Рішення

від 19.06.2017 по справі 910/6228/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2017Справа №910/6228/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення"

про стягнення 62 723,82 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Невечера С.І., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення" (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 62 723,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг № 8/ДЛ від 08.01.2014, внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість в розмірі 32 886,02 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 23 692,11 грн., 3 % річних в розмірі 2 317,06 грн. та пеню в розмірі 3 829,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 було порушено провадження у справі № 910/6228/17, розгляд справи призначено на 22.05.2017.

17.05.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 22.05.2017 представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, представник відповідача не з'явився.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання та невиконання відповідачем вимог ухвали суду, а також з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд відклав розгляд справи на 19.06.2017.

У судове засідання 19.06.2017 представник позивача з'явився та подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 32886,20 грн. основного боргу, 2317,06 грн. 3% річних та 23691,11 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши у судовому засіданні 19.06.2017 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність її прийняття, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Так, відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Судом встановлено, що подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому приймається до розгляду.

Відтак, оскільки зменшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є заборгованість в розмірі 32886,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 23691,11 грн., 3 % річних в розмірі 2317,06 грн.

У судовому засіданні 19.06.2017 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 19.06.2017 не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.06.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення" (далі - замовник, відповідач) було укладено Договір про надання послуг № 8/ДЛ від 08.01.2014 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати замовнику наступні послуги:

- мерчандайзинг товару замовника (далі - товар) в торгівельному залі роздрібних магазинів, що використовують торговий знак Watsons (далі - магазин), з метою посилення інформаційного впливу на кінцевого споживача для збільшення обсягу збуту товару;

- оформлення торгових залів і рекламних стендів магазинів;

- надання консультацій щодо якісних характеристик товару кінцевому споживачу;

- передпродажна підготовка товару

- проведення періодичних акцій щодо товару замовника;

- маркетингові дослідження ефективності заходів, передбачених пунктами 1.1.1-1.1.5 цього Договору за напрямками, погодженими сторонами.

- розміщення інформації, щодо товарів замовника в рекламному буклеті Твій Watsons .

Детальний перелік послуг, ринків збуту, торгових марок товарів замовника, умови, зміст та порядок проведення акцій, перелік товару, інформація щодо яких розміщуватиметься в рекламному буклеті Твій Watsons та вартість таких послуг погоджується сторонами і оформлюється окремими додатковими угодами до Договору (далі - Додаткові угоди ), що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору виконавець зобов'язаний:

- надавати послуги замовнику передбачені Додатковими угодами до цього Договору, в межах переліку послуг, зазначеного п.1.1 цього Договору, належним чином, в повному обсязі та в строк;

- зберігати конфіденційною всю інформацію, отриману від та для замовника, від третіх осіб у зв'язку з виконанням цього Договору.

У відповідності до п. 3.1 Договору замовник зобов'язаний:

- прийняти від виконавця надані послуги;

- оплатити послуги виконавця у порядку та розмірі, визначеними умовами даного Договору та Додаткових угод до цього Договору;

- надавати виконавцю всю інформацію, необхідну виконавцю для виконання його обов'язків за цим Договором;

- надавати виконавцю необхідні матеріали, зразки товарів і т.і., у випадку, якщо надання таких матеріалів, необхідно для належного виконання виконавцем своїх зобов'язань за цим Договором;

- надавати максимальну допомогу виконавцю при виконанні ним своїх зобов'язань за цим Договором.

За умовами п. 4.1 Договору виконавець має право надавати послуги за цим Договором та Додатковими угодами до цього Договору, як самостійно, так і залучаючи третіх осіб на підставі відповідних договорів.

Факт надання виконавцем послуг підтверджується підписанням сторонами Акту наданих послуг протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання кінцевого строку надання певних видів послуг, обумовлених в Додаткових угодах до цього Договору (п. 4.2 Договору).

