "Про прокуратуру ", тому після 01.06.2015 пенсії на умовах Закону України "Про прокуратуру " не призначаються та не перераховуються. Судом першої інстанції не взято до уваги, що норми Закону № 213 є діючими, не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, а отже підлягають обов'язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України та всіма органами державної влади.

Позивач правом подання заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

У судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.

Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 15.06.2017 за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Великописарівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області та йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону Україну "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ з 18.04.2000 (а.с. 16)

Позивач продовжував трудову діяльність в органах прокуратури з 17.10.2001 по 19.07.2010, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 13). У зв'язку з цим, згідно заяв позивача відповідачем неодноразово здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням збільшення стажу (розпорядження № 104932 від 06.03.2002, встановлено відсоток розрахунку пенсії від заробітку 90) та з урахуванням збільшення заробітної плати, що підтверджується розпорядженнями № 104392 від 30.03.2002, від 13.11.2003, від 27.12.2004, від 18.02.2005, від 22.05.2006, від 04.09.2006, від 05.07.2007, від 19.03.2008, від 27.07.2012 (а.с. 55-66).

24.03.2016 позивач звернувся до Великописарівського ОУПФУ Сумської області із заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії за вислугу років на підставі довідки від 15.03.2016 № 33-зп-16, виданою прокуратурою Сумської області, у зв'язку з підвищенням посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців органів прокуратури (а.с. 28-30).

Відповідачем листом № 1362/03-29 від 31.03.2016 відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213 від 02.03.2015 року з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалися зокрема і відповідно до Закону України "Про прокуратуру"(а.с. 32).

Не погодившись із відмовою відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорських працівників, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обгрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 та дійшов висновку, що відсутність відповідного нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України, який би регулював умови та порядок перерахунку пенсій, не може бути підставою для відмови в призначенні особі пенсії. Суд першої інстанції виходив з того, що відмова в перерахунку пенсії через не встановлення певного порядку Урядом (справа "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та 71378/10 від 26.09.2014 року) була розцінена Європейським судом з прав людини як порушення майнового інтересу заявника, що передбачено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . При цьому для перерахунку пенсії мають застосовуватися норми, що визначали умови, розмір та порядок перерахунку пенсії, які діяли в момент призначення пенсії.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірним у вказаній справі є правомірність дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, призначеної позивачу за Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ) на підставі довідки про заробітну плату від 15.03.2016 № 33-зп-16, виданою прокуратурою Сумської області, та застосування до спірних правовідносин в частині перерахунку пенсії норм, які станом на момент звернення позивача за перерахунком втратили чинність.

У відповідності до ч.13 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Разом з тим, Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Вказані зміни набули чинності з 01.01.2015.

15 липня 2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закону №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 р.;

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (24.03.2016) частини 13 та 18 статі 50-1 Закону №1789-ХІІ втратили чинність.

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що вказаний Закон не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

При цьому на час звернення за перерахунком пенсії нормативно-правових актів, які регулювали умови та порядок перерахунку пенсій не прийнято. Отже, законодавець встановивши право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, не визначив умови та порядок її перерахунку та, головне, підстави для перерахунку пенсії, що позбавляє можливості пенсійному органу здійснити перерахунок у встановленому порядку.

Таким чином, з огляду на те, що позивач звернувся із заявою про здійснення перерахунку пенсії в березні 2016 року, а ст. 86 Закону № 1697-VII на той час не містила норми, яка б передбачала таку підставу для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі.

Зміни, внесені Законом України № 76 від 28.12.2014 року до ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХII та ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII , неконституційними у встановленому порядку не визнавались і не скасовувались.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України , законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, а тому висновок суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням посадових окладів працівникам прокуратури, не ґрунтується на нормах діючого закону, чим порушено принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України .

З урахуванням норм діючого законодавства та обставин справи, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був керуватися ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії ).

Колегія суддів також вважає помилковим посилання суду першої інстанції на рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ) у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та 71378/10 від 26.09.2014 року), враховуючи наступне.

Так, у справі "Суханов та Ільченко проти України" заявники скаржилися на невиплату їм державними органами відповідної надбавки до пенсії в розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у періоди з 1 січня 2006 року по 9 липня 2007 року та з 1 січня по 22 травня 2008 року.

ЄСПЛ зазначив, що в період з квітня по грудень 2006 року Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, яка підлягала виплаті заявникам. Жодного рішення з цього питання не було прийнято. У цьому випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені статтею 1 Першого протоколу. Уряд не надав жодних пояснень цієї бездіяльності, яка тримала заявників у невизначеності. Таким чином, Суд не бачить жодних причин, чому органи влади не вжили заходів для визначення розміру надбавки до пенсії заявників і вважає це втручання невиправданим (див., з відповідними змінами, рішення у справі "Клаус і Юрій Кіладзе проти Грузії" (Klaus and Iouri Kiladze v. Georgia), заява № 7975/06, від 2 лютого 2010 року; рішення у справі "Будченко проти України " (Budchenko v. Ukraine), № 38677/06, від 24 квітня 2014 року).

При цьому ЄСПЛ вказав, що у цих справах сама суть права заявників на пенсійне забезпечення та виплати державними органами відповідної надбавки до пенсії в розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не ставиться під сумнів.

Разом із тим, у справі, що розглядається, чинне законодавство не містить жодних положень, які б надавали позивачу право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Колегія суддів вважає, що відмова у перерахунку пенсії через неприйняття Кабінетом Міністрів України постанови, яка б визначала умови, розмір та порядок перерахунку пенсії, може розглядатися колегією суддів як втручання в права, передбачені статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виключно у випадку коли статтею 86 Закону № 1697, ст. 50-1 Закону № №1789-ХІІ ( в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України") було б передбачено таку підставу для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції у 70-х роках минулого століття. У рішенні у справі "Міллер проти Австрії" від 16 грудня 1974 року Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Цей принцип було значно розширено у рішенні "Стек та інші проти Сполученого Королівства". Суд наголосив на тому, що в сучасній демократичній державі багато осіб протягом усього свого життя або ж його частини, коли йдеться про засоби для існування, перебувають у повній залежності від виплат за соціальним страхуванням або соціальним забезпеченням. В правових системах багатьох країн визнається, що такі особи потребують певного забезпечення, і відтак для них передбачається, що в разі дотримання умов, за яких вони можуть скористатися цими встановленими для них виплатами, вони автоматично будуть отримувати відповідні виплати. На думку ЄСПЛ це право підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу 1 Конвенції. Тобто, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що станом на час звернення за перерахунком пенсії, право на перерахунок призначених пенсій працівникам прокуратури у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати не передбачено на законодавчому рівні, а тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу з зазначених підстав, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру " на підставі довідки прокуратури Сумської області № 33-Зп від 15.03.2016, відповідно рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Разом із тим, колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на безпідставність доводів відповідача на те, що згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213- VIII від 02.03.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена згідно Закону України "Про прокуратуру", а також зроблено висновок про те, що з 01.06.2015 пенсії, в порядку та на умовах, визначених вказаним Законом, не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються, виходячи з наступного.

Виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, положення п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону № 213 стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Однак наведене не впливає на вирішення справи по суті, оскільки іншим зазначеним вище законом змінено механізм перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що для перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення.

Судовим розглядом встановлено, що згідно розпорядження № 104932 від 06.03.2002 позивачу проведено перерахунок пенсії виходячи зі збільшеного стажу роботи та встановлено відсоток розрахунку пенсії від заробітку у розмірі 90 відсотків (а.с. 16).

Згідно розпорядження № 104932 від 27.07.2012 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи зі збільшеного заробітку та стажу. Після проведеного перерахунку пенсії відповідачем зменшено загальний відсоток пенсії від заробітку з 90 до 80 % (а.с.27).

Такі дії відповідача обумовлені тим, що з 01.10.2011 частину 1 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ змінено на підставі п.п. 4 п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-VІ прокурори і слідчі мали право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначалася в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.

Разом з тим, станом 27.07.2012, тобто на час проведення перерахунку пенсії, яким зменшено відсоток пенсії позивача від заробітку, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулювалися частинами тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 27.07.2012 повинна була застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії та проведеного після цього перерахунку пенсії у розмірі 90 %, оскільки внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам були частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.

Таким чином, відповідач при перерахунку пенсії згідно розпорядження № 104932 від 27.07.2012 змінюючи розмір загального відсотку пенсії ОСОБА_1 по відношенню до заробітної плати з 90 до 80 відсотків згідно розпорядження № 104932 від 27.07.2012 діяв не на підставі, з перевищенням повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії до 80 % від місячної заробітної плати є протиправними та відповідно позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання провести перерахунок пенсії виходячи з 90% розміру пенсії від середнього заробітку є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також колегія суддів, керуючись частиною 2 ст. 11 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, як особи, що потребує додаткових соціальних гарантій з боку держави, та визнати протиправними дії Великописарівського ОУПФУ Сумської області щодо проведення перерахунку пенсії зі зменшенням загального відсотку розміру пенсії з 90 % до 80 %.

Колегія суддів вважає правомірними посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду України, викладеними у постанові від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13 та від 17 грудня 2013 року № 21-445а13, тому в силу ч.2 ст. 161 КАС України , такі висновки мають бути обов'язково враховані при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин у вказаній справі.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, позивач не скористався правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Відповідно до частини 6 ст. 94 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуюче часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, колегія суддів вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача документально підтверджені судові витрати в розмірі 320,00 (триста двадцять) гривень.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України , підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Великописарівського ОУПФУ Сумської області щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури Сумської області № 33-зп-16 від 15.03.2016 та зобов'язання Великописарівського ОУПФУ Сумської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії згідно довідки прокуратури Сумської області № 33-зп-16 від 15.03.2016 з 02 вересня 2016 року. Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області задовольнити частково.

Постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 25.04.2017 скасувати в частині визнання протиправними дій Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури Сумської області № 33-зп-16 від 15.03.2016; зобов'язання Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії згідно довідки прокуратури Сумської області № 33-зп-16 від 15.03.2016 з 02 вересня 2016 року та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 640,00 грн.

В цій частині прийняту нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 зі зменшенням загального розміру пенсії у відсотках від заробітної плати з 90 відсотків до 80 відсотків.

Зобов'язати Великописарівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області з 02 вересня 2016 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру 90 відсотків від заробітної плати та виплатити недоотриману суму пенсії.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

В іншій частині постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 25.04.2017 по справі № 578/228/17 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Перемоги, 22а, смт. Краснопілля, Сумської області, код ЄДРПОУ 22976990) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 320,00 (триста двадцять) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20.06.2017.