Рішення

від 16.06.2017 по справі 904/3999/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.2017 Справа № 904/3999/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ НОКС", м. Дніпро

до Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним в редакції позивача

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №19д від 23.05.17р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №2092 від 31.03.17р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТ НОКС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської міської ради, в якому просить визнати укладеним договір оренди земельної ділянки площею 0,2688 га, (кадастровий номер земельної ділянки 1211600000:03:087:0018), що розташована за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів (район Авторинку), між сторонами орендодавцем - Нікопольською міською радою та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРТ НОКС", в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРТ НОКС".

Позовні вимоги обгрунтовані зволіканням відповідачем у підписанні поновленого на підставі рішення Нікопольської міської ради за №53-13/VI від 28.10.2011р. договору оренди земельної ділянки. Дане рішення позивач вважає діючим та таким, що підлягає виконанню. Крім того, позивач зазначає, що після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 05.10.2007р. він продовжує користуватись нею, вчасно та у повному обсязі сплачує орендні платежі, в той час, як відповідач не заперечує проти продовження строку дії договору.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що позивач, звертаючись до нього із заявою від 04.03.2011р. про поновлення договору оренди земельної ділянки, не надав проект додаткової угоди. Не зважаючи на це, рішенням Нікопольської міської ради за №53-13/VI від 28.10.2011р. поновлено позивачу договір оренди земельної ділянки строком на 3 роки та зобов"язано позивача укласти договір оренди землі відповідно до чинного законодавства. Однак додаткова угода про поновлення договору оренди землі не була укладена у місячний строк, як передбачено ст.33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, відповідач зазначає, що договір оренди земельної ділянки в редакції позивача не відповідає вимогам чинного законодавства України.

У судових засіданнях оголошувались перерви згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

15.06.2017р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2007р. між Нікопольською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРТ НОКС" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення сесії Нікопольської міської ради від 28.09.2007р. №37-19/V зобов"язався надати, а орендар - прийняти в оренду земельну ділянку, площею 0,2688 га (кадастровий номер земельної ділянки 1211600000:03:087:0018), що розташована за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів (район авторинку).

Згідно п.5.4. договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п"ятнадцятиденний термін після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі.

Договір набуває чинності після його державної реєстрації у встановленому законодавством порядку (п.14.2. договору).

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Нікопольському районному відділі ДРФ центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.04.2008р. №040811000060.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачу в оренду земельну ділянку за актом прийому - передачі (а.с.17).

Договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання (п.10.2. договору).

Договір припиняє дію у разі закінчення строку оренди або за взаємною згодою сторін (п.10.3. договору).

Відповідно до п.2.1. договору земельна ділянка надається в оренду строком на 3 (три) роки.

За п.2.2. договору по закінченню терміну дії договору орендар має право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про намір щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Сторона, яка отримала таке повідомлення, повинна не пізніше десяти днів з моменту його отримання надати зацікавленій стороні письмову згоду або незгоду щодо продовження дії цього договору на новий термін. У разі недосягнення сторонами згоди щодо продовження дії цього договору на новий термін - термін дії договору припиняється згідно умов договору.

Згідно п.п.8.3.2. договору орендар має переважне право на поновлення цього договору на новий термін.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Згідно ч.5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі").

04.03.2011р. позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах (а.с.18). При цьому проект додаткової угоди до заяви не надав.

28.10.2011р. рішенням Нікопольської міської ради за №53-13/VI поновлено позивачу договір оренди земельної ділянки строком на 3 роки (а.с.19). Крім того, пунктом 3 даного рішення зобов"язано позивача укласти договір оренди землі відповідно до чинного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується сторонами, що додаткова угода про поновлення договору оренди землі відповідно до рішення Нікопольської міської ради за №53-13/VI від 28.10.2011р. не була укладена у місячний строк, як передбачено ст.33 Закону України "Про оренду землі".

11.11.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки, до якої додав три примірника договору оренди (а.с.27).

Відповідач листом від 19.12.2016р. повідомив позивача про неможливість поновлення терміну дії договору оренди на підставі рішення Нікопольської міської ради за №53-13/VI від 28.10.2011р., оскільки термін дії договору оренди закінчився ще 10.04.2011р. (а.с.137).

Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить визнати укладеним договір оренди земельної ділянки площею 0,2688 га, (кадастровий номер земельної ділянки 1211600000:03:087:0018), що розташована за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів (район Авторинку), між сторонами орендодавцем - Нікопольською міською радою та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРТ НОКС", в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРТ НОКС".

Згідно ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.142 Конституції України до матеріальної основи місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування.

Згідно ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Таким чином, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду.

Згідно ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (аналогічні приписи містить ст.93 Земельного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З аналізу наведених норм матеріального права, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої у порядку, передбаченому ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.123 Земельного кодексу України.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не додержано вимог земельного законодавства при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позивачу у позові відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Повне рішення складено 19.06.2017р.

Суддя ОСОБА_3