Пунктами 5.1 та 5.2 Договору визначено, що вартість та умови оплати послуг виконавця визначається у Додаткових угодах до цього Договору. Оплата послуг виконавця здійснюється шляхом перерахування відповідних сум з банківського рахунку замовника на банківський рахунок виконавця згідно з реквізитами, наведеними в цьому Договорі або згідно з письмовими інструкціями виконавця.

Цей Договір набуває юридичної сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 (п. 9.1 Договору).

03.11.2014 сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої, замовник доручає, а виконавець зобов'язує надати послуги передбачені п 1.1.1-1.1.4 на території роздрібних магазинів, що використовують торговий знак Watsons (далі - магазини). Товари, щодо яких надаються послуги: продукція під торговими марками (надалі товар). Строк надання послуг за цією Додатковою угодою з 03.11.2014 по 30.11.2014. Загальна вартість послуг виконавця за Додатковою угодою складає 30 486,20 грн. Замовник здійснює оплату послуг виконавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту надання послуг. Ця Додаткова угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у відповідності з умовами цієї Угоди. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною Договору.

Також, 03.11.2014 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, за умовами якої, замовник доручає, а виконавець зобов'язує надати послуги передбачені п 1.1.1-1.1.6 на території роздрібних магазинів, що використовують торговий знак Watsons (надалі магазини), а саме: Надання консультацій щодо якісних характеристик товару кінцевому споживачу. Товари, щодо яких надаються послуги: продукція під торговими марками(надалі товар). Строк надання послуг за цією Додатковою угодою з 03.11.2014 по 30.11.2014. Загальна вартість послуг виконавця за Додатковою угодою складає 2400 грн. Замовник здійснює оплату послуг виконавця протягом 30 (тридцять) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту надання послуг. Ця Додаткова угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у відповідності з умовами цієї Угоди. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною Договору.

На виконання умов Договору та Додаткових угод до неї, позивачем у період 03.11.2014 по 30.11.2014 було надано послуг на загальну суму 32886,20 грн., що підтверджуються Актами наданих послуг від 01.12.2014 на суму 30 486,20 грн. та від 01.12.2014 на суму 2 400,00 грн.

Однак відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг своєчасно не здійснив, в зв'язку з чим за ним, утворилася заборгованість в розмірі 32 886,20 грн.

13.12.2016 позивачем було направлено на адресу відповідача Вимогу про погашення заборгованості за Договором №8/ДЛ від 08.01.2014, в якій останній вимагав сплатити грошові кошти в сумі 32 886,20 грн.

З цих підстав ТОВ ДЦ Україна звернулося до суду з позовною заявою до ТОВ Інтегровані маркетингові рішення .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як встановлено судом, на виконання умов Договору та Додаткових угод до нього, позивачем у період 03.11.2014 по 30.11.2014 було надано послуги на загальну суму 32 886,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів наданих послуг від 01.12.2014 на суму 30 486,20 грн. та від 01.12.2014 на суму 2 400,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання визначених послуг.

Однак, відповідачем у строки визначені Додатковими угодами не було оплачено отримані послуги.

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем, обліковується заборгованість по Договору у розмірі 32 886,20 грн.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 32 886,20 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, 3 % річних в розмірі 2 317,06 грн. та інфляційні втрати в розмірі 23 691,11 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1.10 Постанови за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Пунктами 3.1 та 3.2 Постанови визначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 4.1 Постанови сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок заявлених розмірів 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3 % річних в розмірі 2 317,06 грн. та інфляційні втрати в розмірі 23 691,11 грн.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення" (02094, м. Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 27 А; ідентифікаційний код: 34727117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" (04655, м. Київ, проспект Московський, будинок 28-А; ідентифікаційний код: 32424255) заборгованість в розмірі 32 886 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 20 коп., інфляційні втрати в розмірі 23 691 (двадцять три тисячі шістсот дев'яносто одну) грн. 11 коп., 3 % річних в розмірі 2 317 (дві тисячі триста сімнадцять) грн. 06 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.06.2017.

Суддя О.А. Грєхова