Рішення

від 14.06.2017 по справі 916/763/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р.Справа № 916/763/17

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

представник позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 03.03.2017р. ;

представник відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 01/02-42/289 від 23.01.2017р.;

представник третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/763/17:

за позовом: Фірми "ГОМЕР" Дочірнє підприємство;

до відповідача: Одеської обласної державної адміністрації;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Овідіопольської районної державної адміністрації

про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим,

в с т а н о в и в :

Фірма "ГОМЕР" Дочірнє підприємство (далі - Позивач) звернулась до Одеської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач) із позовом про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим з тих підстав, що дія договору фактично припинена, а відповідач не визнає факту припинення договору та нав'язує Позивачеві право в майбутньому на його розірвання.

За таких обставин Позивач вважає, що в даному випадку способом захисту порушеного права буде пред'явлення позовних вимог про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим.

На підставі викладеного, з підстав ст.ст. 61, 64, 69, 82-85 ГПК України позивач просить позов задовольнити.

Відповідач з вимогами не згоден з підстав викладених у відзиві на позов.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 травня 2017 р. за клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжений на 15 днів до 14.06.2017 р.

В засіданні суду 14.06.2017р. за правилами ст. 85 ГПК України, у присутності представників обох сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як свідчить зміст позову, у даній справі йдеться про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим без застосування наслідків його припинення.

Як випливає з матеріалів, 21.05.2001р. між позивачем та Таїровською селищною радою укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,3550 га, кадастровий номер 5123755800:01:002:3261, яка знаходиться на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, автодорога Одеса-Іллічівськ, 12 км, строком на 15 років (далі - Договір).

Вказаний Договір посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрований Таїровською селищною радою 01 червня 2001 р. та внесений в державний реєстр речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 20.04.2016р.

В зв'язку з тим, що земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів, використовується під розміщення комплексу торгівлі паливно-мастильних матаріалів, відповідно до Земельного кодексу України, Одеська обласна державна адміністрація передає у користування земельні ділянки із земель державної власності юридичним особам за межами населених пунктів відповідно до вказаних потреб.

В зв'язку з закінченням строку Договору, позивач звернувся до ОДА, з заявою, щодо подовження дії Договору. На зазначену заяву, Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 27.07.2016 року №492/А-2016 Овідіопольській райдержадміністрації доручено укласти з фірмою Гомер ДП додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5123755800:01:3261) від 21 травня 2001 року на 49 років.

19.10.2016 року нерухомий об'єкт, що розташований на зазначеній земельні ділянці, на підставі договору купівлі-продажу із ТОВ Гуд-Марк був проданий фірмою Гомер ДП.

Будь яких споруд, що належали б Позивачеві на праві власності або користуванні на цій земельній ділянці не залишилось.

Позивачем договірні обов'язки по оренді зазначеної земельної ділянки із Овідіопольською райдержадмінстрацією на сьогоднішній день подовжені не були.

В силу продажу вище зазначеної нерухомості ТОВ Гуд-Марк , у Позивача відпав в подальшому інтерес по продовженню обов'язків по оренді вказаної земельної ділянки.

Відповідно ч.1, ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ч. 1 ст.377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до законодавства право користування земельною ділянкою переходить до нового власника нерухомості ТОВ Гуд-Марк .

З цього приводу Позивачі звернувся до Одеської обласної державної адміністрації із листом про відмову від подальшого користування вказаної земельної ділянки та проханням припинити дію Договору.

Своїм листом Одеська обласна держава адміністрація від 14.02.2017 року фактично відмовила у задоволенні звернення.

При цьому адміністрацією у своїй відповіді ставиться вирішення питань поставлених у зверненні Позвиача в залежність від розв'язання судового спору із приводу оскарження договору купівлі-продажу укладеного із ТОВ Гуд-Марк та одночасно Одеської обласною державною адміністрацією робиться хибний висновок, що укладений договір купівлі-продажу є основною підставою для розірвання договору оренди земельною ділянки.

Така позиція Одеської обласної державної адміністрації Позивачем сприймається як недопустима із огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу PCP і Української PCP, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

У відповідності до п.9 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст.93 Земельного Кодексу, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п.2.2 Договору оренди земельної ділянки укладеного між Позивачем та Таїровською селищною радою, Договір укладається на термін 15 років, починаючи з дати його реєстрації. По закінченню терміну Договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін.

Вказаний договір був зареєстрований Таїровською селищною радою 01.06.2001 року за №33.

Згідно із п.4 вказаного Договору сторони домовляються, що договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. Підставою припинення договору є закінчення його строку.

Строк дії Договору після закінчення строку його дії Позивачем продовжено не було.

В даному випадку Законом не передбачає можливість продовження строку дії оренди земельної ділянки за мовчазною сторін, оскільки такі договори підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

А відтак у фірми Гомер ДП 31.05.2016 року фактично припинились договірні стосунки щодо оренди земельної ділянки.

В своєму листі від 14.02.2017 року Одеська обласна державна адміністрація не визнає юридичний факт припинення договірних стосунків щодо оренди земельної ділянки та нав'язує Позивачеві право в майбутньому на його розірвання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України.

За змістом п. 1 ч. 2, ч. 3 цієї статті одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч.ч. 2- 5 ст. 13 цього Кодексу.

Правова позиція можливість застосування такого способу захисту порушеного права знайшла свої відображення у правовій позиції висловленій у постанові Верховного Суду України від 21.05.2012 року по справі №6-18цс11.

До сьогоднішнього дня право Позивача на оренду зазначеної земельної ділянки залишається зареєстрованим у відповідному реєстрі.

Дані обставини дають право податковим органам вимагати сплату податків за користування земельною ділянкою Позиваечм.

Отже, не будучи фактичними користувачами та без наявності укладеного договору оренди земельної ділянки, Позивач фактично зобов'язаний нести той податковий тягар, що не повинен.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

За таких обставин суд вважає, що в даному випадку, єдиним способом захисту порушеного права є пред'явлення вимог про визнання Договору припиненим

З огляду на приведене, господарський суд, аналізуючи вищенаведене у сукупності, вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними і тому підлягаючими задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст.32,33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5123755800:01:002:3261), яка знаходиться на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, автодорога Одеса-Іллічівськ, 12 км, укладений 21.05.2001року між фірмою ГОМЕР дочірнім підприємством (67820, Одеська область, Овідіопольський район, с. Прилиманське, вул. Нижня, №118-Б, код ЄДРПОУ 21030465) та Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 05582159) - припиненим.

3. Стягнути з Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 00022585) на користь фірми ГОМЕР дочірнього підприємства (67820, Одеська область, Овідіопольський район, с. Прилиманське, вул. Нижня, №118-Б, код ЄДРПОУ 21030465) судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук