Рішення

від 06.06.2017 по справі 910/7659/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017Справа №910/7659/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ай Ем Ріелті"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Логістік Сервіс Україна"

про стягнення заборгованості в розмірі 64 628,17 грн.

Представники сторін:

від позивача: Кузнєцов Ю.О. - представник за довіреністю № б/н від 29.12.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ай Ем Ріелті" до товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Логістік Сервіс Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 64 628,17 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.08.2015 року між ним та відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення №01-08/2015.

31.01.2017 року між сторонами підписано додаткову угоду про розірвання договору та акт прийому-передачі об'єкта оренди. На дату припинення договору у відповідача існувала заборгованість з оплати платежів по договору у розмірі 44 949,08 грн., яку він зобов'язався погасити до 28.02.2017 року.

Однак, заборгованість відповідач не погасив.

У зв'язку з чим позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 64 628,17 грн.. що складається заборгованості по договору в розмірі 44 949,08 грн. та пені в розмірі 19 679,09 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.06.2017 р.

В судове засідання 06.06.2017 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.05.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з повернутого конверта №01030 41689254 з направленням ухвали про порушення провадження у справі від 16.05.2017 року, він повернувся в суд у зв'язку з іншими причинами, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03038, м. Київ, вулиця Лінійна, буд. 17, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 15.05.2017 у є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача подав клопотання про уточнення розміру позовних вимог (зменшення), відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 64 627,17 грн.. що складається заборгованості по договору в розмірі 44 948,08 грн. та пені в розмірі 19 679,09 грн.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вищезазначена заява приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахування заяви про зменшення позовних вимог.

Представник позивача виконав вимоги ухали суду від 16.05.2017 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.08.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Еф Ай Ем Ріелті" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Карго Логістік Сервіс Україна" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №01-08/2015.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає орендарю в строкове платне користування без права викупу на умовах оренди приміщення, відновна вартість якого з урахуванням її індексації складає 38 324,64 грн.

Розташування приміщення вказується у поверховому плані, підписаному уповноваженими представниками сторін, який є додатком №1 до цього договору (п.1.2 договору).

В розділі визначення термінів зазначено, що приміщення - (як предмет оренди) в тексті цього документу, нежитлове офісне приміщення загальною площею 16 кв.м. (шістнадцять) метрів квадратних, яке знаходиться в Будівлі розташованій за адресою: Україна, 03038, місто Київ, вулиця Лінійна, будинок № 17, 3 поверх, яка належить орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 20 вересня 2004 року підписаного між ТОВ "Еф Ай Ем Ріелті" та ВАТ Кіноекран (далі - будівля) завіреного приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шепелюк О.Г. за реєстровим номером № 2522, зареєстрованим в Державному реєстрі угод (виписка № 127525 від 20 вересня 2004 р.) та зареєстрованого Київським міським БТІ 27 вересня 2004 р. в книзі 1з-164 за реєстровим номером 75-з, як окремий виділений об'єкт права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п.3.2 договору, приміщення на умовах цього договору надається орендарю в оренду на один календарний рік починаючи з дати підписання акту прийому-передачі згідно з цим договором.

Строк дії договору (надалі строк оренди ) може бути продовжений за згодою сторін. Дія договору вважається автоматично продовженою на аналогічний строк, якщо жодна із сторін не менш ніж за 30 днів до закінчення строку оренди не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір не продовжувати дію договору.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Передача приміщення орендареві та приймання приміщення орендодавцем по завершенню строку оренди здійснюється за відповідними актами пройму-передачі (п.3.1 договору).

01.08.2015 року між сторонами підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди за договором оренди №01-08/2015 від 01.08.2015 року.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за оренду приміщення орендар щомісячно, з 1 (першого) по 5 (п'яте) число місяця за який здійснюється оплата, на підставі рахунків-фактур, виставлених орендодавцем, сплачує орендодавцю орендну плату в національній валюті України, яка становить за кожний квадратний метр орендованої площі 120 грн. 00 коп., ПДВ 20% - 24 грн. 00 коп., всього 144,00 грн.

Місячна орендна плата за приміщення на момент укладення цього договору з урахуванням її індексації складає 1 920 грн. 00 коп., ПДВ 20% - 384 грн. 00 коп., всього 2 304 грн. 00 коп. (п.4.2 договору).

Платежі згідно п.4.1 та 4.2 повинні здійснюватись в національній валюті України (гривні).

