Рішення

від 19.06.2017 по справі 908/841/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/38/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2017 Справа № 908/841/17

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Харківкольормет» (61124, м. Харків, вул. Олександра Матросова, буд. 8-А)

до відповідача командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія» (69069, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 13)

про стягнення 369571,40 грн.

Суддя Федорова О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.06.2017р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 19.04.2017 року звернувся позивач - товариство з додатковою відповідальністю «Харківкольормет» з позовною заявою до відповідача - командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія» про стягнення за договором поставки №2/43-1/1 від 10.01.2013р. заборгованості у розмірі 334265,19 грн. та пені - 35306,21 грн., усього - 369571,40 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №908/841/17 призначено до розгляду судді Федорової О.В.

Ухвалою суду від 20.04.2017 року порушено провадження у справі №908/841/17, присвоєно справі номер провадження 28/38/17, судове засідання призначено на 22.05.2017 року. В порядку ст. 65 ГПК України, суд зобов'язав сторони надати документи для всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи. У зв'язку з неявкою представника відповідача та з метою встановлення фактичних обставин справи, надання сторонам часу для виконання вимог суду розгляд справи відкладався спочатку на 07.06.2017р. потім на 19.06.2017р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 19.06.2017 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Від позивача на адресу суду 13.06.2017 р. надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія» 334265,19 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок несплати відповідачем вартості отриманого товару, що поставлений на його адресу за видатковими накладними № РН-0003179 від 24.10.2016р., №РН-0003183 від 24.10.2016р., № РН-0003289 від 01.11.2016р., № РН-0003347 від 07.11.2016р., №РН-00038520 від 22.12.2016р.

Суд оцінивши дану заяву, заслухавши представника позивача в судовому засіданні дійшов висновку, що дана заява по суті є зміною підстав позовних вимог та зменшення розміру заявлених вимог, яка відповідає положенням ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

З урахуванням зазначеного, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія» 334265,19 грн. заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними № РН-0003179 від 24.10.2016р., №РН-0003183 від 24.10.2016р., № РН-0003289 від 01.11.2016р., № РН-0003347 від 07.11.2016р., №РН-00038520 від 22.12.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.06.2017р. підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на ст. ст. 193, 222 ГК України, ст. ст. 11, 202, 205, 509, 526, 638, 610, 640, 692, 712 ЦК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Матеріали справи містять поштове повідомлення від 20.04.2017 р., відповідно до якого примірник ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання отримано 24.04.2017 р. представником КТ «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» . Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце та час розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Позивач зобов'язався на підставі видаткових накладних поставити та передати у власність КТ «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» шини М1 5*60*4000 ДПРНТ кількістю 692,500кг загальною вартістю 162045,00грн., прутки ЛС-59-1 41*3000 ДШГНП кількістю 72,600кг загальною вартістю 13416,48грн. пруток БрАЖМЦ 10-3-1,5 Ф 140 кількістю 236,600кг вартістю 44954,00грн. без ПДВ, лист М1 10*600*1500 ДПРНТ кількістю 78,200кг вартістю 14076,00 грн. без ПДВ, лист М1 8*600*1500 ДПРНТ кількістю 62,400кг вартістю 11232,00 грн. без ПДВ, шини М1 5*60*4000 ДПРНТ кількістю 213,500кг вартістю 41632,50грн. без ПДВ, шини мідні М1 10*30*3000 ДПРНТ кількістю 45,600кг вартістю 8892,00грн. без ПДВ, шини мідні М1 8*40*3000 ДПРНТ кількістю 295,000кг вартістю 61433,75,00грн. без ПДВ, шини мідні М1 8*30*3000 ДПРНТ кількістю 19,500кг вартістю 4060,88грн. без ПДВ, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його вартість.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Аналіз наданих документів підтверджує факт виникнення між сторонами спору господарських правовідносин, тобто ними вчинено правочин, що породив взаємні господарські зобов'язання. За своєю правовою природою правочин сторін є договором поставки.

Положеннями ст.ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою видаткової накладної, довіреності, рахунку на оплату, платіжного доручення, де вказані: найменування товару, його кількість, ціна, особа, що отримала товар, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору поставки.

Положеннями ч. 2 ст. 640 ЦК України унормовано, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частина 1 ст. 656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме поставка товару на загальну суму 334265,19 грн. підтверджується видатковими накладними № РН-0003179 від 24.10.2016р., №РН-0003183 від 24.10.2016р., № РН-0003289 від 01.11.2016р., № РН-0003347 від 07.11.2016р., №РН-00038520 від 22.12.2016р. На оплату поставленого товару позивачем виставлені рахунки № СФ-0004387 від 18.10.2016р. на суму 167661,00грн., № СФ-0004484 від 24.10.2016р. на суму 13416,48грн., № СФ-0004620 від 01.11.2016р. на суму 144943,80 грн., № від 28.10.2016р. на суму 104233,00 грн.

Факт отримання відповідачем обумовленого товару підтверджується довіреностями №1146 від 24.10.2016р., № 1148 від 24.10.16р., № 1164 від 01.11.2016р. на ім'я ОСОБА_2, № 1251 від 21.12.2016р. на ім'я ОСОБА_3 Зазначені довіреності містять посилання на найменування товару, що поставлявся відповідачу.

Відповідач зобов'язання належним чином не виконав, оплату за отриманий товар не здійснив. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань щодо оплати отриманого товару заборгованість склала 334265,19грн.

У зв'язку з відсутністю оплати за отриманий товар, 15.02.2017р. на адресу відповідача була спрямована претензія № 10 з проханням у строк до 24 лютого 2017р. добровільного погасити заборгованість.

Претензія залишена відповідачем без реагування, борг без оплати.

Частиною ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Як встановлено судом, матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт поставки та факт отримання відповідачем обумовленого вище товару. Доказів повернення товару відповідачем з будь-яких причин матеріали справи не містять.

Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Також слід врахувати, що наявність у відповідача зобов'язання щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту частини першої статті 692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Внаслідок невжиття відповідачем дій щодо погашення виниклої заборгованості, відсутності письмових пояснень щодо ускладнюючих обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

На день розгляду спору відповідач сплати заборгованості в повному обсязі за отриманий товар не довів.

Факт порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 334265,19грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до пп. 1 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 334265,19грн. підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, що складає 5013,98 грн. Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 5543,58грн., переплата складає 529,60грн. Дана переплата підлягає поверненню позивачу ухвалою суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір в разі звернення його до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 625, 638-640, 656, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з командитного товариства Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія (69069, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 13, ідентифікаційний код 05755559) на користь товариства з додатковою відповідальністю Харківкольормет (61124, м. Харків, вул. Олександра Матросова, буд. 8-А, ідентифікаційний код 01883585) 334265,19грн. (триста тридцять чотири тисячі двісті шістдесят п'ять грн. 19коп.) заборгованості, 5013,98грн. (п'ять тисяч тринадцять грн. 98 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 20 червня 2017 р.

Суддя О.В. Федорова