Рішення

від 13.06.2017 по справі 904/4977/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.2017 Справа № 904/4977/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Каммон", м. Дніпро

до Приватного підприємства "ВК і К", м. Дніпро

про стягнення 38 188 грн. 20 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 24.05.2017р. №б/н;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 38 188 грн. 00 коп. - заборгованості за поставлений товар.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання від відповідача повернулося з відміткою пошти за відмовою адресата від одержання (а.с. 26-28).

За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Приймаючи до уваги, що:

- відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору;

- суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору;

- відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи;

- в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку;

- обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смирнова проти України» );

- тому суд доходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у листі (вх.№33669/17 від 13.06.2017р.) повідомила, що згідно наданої декларації з податку на додану вартість підприємством ПП ВК і К включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по підприємству ТОВ Компанія Каммон , а саме: - у жовтні 2016р. - сума ПДВ 1 560 грн. 00 коп., - у листопаді 2016р. - сума ПДВ 2 856 грн. 40 коп., - у грудні 2016р. - сума ПДВ 1 948 грн. 30 коп.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Каммон було поставлено відповідачу - Приватному підприємству "ВК і К", товар на загальну суму 38 188 грн. 20 коп., про що свідчать видаткові накладні (а.с. 8-17): • від 31.10.2016р. №42 на суму 9 360 грн. 00 коп. (товар - покриття захисне полімерне Глосс РК-2 , ароматизатор Аромат копчення , суміш комбінована Польська комбі ); • від 16.11.2016р. №54 на суму 6 638 грн. 40 коп. (товар - покриття захисне полімерне Глосс РК-2 ); • від 25.11.2016р. №60 на суму 10 500 грн. 00 коп. (товар - суміш багатофункціональна харчова Камстабіл ); • від 19.12.2016р. №82 на суму 11 689 грн. 80 коп. (товар - суміш комбінована Польська комбі , суміш багатофункціональна харчова Камстабіл ) та експрес-накладні Нова Пошта (а.с. 20): • від 16.11.2016р. №59 9980 3889 4684; • від 25.11.2016р. №59 0002 2013 9935.

Також факт поставки товару відповідачу підтверджуються податковими накладними на загальну суму 38 188 грн. 20 коп. (а.с. 9-19), у тому числі • від 31.10.2016р. №17 на суму 9 360 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1 560 грн. 00 коп. (реєстраційний номер документу НОМЕР_1); • від 16.11.2016р. №12 на суму 6 638 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ - 1 106 грн. 40 коп. (реєстраційний номер документу НОМЕР_2); • від 25.11.2016р. №18 на суму 10 500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1 750 грн. 00 коп. (реєстраційний номер документу НОМЕР_3); • від 19.12.2016р. №17 на суму 11 689 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 1 948 грн. 30 коп. (реєстраційний номер документу НОМЕР_4); загальна сума ПДВ 6 364 грн. 70 коп. (1 560 грн. 00 коп. + 2 856 грн. 40 коп. + 1 948 грн. 30 коп.) згідно відомостей, наданих Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у листі від 12.06.2017р. №360/04-61-10-19, Приватним підприємство "ВК і К" було включено до складу податкового кредиту по підприємству позивача (а.с. 36).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України).

Стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку; майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, фактичні дії сторін підпадають під норми статей 11, 202, 509, 712 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин поставки, в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання з оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається позивачем було спрямовано відповідачу вимогу від 27.01.2017р. №1, відповідно до якої позивач вимагав сплатити 38 188 грн. 20 коп. за поставлений товар (а.с. 22). Вказана вимога була отримана відповідачем 30.01.2017р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21).

Отже, строк оплати поставленого товару вважається таким, що настав, і відповідач повинен був оплатити отриманий товар до 06.02.2017р. (включно).

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 38 188 грн. 20 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства ВК і К (49125, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 13745730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Каммон (49000, м. Дніпро, вул. Савкіна, буд. 4; ідентифікаційний код 40010742) 38 188 (тридцять вісім тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 20 коп. - заборгованості та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

19.06.2017р.