Відповідно до п.4.3 договору, крім орендної плати орендар зобов'язується щомісячно здійснювати наступні платежі:

- відшкодування витрат орендодавця за фактично використану орендарем електроенергію, на підставі показників відповідних лічильників, до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому була використана електроенергія;

- оплата за експлуатаційні витрати орендодавця згідно виставлених орендодавцем рахунків, до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за місяцем, за який здійснюється оплата, становить за кожний квадратний метр орендованої площі 64 грн. 17 коп., ПДВ 20% - 12 грн. 83 коп., всього 77 грн. 00 коп. за місяць, за кожний квадратний метр орендованої площі, а за всю орендовану площу становить 1 026 грн. 72 коп., ПДВ 20% - 205 грн. 34 коп., всього 1 232 грн. 06 коп.

Даний договір припиняє свою дію по закінченню строку його дії, достроково за взаємною згодою сторін, у випадку знищення об'єкта оренди, а також у випадках, передбачених цим договором (п.6.1 договору).

31.07.2017 року між сторонами договору підписано додаткову угоду №2 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №01-08/2015 від 01.08.2015 року, відповідно до умов якої сторони дійшли взаємної згоди розірвати договір оренди нежитлового приміщення, № 01-08/2015 від 01 серпня 2015 року, укладеного між орендодавцем і орендарем (надалі - договір ). Останнім днем дії договору вважати 31 січня 2017 року.

Сторони зафіксували, що заборгованість орендаря по оплаті платежів за договором станом на дату підписання цієї додаткової угоди складає - 44 949,08 (сорок чотири тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 08 коп. (надалі - заборгованість) (п. 2 додаткової угоди).

Пунктом 3 додаткової угоди сторони передбачили, що орендар має сплатити всю суму заборгованості, визначену в п.2 цієї додаткової угоди до 28 лютого 2017 року. У разі своєчасного виконання орендарем свого зобов'язання по сплаті заборгованості, орендодавець не матиме жодного фінансових та юридичних претензій до орендаря, а зобов'язання буде вважатися виконаним належним чином.

Сторони погодились, що у разі несвоєчасного виконання орендарем зобов'язання по виплаті заборгованості, орендодавець звернеться до суду для примусового стягнення заборгованості. При цьому на всю суму заборгованості будуть нараховані штрафні санкції у вигляді пені на підставі п.7.1 договору. На дату підписання цієї додаткової угоди - ця сума складає 19 679,09 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 09 коп. (сума розрахована виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату порушення зобов'язання - 44 %) (п.4 додаткової угоди).

31.01.2017 року між сторонами підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди, відповідно до умов якого орендар передає приміщення загальною площею 16 кв.м, яке розташоване м. Київ, Солом'янський район, вул. Лінійна на 3 (третьому) поверсі, а орендодавець приймає вищевказані приміщення.

Як зазначено позивачем, станом на момент звернення до суду відповідачем заборгованість щодо оплати платежів по договору не сплачена.

Будь-яких інших доказів сплати відповідачем заборгованості з оплати платежів за договором матеріали справи не містять.

Також, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2013 -14.02.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Еф Ай Ем Ріелті" та товариством з обмеженою відповідальністю "Карго Логістік Сервіс, який підписаний та скріплений їх печатками в якому зазначено, що заборгованість на користь ТОВ "Еф Ай Ем Ріелті" 44 498,08 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 44 948,08 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростовано, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 19 679,09 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.7.1 договору за прострочення платежів за цим договором орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент порушення зобов'язання, від розміру заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 4 додаткової угоди №2 від 31.01.2017 року сторони погодились, що у разі несвоєчасного виконання орендарем зобов'язання по виплаті заборгованості, орендодавець звернеться до суду для примусового стягнення заборгованості. При цьому на всю суму заборгованості будуть нараховані штрафні санкції у вигляді пені на підставі п.7.1 договору. На дату підписання цієї додаткової угоди - ця сума складає 19 679,09 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 09 коп. (сума розрахована виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату порушення зобов'язання - 44 %) (п.4 додаткової угоди).

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем не сплачено орендні платежі до 28.02.2017 року та у зв'язку з цим погоджено на стягнення пені в розмірі 19 679,09 грн., тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 19 679,09 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Логістік Сервіс Україна" (03038, м. Київ, вулиця Лінійна, будинок 17, ідентифікаційний код 39871120) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ай Ем Ріелті" (49083, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Собінова, будинок 1, код ЄДРПОУ 33061840) основний борг в розмірі 44 948 (сорок чотири тисячі дев'ятсот сорок вісім) грн. 08 коп., пеню в розмірі 19 679 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 09 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 20.06.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий