Рішення

від 12.06.2017 по справі 910/7991/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017Справа №910/7991/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абсолют фінанс груп про стягнення 4770,33 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Бабій О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості та санкцій за договором про розрахунково-касове обслуговування в межах зарплатного проекту №2DEK/153-6-13 від 18.07.2013, з урахуванням відкритого у межах вказаного договору іншого договору - про відкриття у рамках зарплатного проекту карткового рахунку та кредитної лінії № НОМЕР_1 від 28.10.2013, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду, оскільки ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР, а відтак, будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення представників покладаються на Відповідача відповідно.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем, як Банком, та Відповідачем, як Організацією, було укладено договір про розрахункове обслуговування в межах зарплатного проекту №2DEK/153-6-13 від 18.07.2013 (далі - Договір про розрахункове обслуговування), за умовами якого Банк зобов'язався здійснювати розрахункове обслуговування Організації в межах зарплатного проекту шляхом зарахування на карткові рахунки коштів, що надходитимуть від Організації для клієнтів (з метою виплати клієнтам заробітної плати та/або інших виплат, передбачених чинним законодавством України), а Організація сплачуватиме Банку комісійну винагороду за відповідні банківські послуги. Умовами даного договору також передбачено, що після його укладення Банк укладатиме з клієнтами договори про відкриття рахунків.

На виконання вказаного договору між Банком та ОСОБА_2 (далі - Клієнт) було укладено договір про відкриття у рамках зарплатного у проекту карткового рахунку та кредитної лінії № НОМЕР_1 від 28.10.2013 (повний текст пізніше було змінено та викладено в Додатковій угоді № 1, далі разом - Кредитний договір).

Згідно з умовами Кредитного договору Позивачем було відкрито Клієнту кредитну лінію для проведення останнім операцій з використанням платіжної картки (далі - Кредит) з лімітом до 4000 грн. на строк до 31.10.2016.

За умовами Кредитного договору, кошти надавалися на умовах їх забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності.

Залученими до матеріалів справи виписками про рух коштів між Банком і Клієнтом підтверджується виконання Банком своїх зобов'язань за Кредитним договором та надання Клієнту обумовлених договором кредитних коштів, та цими ж виписками підтверджується невиконання Клієнтом своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості та порушення ст.ст. 525, 526, 530, 629 та 1054 ЦК України.

Також, з огляду на наведене та виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Клієнт є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом відповідно до статей 546, 549 ЦК України та на підставі умов п.п. 8.1.1 Кредитного договору.

Доказів наявності у Клієнта претензій щодо якості та/або обсягу виконання Банком по Кредитному договору своїх зобов'язань матеріали справи не містять.

Розрахунки заборгованостей та санкцій:

3601,16 грн. - по кредиту;

905,47 грн. - по відсоткам за користування кредитом;

68,01 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків;

195,69 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту, залучені до матеріалів справи, судом перевірено та визнано обґрунтованими і арифметично правильними; розміри заборгованості та санкції (у тому числі, оскільки розміри санкцій не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом) є доведеними залученими до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування.

Матеріали справи не містять доказів погашення Клієнтом указаних сум заборгованостей та санкції у добровільному порядку.

З залученої до справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.04.2016 вбачається, що ОСОБА_2 (Клієнт) помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до пп. 4.2.4. Договору про розрахункове обслуговування Організація зобов'язана письмово повідомляти Банк про кожне звільнення клієнта з Організації не пізніше ніж за 5 банківських днів до фактичного дня звільнення клієнта, а також про кожну смерть клієнта протягом 2 банківських днів з дня смерті клієнта.

Відповідно до п. 3.6. вказаного Договору, сторони домовилися про те, що Організація прийняла на себе обов'язок (поручилася) солідарно з клієнтами відповідати за невиконання або неналежне виконання клієнтами усіх своїх грошових обов'язків перед Банком, визначених договорами про відкриття рахунків, у тому числі щодо сплати комісійної винагороди, повернення Овердрафту, сплати процентів за користування Овердрафтом, штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання Клієнтами своїх обов'язків тощо. Цей обов'язок щодо солідарної відповідальності повинен виконуватися Організацією виключно у разі, якщо Організація у строки, визначені цим договором, не повідомила Банк про звільнення відповідного клієнта з Організації або його смерть.

Доказів, що Організація у встановлений вказаним Договором строк повідомила Банк про смерть Клієнта матеріали справи не містять.

У випадку невиконання або неналежного виконання клієнтами своїх грошових обов'язків перед Банком, визначених договорами про відкриття рахунків, та за умови, що Організація у строки, визначені цим договором, не повідомила Банк про звільнення відповідних клієнтів з Організації або їх смерть, Банк має право вимагати від Організації шляхом надіслання їй у порядку, визначеному цим договором, відповідних письмових повідомлень, виконання відповідних обов'язків клієнтів (пп. 4.3.3. Договору про розрахункове обслуговування).

До матеріалів справи залучена вимога № 153-7/553 (з доказами надіслання) Банку до Організації щодо сплати заборгованості та санкцій за Клієнта у межах Кредитного договору, проте матеріали справи не містять доказів погашення Організацією (Відповідачем) указаних сум заборгованостей та санкції у добровільному порядку, у тому числі станом на час винесення рішення.

Доказів наявності підстав для звільнення Відповідачів від відповідальності матеріали справи не містять.

Таким чином, Позивач, користуючись наданим йому Договором про розрахункове обслуговування та ст.ст. 543, 554 ЦК України правом, правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідачів, як з поручителя Клієнта, спірних сум заборгованостей та санкцій за Кредитним договором, і тому, з огляду на все вищенаведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абсолют фінанс груп (м. Київ, вул. Ярославів Вал, 10 Б, офіс 2; ідентифікаційний код 37723890) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (м. Київ, вул. Антоновича, 127; ідентифікаційний код 00032112) 3601 (три тисячі шістсот одну) грн. 16 коп. заборгованості по кредиту, 905 (дев'ятсот п'ять) грн. 47 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 68 (шістдесят вісім) грн. 01 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 69 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту, а також 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.2017

Суддя Сташків Р.Б.